Рішення

від 06.07.2015 по справі 918/489/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа № 918/489/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Щербині С.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк"

до Приватного підприємства "Захід-Капітал-Інвест"

про звернення стягнення на предмет застави

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 06 липня 2015 року, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Демарк" (далі - ПАТ "Банк "Демарк", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Приватного підприємства "Захід-Капітал-Інвест" (ПП "Захід-Капітал-Інвест", відповідач) про звернення стягнення на предмет застави.

Ухвалою суду від 14 травня 2015 року позовну заяву №03/12-1462 від 06.05.2015р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/489/15, розгляд якої призначено на 28 травня 2015 року.

Ухвалою суду від 28 травня 2015 року розгляд справи відкладено на 08 червня 2015 року.

Ухвалою суду від 08 червня 2015 року розгляд справи відкладено на 06 липня 2015 року.

03 липня 2015 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи (а.с. 44-47).

У судове засідання 06 липня 2015 року представник позивача не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №3301306656091 (а.с. 43).

У судові засідання 28 травня, 08 червня та 06 липня 2015 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 33027, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 19, офіс 302. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на закінчення терміну зберігання (а.с. 25, 35, 41).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Така сама правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду даної справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Демарк") (далі - Банк) та Приватним підприємством "Захід-Капітал-Інвест" (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №5/275 (далі - Кредитний договір) (а.с.7-8).

11 серпня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Приватним підприємством "Захід-Капітал-Інвест" укладено договір про внесення змін в кредитний договір №5/275 від 12.08.2008 року (а.с. 9).

11 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Приватним підприємством "Захід-Капітал-Інвест" укладено договір про внесення змін в кредитний договір №5/275 від 12.08.2008 року (а.с. 10).

Відповідно до умов Кредитного договору (з урахуванням змін) Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію з максимальним лімітом заборгованості 320 000 грн. з кінцевим строком погашення по 11 березня 2010 року.

Сторони підписали графік погашення кредиту (з урахуванням змін).

Кредит надається Позичальнику для забезпечення поточної діяльності (п.3.2 Кредитного договору).

Згідно п.3.3.1 Кредитного договору кредит надається у безготівковій формі. Платежі за кредитом здійснюються в гривні відповідно до умов укладених договорів шляхом: перерахування коштів на поточний рахунок позичальника №2600000082007 у відділенні Банку "Демарк" №2 в м. Рівне, код 34508195, МФО 353575 з одночасним утворенням заборгованості за кредитом або його частиною на позичковому рахунку Позичальника.

Позивач виконав, взяті на себе зобов'язання по Кредитному договору та перерахував Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 320 000 згідно меморіального ордеру №5/275 від 13.08.2008р., копія якого додана до матеріалів справи (а.с. 11).

Згідно п.3.4.1 Кредитного договору (в редакції договору від 11.09.2009р.) Позичальник зобов'язаний погашати кредит в строки, що визначені додатком №1, який є невід'ємною частиною цього договору, з кінцевим строком погашення визначеного п.3.1 договору. Погашення здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п.3.8 договору. Строки, передбачені цим договором є обов'язковими для Позичальника.

У п.3.5.1 Кредитного договору (в редакції договору від 11.09.2009р.) сторони визначили, що Позичальник за користування кредитом сплачуватиме банку відсотки у розмірі 30% річних. Такі відсотки нараховуються на фактичну суму заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування відсотків на основі банківського року (360 днів у році) і підлягають сплаті в строк по останній робочий день звітного місяця. У випадку несплати процентів, сума боргу за відсотками відноситься на рахунок несплачених в строк відсотків. Відсотки, нараховані в кінцевий рахунок підлягають сплаті одночасно з поверненням кредиту.

Згідно п.3.7.1-3.7.2 Кредитного договору усі погашення за цим договором повинні здійснюватися без зустрічних вимог та претензій, добровільно і повністю без відрахувань на будь-які чи за рахунок будь-яких існуючих та майбутніх податків, відрахувань та утримань всіх зобов'язань стосовно цього. Якщо будь-яка дата платежів за договором не буде банківським днем, то платежі повинні бути здійснені на наступний банківський день із сплатою відсотків за час фактичного користування кредиту без нарахування пені.

Якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту та сплати відсотків, недостатня для погашення кредиту разом з відсотками, то платежі за договором здійснюються у такому порядку: в першу чергу сплаті підлягають відсотки, після їх погашення сплаті підлягає сума кредиту (п.3.7.3 Кредитного договору).

Відповідно до п.7.3 Кредитного договору (в редакції договору від 11.09.2009р.) у разі порушення кінцевого строку погашення кредиту, зазначеного в п.3.4.1. договору, Банк переносить заборгованість за кредитом на рахунок прострочених кредитів, у цьому разі Позичальник сплачує Банку за користування кредитом підвищену процентну ставку - 35% річних.

Договір та договори про внесення змін в кредитний договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч.3 ст.1049 вказаного кодексу).

Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У встановлений кредитним договором строк - по "11" березня 2010 року, Позичальник кредит в повному обсязі не повернув. Згідно розрахунку станом на "30" квітня 2015 року за ПП "Захід-Капітал-Інвест" існує перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Демарк" заборгованість за кредитом в сумі 320 000 грн. та заборгованість за відсотками в сумі 340 666 грн. 53 коп..

Згідно з п. 7.4 Кредитного договору у разі порушення строку повернення кредиту банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму прострочених платежів за кредитом із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості по дату здійснення платежу за кредитом у повному обсязі, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що позичальником порушено строк повернення кредитних коштів, Банком нараховано пеню в розмірі 99 173 грн. 69 коп..

У п. 7.5 Кредитного договору встановлено, що у разі порушення строку сплати відсотків за кредитом банк має право стягнути з позичальника пеню за кожний день прострочки, включаючи день проплати. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати, виникнення простроченої заборгованості і по дату повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Заборгованість по пені за несплату відсотків складає 90 186 грн. 58 коп..

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Як вже було зазначено вище, всупереч зазначеним нормам закону, позичальник у встановлені умовами кредитного договору строки своїх зобов'язань з погашення кредиту не виконав, у зв'язку з чим у останнього перед позивачем виникла заборгованість по кредиту в сумі 850 026 грн. 80 коп., з яких 320 000 грн. - заборгованість за кредитом, 340 666 грн. 53 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 90 186 грн. 58 коп. - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за період з 01.05.2014р. по 30.04.2015р., 99 173 грн. 69 коп. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту за період з 01.05.2014р. по 30.04.2015р..

Для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором №5-275 від 12.08.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Демарк" та Приватним підприємством "Захід-Капітал-Інвест" (далі - заставодавець) укладено договір застави №5-275/5 від 11.09.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк Ф.П. та зареєстрований в реєстрі за №9048362, за умовами якого (п. 1.2) в заставу передано бетонний насос KAMAZ 53229, 2003 року випуску, заводський номер №ХТС5511001032372А, що належить ПП "Захід-Капітал-Інвест" на підставі контракту №2 від 29.07.2008 року (а.с. 45-46).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сторін, посвідчений приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк Ф.П. та зареєстрований в реєстрі за №9048362.

За домовленістю сторін загальна вартість предмету застави становить 231 679 грн. 00 коп..

У п. 2.1.3 договору застави №5-275/5 передбачено право заставодержателя звернути стягнення на предмет застави або його частину згідно з чинним законодавством України якщо в момент настання терміну виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконане.

Відповідно до п. 2.1.5 договору застави №5-275/5 заставодержатель, має право за рахунок заставного майна задовольнити вимоги, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання, неустойку, пеню, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, витрати, що будуть понесені заставодержателем при зверненні стягнення на заставлене майно, його реалізації.

Статтею 572 ЦК України визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У частині 2 статті 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, -неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 вказаного Закону заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 590 ЦК України).

Враховуючи те, що позичальник не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, суд дійшов висновку про те, що Банк має право задовольнити свої вимоги за рахунок вищезазначеного заставленого майна.

Відповідно до статті 591 ЦК України Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.

Враховуючи наведені правові норми, встановлені в ході судового розгляду даної справи обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Банку є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ст. 49 ГПК України).

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на предмет застави за Договором застави №5-275/5 від 11.09.2009 року, а саме: бетонний насос KAMAZ 53229, 2003 року випуску, заводський номер №ХТС5511001032372А, що належить Приватному підприємству "Захід-Капітал-Інвест" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 19, офіс 302, код ЄДРПОУ 34508195) на підставі контракту №2 від 29.07.2008 року, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "Захід-Капітал-Інвест" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 19, офіс 302, код ЄДРПОУ 34508195) перед Публічним акціонерним товариством "Банк"Демарк" (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28, ідентифікаційний код: 19357516) за Кредитним договором №5-275 від 12.08.2008 року в сумі 850 026 грн. 80 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 320 000 (триста двадцять тисяч) грн., заборгованості по відсоткам в сумі 340 666 (триста сорок тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 53 коп., пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 99 173 (дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят три) грн. 69 коп., пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в сумі 90 186 (дев'яносто тисяч сто вісімдесят шість) грн. 58 коп., шляхом його продажу на прилюдних торгах у межах виконавчого провадження.

Визначити початкову ціну для його подальшої реалізації:

- бетонного насоса KAMAZ 53229, 2003 року випуску, заводський номер №ХТС5511001032372А, що є предметом договору застави №5/275/5 від 11.09.2009 року, початкова ціна складає 231 679 грн..

Стягнути з Приватного підприємства "Захід-Капітал-Інвест" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 19, офіс 302, код ЄДРПОУ 34508195) 4 633 (чотири тисячі шістсот тридцять три) грн. 58 коп. судового збору в доход Державного бюджету України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.07.2015 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (14000, м. Чернігів, вул. Комсомольська, 28);

3- відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 19, офіс 302).