Рішення

від 09.07.2015 по справі 923/856/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 р. Справа № 923/856/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Рубаник О.В. , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОСТ" ЛТД с. Антонівка, м.Херсон

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" м. Херсон

про стягнення 57826 грн. 68 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - керівник ОСОБА_1, уповноважена особа ОСОБА_2, довір. № 26/06-15 від 26.06.2015 р.

від відповідача - уповноважена особа ОСОБА_3, довір. від 05.01.2015 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСТ ЛТД" (позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" (відповідач) суму основного боргу в розмірі 39195 грн. 44 коп., пеню в розмірі 3126 грн. та інфляційні витрати в розмірі 15498 грн. 85коп., посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за договорами поставки № 1 від 03.01.2011року та № 1 від 10.01.2014року.

03.07.2015 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, якою позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 39195 грн. 44 коп., пеню в розмірі 3132 грн. 39 коп. та інфляційні витрати в розмірі 15498 грн. 85 коп., всього - 57826грн. 68коп. Оскільки вищевказана заява не суперечить законодавству, не зачіпає інтересів інших осіб і не порушує охоронювані законом їх права, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи вищезазначену заяву позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні та відповідно до відзиву позов визнав в частині стягнення основного боргу по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р. на суму 6555грн. 44 коп. Вимоги по накладній № РН-0000255 від 28.10.2011 р. та вимоги щодо стягнення штрафних санкцій та індексу інфляції не визнає, просить застосувати строки позовної давності. Крім того, просить застосувати строк позовної давності щодо вимог по сплаті штрафних санкцій за накладною № РН-0000087 від 31.03.2014 р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 03.01.2011 р. було укладено договір поставки № 1 (далі договір), за умовами якого (п.1.1.) позивач зобов'язався передавати у власність відповідача будівельні матеріали, а покупець зобов'язався (п.1.2. договору) прийняти та оплати товар.

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що данний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1. договору, продаж товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він складає на підставі асортиментного переліку продавця.

Згідно з п. 3.2. договору, покупець здійснює 100% оплату за товар шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно рахунка-фактури.

Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковою накладною № РН-0000255 від 28.10.2011 р. на суму 32640 грн.

Крім того, між сторонами 10.01.2014 р. було укладено договір поставки № 1 (далі договір), за умовами якого (п.1.1.) позивач зобов'язався передавати у власність відповідача будівельні матеріали, а покупець зобов'язався (п.1.2. договору) прийняти та оплати товар.

Пунктом 7.1 договору сторони узгодили, що данний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014року або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1. договору, продаж товару здійснюється за попередньою заявкою покупця, яку він складає на підставі асортиментного переліку продавця.

Згідно з п. 3.2. договору, покупець здійснює 100% оплату за товар шляхом перерахунку коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 3-х банківських днів з моменту отримання товару на підставі видаткової накладної або рахунку-фактури.

Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар, що підтверджено видатковою накладною № РН-0000087 від 31.03.2014 р. на суму 6555 грн. 44 коп.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати отриманого товару належним чином не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 39195 грн. 44коп.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення основного боргу, штрафних санкцій та індексу інфляції за накладною № РН-0000255 від 28.10.2011 р. на суму 32640 грн.

Стаття 251 Цивільного кодексу України визначає, що строком позовної давності є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Стаття 257 Цивільного кодексу України встановлює загальний строк позовної давності в три роки, а п. 1 ст. 261 цього ж кодексу вказує, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

На договори поставки розповсюджується загальний строк позовної давності. Інших строків (спеціальні) позовної давності для даних правовідносин чинне законодавство не передбачає.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено часові межі реалізації захисту свого права або інтересу у судовому порядку в 3 роки.

Відповідно до статті 256 ЦК України під позовною давністю розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

Як вбачається з матеріалів справи спірна накладна № РН-0000255 датована 28.10.2011 р., строк оплати в договорі № 1 від 03.01.2011року не зазначено, отже відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України відповідач зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

З огляду на викладене, строк позовної давності за накладною № РН-0000255 від 28.10.2011 р. повністю сплив 01.11.2014 р., а позивач звернувся з позовом лише в червні 2015 року.

Відповідно до ст. 267 ЦК України особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позивач заяву про відновлення втрачених строків позовної давності не подавав.

Оскільки відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності до прийняття рішення у справі, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу в розмірі 32640 грн., штрафних санкцій в розмірі 2441 грн. 30 коп. та індексу інфляції в розмірі 12044 грн. 16 коп. за накладною № РН-0000255 від 28.10.2011 р. у зв'язку із закінченням перебігу строків позовної давності.

Щодо вимог по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р. на суму 6555 грн. 44 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за накладною № РН-0000087 від 31.03.2014 р. на суму 6555 грн. 44 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 691 грн. 09 коп. за період з 01.04.2014 р. по 28.09.2014 р. по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р.

Відповідно до пункту 6.2. договору № 1 від 10.01.2014 р. передбачено, що в разі невиконання договірних зобов'язань з оплати товару, покупець сплачує продавцю штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

В судовому засіданні та у відзиві представник відповідача заявив клопотання про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

Враховуючи викладене, при стягненні пені за період з 01.04.2014 р. по 28.09.2014 р., господарський суд враховує, що відповідно п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), перебіг якої скінчився 04.04.2015 р., а позивач звернувся з позовом в червні 2015 року.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення пені по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р. задоволенню не підлягають у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу втрати від інфляції по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р. в сумі 3454 грн. 69 коп., однак дослідивши наданий розрахунок, господарський суд зауважує, що він має помилки та додає свій розрахунок виконаний відповідно до вимог чинного законодавства:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 01.04.2014 - 30.04.2015 6555.44 1.662 4340.72 10896.16 Таким чином, сума втрат від інфляції за договором в сукупності складає 4340 грн. 72коп.

Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє заявлені до стягнення втрати від інфляції по накладній № РН-0000087 від 31.03.2014 р. в сумі 3454 грн. 69 коп.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський завод тротуарної плитки" (73000, м.Херсон, вул. Ладичука, 150, код ЄДРПОУ 36568585, р/р 26007150661 у ХОД "ОСОБА_4 ОСОБА_1", МФО 380805) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ОСТ" ЛТД (73000, м. Херсон, с. Антонівка, вул.25 Східна,1, код ЄДРПОУ 22732212, р/р 26005011583800 в АИ "Укрсиббанк" м. Харків МФО 351005) суму основного боргу у розмірі 6555 грн. 44 коп., втрати від інфляції в розмірі 3454 грн. 69 коп. та 316 грн. 26 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.07.2015р.

Суддя В.П.Ярошенко