Рішення

від 08.07.2015 по справі 923/928/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 р. Справа № 923/928/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс", м. Херсон

до житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району, м. Херсон

про стягнення 19565 грн. 52 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Шелудько С.М., представник, дов. № 108 від 29.09.2014 року;

від відповідача - Кузнецова І.М., представник, дов. від 29.06.2015 року.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району (відповідач) про стягнення 19565 грн. 52 коп. заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2/03 від 31.12.2008 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 526, 610, 612, 625, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст. 180, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відходи".

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 17.06.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 08.07.2015 р.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

В судовому засіданні представник відповідача надав суду відзив на позов, яким заявлені позивачем позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" та житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району було укладено договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № 2/03 від 31.12.2008 року (надалі - Договір) та додаткову угоду № 1 від 31.12.2008 р. до Договору.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України та Договором встановлено, що послуга з вивезення ТПВ надається за плату.

Згідно п. 13 Договору, викладеному в редакції відповідно до Додаткової угоди № 1 від 31.12.2008 року, щомісячні платежі за надані послуги вносяться таким чином:

- 45% - в строк до 13 числа місяця, наступного за розрахунковим;

- 35% - в строк до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим;

- 20% - в строк до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до пп. 1 п. 20 Договору, ЖЕК № 1 Суворовського району

зобов'язується оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги з вивезення відходів.

Позивач належним чином виконував свої зобов'язання по наданню послуг з вивезення твердих побутових відходів відповідно до умов Договору , що підтверджується Актами виконаних робіт підписаними сторонами.

Проте, в порушення умов договору, відповідач не розрахувався за фактично надані послуги з вивезення ТПВ, хоча претензій по виконанню позивачем взятих на себе зобов'язань у сторін не виникало.

10.02.2015 р. позивач на адресу відповідача скерував претензію від 09.02.2015р. за вих. № 159 щодо сплати вартості послуг за виконані роботи.

Факт надсилання претензії позивачем підтверджується фіскальним чеком № 9837 від 10.02.2015 р. (а.с. 42).

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив.

Отже, у відповідача існує заборгованість за надані послуги з вивезення ТПВ за вересень 2013 року у розмірі 19 565 грн. 52 коп., яка до цього часу не погашена.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 19565 грн. 52 коп. заборгованості за надані послуги з вивезення твердих побутових відходів.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1827 грн. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з житлово-експлуатаційної контори-1 Суворовського району (73000, м. Херсон, вул. 40 років Жовтня, буд. 21 Б, код ЄДРПОУ 14114233) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонспецтранс" (73000, м. Херсон, вул. Нафтовиків, буд. 35, ідентифікаційний номер - 34554917) - 19565 грн. 52 коп. основного боргу та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.07.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова