Рішення

від 08.07.2015 по справі 916/1787/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2015 р.Справа № 916/1787/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард-Групп";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс";

про стягнення 68 619,48 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача: Ракітов А.Г. - довіреність № б/н від 05.06.2015р.

від відповідача : не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Форвард-Групп" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс", в якій згідно заяви про зміну розміру позовних вимог (зменшення) (а.с.52-55), просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 46000 грн., 3 % річних у сумі 1324,68 грн., втрати від індексу інфляції у сумі 21 294,80 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс" умов укладеного між сторонами по справі договору про надання транспортно-експедиційних послуг № 002-01/10/2014 від 01.10.2014 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.04.2015р. було порушено провадження у справі №916/1787/15 із призначенням її до розгляду в засіданні суду 08.06.2014 року.

Ухвалою суду від 08.06.2015 року строк розгляду справи за клопотанням представника позивача було продовжено на п'ятнадцять днів та з огляду на необхідність додаткового дослідження справи, розгляд справи відкладено на 08.07.2015 року.

У судовому засіданні 08.07.2015 року під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з врахуванням поданої ним заяви про зміну їх розміру (а.с.52-55), наполягав на їх задоволенні.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс" про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судової ухвали про порушення провадження у справі від 30.04.2015 року та ухвали про продовження строку розгляду справи та відкладення від 08.06.2015 року на адресу, що зазначена у спеціальному витязі з ЄДР (а.с.33-34), у судові засідання не з'являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судове відправлення ухвали про порушення провадження у справі від 30.04.2015 року було отримано відповідачем, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.51), а також те, що відповідача про розгляд справи було також повідомлено і відповідною телефонограмою від 05.06.2015 року (а.с.40), з огляду на повернення ухвали про продовження строку розгляду справи з відміткою у довідці пошти «знімають а/скриньку, на залишені повідомлення не приходять», суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (Виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (Замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Форвард-Групп" (Виконавець) було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №002-01/10/2014 (а.с.10-12), предметом якого відповідно до п. 1.1 є здійснення послуг з організації та забезпечення перевезень вантажів Замовника автомобільним транспортом.

Положеннями п. 2.1, 2.1.1 договору закріплено, що в обов'язки Виконавця входить виконання доручень Замовника на умовах узгодженої заявки Замовника.

В свою чергу відповідно до п. 2.2.3 договору Виконавець має право вчасно отримувати плату від Замовника за надані послуги.

Відповідно до п. 3.1.1 договору, Замовник зобов'язується доручати Виконавцю виконання робіт по предмету договору у вигляді транспортної заявки з підписом відповідальної особи і печаткою.

Згідно п. 6.1 договору оплата послуг Виконавця здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця через 14 банківських днів після отримання Замовником оригіналів документів (рахунку-фактури, актів виконаних робіт, податкової накладної, CMR.

Приписами п. 6.3 договору встановлено, що здача-прийняття транспортно-експедиційних послуг підтверджується актом, підписаним сторонами, з вказанням загальної вартості послуг Виконавця.

Відповідно до п. 4.1 договору за несвоєчасне чи неналежне виконання своїх зобов'язань по договору, сторони несуть відповідальність згідно діючого законодавства України і/або Конвенції CMR.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, надавши послуги з організації перевезень на суму 115000грн ., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.20-22), а також наданими договорами-заявками № 175 та № 178 від 14.10.2014 року (а.с.59-60). Про сплату сум за актами надання послуг позивачем були виставлені відповідні рахунки.

Водночас, як слідує з відомостей, наданих позивачем, і інше не спростовано в процесі розгляду справи, рахунки СФ-№0000358 СФ-№0000360 та СФ-№0000361 відповідачем було сплачені несвоєчасно, натомість, рахунок СФ-№ 0000359 від 20.10.2014 року (а.с.56) на суму 46 000 грн. не було сплачено взагалі. При цьому, акт наданих послуг №ОУ-0000372 на суму 46000 грн., за твердженням позивача, відповідачем не було повернуто.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Аналізуючи наявні у справі докази, подані позивачем, суд вказує наступне.

У відповідності до умов договору (п.2.1.1, 3.1.1.,3.1.3), виконання послуг здійснюється на підставі транспортних договорів-заявок, наданих Замовником.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було надано два договори заявки №175 та №178 від 14.10.2014 року на вартість перевезення 23000 грн. кожна (а.с.59,60). Оригінали вказаних документів були оглянуті 08.07.2015 року у судовому засіданні, а відповідність копій оригіналам була завірена судом.

В заявках, зокрема, було зазначено номери транспортних засобів - контейнерів, що підлягали перевезенню (№YMLU8382135 та № FCIU9010566).

Як слідує з наявних в матеріалах справи міжнародних товарно-транспортних накладних (СМR (а.с.57-58), зазначені контейнери були перевезені, а зобов'язання по договору виконані позивачем в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт виконання позивачем перевезення контейнерів на суму 46000грн. , на оплату яких було виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000359 від 20.10.2014 року

За таких обставин, оскільки відповідачем не було надано доказів сплати вказаного рахунку, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 46 000 грн . є цілком обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у сумі 1324,68 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21294,80 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом при перевірці розрахунку 3% річних, наведеного позивачем у заяві про зміну розміру позовних вимог (а.с.52-55) було встановлено його помилковість, з огляду на що судом за допомогою системи „Ліга-Закон", зроблено власний розрахунок, відповідно до якого загальна сума відсотків за договором складає 1308,24 грн.

Розрахунок відсотків

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір відсотків річнихЗагальна сума відсотків 23000 07.11.2014-25.01.2015 80 3 % 151.23 18000 26.01.2015-09.02.2015 15 3 % 22.19 10000 10.02.2015- 11.03.2015 30 3 % 24.66 23000 07.11.2014- 12.01.2015 67 3 % 126.66 18000 03.01.2015-13.01.2015 11 3 % 16.27 13000 17.01.2015-18.01.2015 2 3 % 2.14 46000 08.11.2014-07.07.2015 242 3 % 914.96 23000 08.11.2014-02.12.2014 25 3 % 47.26 10000 03.12.2014-04.12.2014 2 3 % 1.64 3000 05.12.2014-09.12.204 5 3 % 1.23 1308.24

Таким чином, сума 3% річних, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 1308,24 грн.

Одночасно, суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат (а.с.53-54), за допомогою системи "Ліга-Закон", здійснив власний розрахунок інфляційних нарахувань.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 07.11.2014-25.01.2015 23000 1.082 1888.45 24888.45 26.01.2015-09.02.2015 18000 1.000 0.00 18000.00 10.02.2015-11.03.2015 10000 1.053 530.00 10530.00 07.11.2014-12.01.2015 23000 1.050 1140.11 24140.11 03.01.2015-13.01.2015 18000 1.000 0.00 18000.00 17.01.2015-18.01.2015 13000 1.000 0.00 13000.00 08.11.2014-07.07.2015 46000 1.471 21663.08 67663.08 08.11.2014- 02.12.2014 23000 1.019 437.00 23437.00 03.12.2014-04.12.2014 10000 1.000 0.00 10000 05.12.2014-09.12.2014 3000 1.000 0.00 3000.00 25658,64

Отже, сума інфляційних складає 25658,64 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у заявленому позивачем розмірі - 21294,80 грн.

Враховуючи часткове задоволення судом позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард-Групп", витрати по сплаті судового збору, згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Іллічівськтрансервіс" (6800, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Шевченка, буд.7 А, офіс 43, код ЄДРПОУ 37673117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Форвард-Групп" (65104, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, буд. 18, кабінет 316, код ЄДРПОУ 38723048) основну заборгованість у сумі 46000/сорок шість тисяч/грн. 00 коп., 3 % річних у сумі 1308/одна тисяча триста вісім/грн. 24 коп.; інфляційні втрати у сумі 21 294/двадцять одна тисяча двісті дев'яносто чотири/грн. 80 коп. та 1826/одна тисяча вісімсот двадцять шість/ грн.56 коп. судового збору.

3 . В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13 липня 2015 р.

Суддя Ю.М. Щавинська