Постанова

від 08.07.2015 по справі 902/1322/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

08 липня 2015 року Справа № 902/1322/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Маціщук А.В.

судді Олексюк Г.Є. ,

судді Петухов М.Г.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Крижопільського районного споживчого товариства на рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2015 р.

у справі № 902/1322/14

за позовом Крижопільського районного споживчого товариства

до споживчого товариства "Городківське сільське споживче товариство"

про визнання права власності

в с т а н о в и в :

Відповідно до рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2015 р. у справі № 902/1322/14 відмовлено у задоволенні позову Крижопільського районного споживчого товариства до Городківського сільського споживчого товариства про визнання права власності на магазин «Продтовари № 9» загальною площею 95,2 кв.м, який знаходиться за адресою: Вінницька область Крижопільський район с.Городківка вул.Комсомольська, 63.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Крижопільське районне споживче товариство подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2015 р. у справі № 902/1322/14 скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що магазин «Продтовари № 9», розташований за адресою: Вінницька область Крижопільський район с.Городківка вул.Комсомольська, 63, будувався господарським способом Крижопільською районною споживчою спілкою на власні кошти, що підтверджено актом приймання та введенням в дію закінченого будівництва магазину від 26.12.1974 р. та технічним паспортом, виготовленим 18.11.2013 р. Крижопільським районним споживчим товариством.

Пояснює, що конференція Крижопільської райспоживспілки від 20.08.2002 р. прийняла постанову про приєднання до Крижопільської райспоживспілки Городківського, Жабокрицького та Крижопільського сільських споживчих товариств з передачею в процесі реорганізації майна, грошових коштів на баланс райспоживспілки. Стверджує, що на виконання рішення конференції було реорганізовано Крижопільську райспоживспілку в Крижопільське районне споживче товариство та Крижопільському районному споживчому товариству були передані товарно-матеріальних цінності та грошові кошти.

Скаржник не погоджується з висновками місцевого суду про відсутність доказів на підтвердження рішення загальних зборів Городківського ССТ про реорганізацію шляхом приєднання до Крижопільського РСТ та про передачу останньому майна, в тому числі і спірної будівлі магазину.

Доводить, що в матеріалах справи знаходяться акти передачі товарно-матеріальних і грошових коштів Крижопільського та Жабокрицького сільських споживчих товариств до Крижопільського РСТ. Такі акти та рішення загальних зборів Городківського сільського споживчого товариства про приєднання до Крижопільського РСТ були в наявності, але викрадені опозицією у 2007 році із службового приміщення і повернуті Крижопільському РСТ 28.05.2008 р. за відсутності актів приймання і передачі та рішення загальних зборів Городківського сільського споживчого товариства. Стверджує, що факт крадіжки наведених доказів підтверджується порушенням Крижопільським райвідділом міліції кримінальної справи від 11.12.2007 р. за ч.1 ст. 357 КК України.

Також скаржник доводить, що будівництво спірного магазину здійснене Крижопільським РСТ господарським способом за власні кошти, що підтверджено актом приймання та передачу в експлуатацію магазину, де зазначено, що Крижопільська райспоживспілка розпочала будівництво у січні 1974 року і закінчила його 26 грудня 1974 року. Тому скаржник не погоджується із критичною оцінкою такої обставини судом.

Звертає увагу суду, що технічний паспорт на магазин, загальною площею 95,2 кв.м вартістю 40 тис.крб., виготовлений не для Городківського ССТ, а для Крижопільського РСТ. Такоє звертає увагу, що відповідач надав суду документи, зокрема, технічний паспорт, на інший магазин площею 121 кв.м, який не має відношення до даного спору, а суд прийняв його за основу доказової бази та незаконно постановив рішення, яке, на думку скаржника, не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи..

Городківське сільське споживче товариство не забезпечило участь свого представника у судові засіданні, 20.04.2015 р. подало відзив на апеляційну скаргу в якому не погоджується із апеляційною скаргою і просить рішення господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Зокрема, пояснює, що відповідно до довідки АБ № 193991 з ЄДРПОУ споживче товариство «Городківське сільське споживче товариство» зареєстроване як юридична особа. Згідно зі ст.43 статуту власністю споживчого товариства є засоби виробництва, вироблена продукція та інше майно, що належить йому і необхідне для здійснення статутних завдань.

Пояснює, що постановою зборів уповноважених членів Городківського ССТ від 20.03.2001 р. затверджено постанову правління споживчого товариства від 31.12.2000 р., прийняту на виконання рішень ХVІІІ (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України «Про програму завершення розмежування і закріплення власності в споживчій кооперації» від 19.12.2000 р. Цією постановою за Городківським ССТ затверджено статутний (громадський) капітал в сумі 129,6 грн. або 46,8 %, пайовий (колективний) капітал в сумі 147,50 грн. або 53,2 % та затверджено перелік основних засобів споживчого товариства І-ІІІ групи (неподільного громадського майна) залишковою вартістю 203968 грн. та подільного громадського майна І, ІІІ групи на суму 245728 грн. станом на 31.12.2000 р.

Посилаючись на такі обставини, відповідач стверджує, що на балансі споживчого товариства перебувають усі засоби, в тому числі і торгівельні будівлі, які розташовані в селах зони обслуговування товариства.

Пояснює, що оскільки більшість магазинів побудовано в радянські часи колгоспами, а деякі за рахунок фонду капітальних вкладень кооперації Крижопільського району, відповідні документи, які посвідчують право власності на будівлі, не оформлялись і така робота проводиться в даний час.

Також пояснює, що рішенням 11 сесії 22 скликання Городківської сільської ради від 13.03.1998 р. затверджено технічну документацію із землеустрою та визначено площу земельних ділянок, якими користується Городківське ССТ в розмірі 0,8647 га по угіддях і об'єктах та видано державний акт на право постійного користування землею Городківському ССТ на площу 0,8647 га для господарського використання. Згідно з додатком до рішення сесії під кожну окрему будівлю магазину, в тому числі - магазин № 9 по вул.Комсомольській,63 в с.Городківка Крижопільського району Вінницької області - виділені певні площі земельних ділянок, про що зазначено в державному акті.

Зазначає, що споживчим товариством постійно проводиться оплата земельного податку за усі зазначені в державному акті земельні ділянки.

Стверджує, що будівля магазину побудована та введена в експлуатацію в 1974 році, про що зазначено в акті прийомки в експлуатацію, відповідно до якого будівля магазину збудована, здана в експлуатацію та взята на баланс Городківським ССТ.

Доводить, що споживчим товариством виготовлено технічну документацію на будівлю магазину розташованого по вул.Комсомольська,63 в с.Городківка, Крижопільського району Вінницької області та присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 0521981200:01:005:0105, що дає право на оформлення права власності на будівлю за Городківським ССТ.

Вважає, що у позивача відсутні будь-які документи на підтвердження його права власності на будівлю магазину, тому, надаючи суду неправдиві документи, Крижопільське РСТ намагається привласнити майно, яке належить пайовикам Городківського ССТ із послідуючою його реалізацією стороннім особам.

Стверджує, що Крижопільським РСТ без згоди Городківського ССТ за неправдивими документами, було проведено державну реєстрацію права власності на будівлю магазину, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2014 р., яка залишена без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом, реєстрація права власності була скасована.

Вважає, що позивач надав судуінший акт введення в експлуатацію будівлі, ніж той, що надавав державному реєстратору, про введення в експлуатацію будівлі магазину по вул.Шевченка, 2 в с.Городківка, яку було передано приватним особам ще у 1996 році, про що зазначено в бухгалтерських документах.

Крім того, стверджує, що позивачем у позовній заяві викладено неправдиві відомості про те, що будівля магазину після прийняття в експлуатацію взята на баланс Крижопільської райспоживспілки і передана Городківському ССТ в оперативне управління до 20.08.2002 р. Вважає, що доказів наведеному позивачем не надано і не може бути надано, так як будівля магазину № 9, з моменту її забудови і до цього часу, перебуває на балансі Городківського ССТ.

Пояснює, що зборами уповноважених пайовиків Городківського ССТ від 04.08.2002 р. було вирішено ліквідувати ГВП , створити кілька споживчих товариств або відновити роботу Городківського ССТ.

Доводить, що рішення конференції від 20.08.2002 р., на яке посилається позивач, прийнято із перевищенням статутних повноважень конференції, без згоди пайовиків Городківського ССТ, а приєднання не відбулося, про що свідчить звернення Крижопільського РСТ до суду за встановленням факту приєднання, в чому судом було відмовлено. Також, відсутні будь-які докази про правонаступництво Городківського ССТ Крижопільською райспоживспілкою або Крижопільським РСТ.

Враховуючи наведене, відповідач просить в задоволенні апеляційної скарги Крижопільського РСТ відмовити повністю. Розгляд справи відповідач просить проводити за відсутності його представника /т.3 а.с.13-15/.

Крижопільське районне споживче товариство не забезпечило явку свого представника у судове засідання 08.07.2015 р. На адресу Рівненського апеляційного господарського суду скаржник надіслав електронне повідомлення, за змістом якого просить розгляд справи відкласти на іншу дату, оскільки представник позивача у справі № 902/1322/14 перебуває на лікарняному /т.3 а.с.76/.

Колегія суддів вважає клопотання відповідача, викладене у електронному повідомленні № 1 від 08.07.2015 р., необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідач не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.1-5 ст. 28 ГПК України. Крім того, викладені у клопотанні обставини (щодо перебуванні представника на лікарняному) жодним чином не підтверджені в порядку ст.ст.33-34 ГПК України.

Зважаючи на те, що судом вжито необхідних заходів для завчасного і належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, що підтверджено рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень /а.с.10-11, 42-13, 71-73 у т.3 /, сторонам надавалась можливість довести до відома суду свої доводи і міркування стосовно обставин спору, суд не визнав явку представників у судове засідання обов'язковою, додаткові докази судом не витребовувались, тому колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення розгляду апеляційної скарги без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до норм ст.ст.99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. При цьому апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

Будівля магазину «Продтовари № 9» в с.Городківка побудована та введена в експлуатацію в 1974 році, що підтверджено актом приймання в експлуатацію державною приймальною комісією завершеного будівництвом об'єкту від 26.12.1974 р. /а.с.18-23 у т.1/. В акті зазначено, що державна приймальна комісія створена за розпорядженням правління Крижопільської РСС. Крижопільською райСС пред'явлено комісії магазин, який побудований господарським способом (тобто - за власні кошти споживспілки, централізовані в райСТ) та будувався з січня по грудень 1974 року. Вартість будівництва визначена за кошторисом 40,0 тис.руб.

30.12.1974 р. на підставі акту приймання-передачі Крижопільська райспоживспілка передала Городківському сільпо на баланс в оперативне управління приміщення магазину вартістю 40,0 тис.руб. в с.Городківка, введеного в експлуатацію відповідно до акт від 26.12.1974 р./а.с.231, 238 у т.1/.

За змістом норм гл.8 ЦК УРСР (в редакції на 1974 рік) поняття оперативного управління не є тотожним праву власності - власник закріплює майно за суб'єктом господарювання, залишаючись власником.

Перебування майна, у тому числі споруди, будинку на балансі підприємства (організації) також не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Таким чином, постановка відповідачем спірного приміщення на баланс не змінює власника цього майна та не свідчить про наявність правових підстав для виникнення у нього права власності на останнє.

Крижопільським районним споживчим товариством замовлений та виготовлений 18.11.2013 р. технічний паспорт на будівлю магазину /а.с.25-27, 28 у т.1). У техпаспорті визначено, що магазин літер 'А' в с.Городківка по вул..Комсомольській,63 має загальну площу 95,2 кв.м.

Разом з тим, відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 20.05.2015 р. відсутні відомості про право власності на нежитлове приміщення загальною площею 95.2 кв.м., яке знаходиться за адресою: Вінницька область Крижопільській район с.Городківка вул.Комсомольська,63, реєстраційний номер 257847205219.

Відповідно до довідки Городківської сільської ради № 2016 від 27.10.2014 р. даними про власників магазину, розташованого в с.Городківка по вул.Комсомольська, буд.63 в Крижопільського району Вінницької області виконком сільської ради не володіє у зв'язку з тим, що право власності на це майно оспорюється і тривають спори у судах /а.с.10 у т.2/.

З матеріалів даної справи вбачається, що позивачем Крижопільським РСТ була проведена державна реєстрація права власності на спірну будівлю магазину /а.с.61 у т.2/. Городківське сільське споживче товариство оспорило державну реєстрацію в адміністративному суді, і постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20.05.2014 р. у справі № 802/1122/14-а за позовом Городківського сільського споживчого товариства до Реєстраційної служби Крижопільського районного управління юстиції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Крижопільське районне споживче товариство, про визнання протиправним та скасування рішення - адміністративний позов задоволено повністю та визнано протиправним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 9609564 від 27 грудня 2013 року, винесене державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Крижопільського районного управління юстиції Вінницької області Горбатюком Русланом Васильовичем. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2014 року вищевказану постанову залишено без змін.

З судових рішень у справі № 802/1122/14-а вбачається, що суди першої та апеляційної інстанції встановили, що Крижопільським РСТ до заяви про державну реєстрацію не були додані усі необхідні правовстановлюючі документи. Тому суди дійшли висновку, що в даному випадку, Реєстраційна служба Крижопільського районного управління юстиції прийняла рішення про проведення державної реєстрації права власності без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Городківське сільське споживче товариство, оспорюючи право власності Крижопільського районного СТ в адміністративній справі № 802/1122/14-а та у даній справі, не надало суду правовстановлюючі документи на підтвердження права власності Городківського ССТ на спірну будівлю та не зареєструвало право власності на зазначене нерухоме майно за ССТ. Пояснює лише, що більшість магазинів побудовано в радянські часи колгоспами, а деякі за рахунок капітальних вкладень членів споживчої кооперації Крижопільського району, відповідні документи, які посвідчують право власності на той час не виготовлялись, а будівлі обліковувались на балансі Городківського та інших сільських споживчих товариств. Зазначає, що на даний час відповідачем проводиться робота по виготовленню документів, які посвідчують право власності на будівлі магазинів, однак жодних доказів наведеного суду не представлено. Також не підтверджені доказами в порядку ст..ст.33-34 ГПК України твердження відповідача про виготовлення Городківським сільським споживчим товариством технічного паспорту на будівлю магазину № 9 по вул.Комсомольській, 63 в с.Городківка Крижопільського району Вінницької області.

Відповідно до ч.1 ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з нормами ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб усуває негативні наслідки порушення його прав.

Підтвердження в суді права власності або іншого речового права на майно, що складає предмет спору, здійснюється за допомогою спростування у суді установлених фактів або шляхом підтвердження фактів, що свідчать про володіння спірним майном на праві власності або іншому речовому праві.

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто чинне законодавство передбачає можливість пред'явлення позову про визнання права власності лише власником майна.

Таким чином, відповідний позов пред'являється на захист існуючого, наявного права, що виникло у позивача за передбачених законодавством підстав та підтверджується належними та допустимими доказами. З цим кореспондується стаття 11 Цивільного кодексу України, яка визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.

Зі змісту ст. 392 ЦК України видно, що позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інших осіб виникають сумніви у належності йому цього майна, створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності, у зв'язку з наявністю таких сумнівів чи втратою належних правовстановлюючих документів, наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними, а метою подання позову про визнання права власності є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі щодо індивідуально визначеного майна.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 04.04.2011 р. у справі № 25/208-08.

Таким чином, захист права власності шляхом його визнання в судовому порядку можливий за наявності одночасно двох умов: по-перше, це підтвердження в судовому порядку своїх прав на майно шляхом подання належних і достатніх доказів, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах, і, по-друге, вичерпне спростування доводів третіх осіб, які оспорюють або не визнають право власності позивача.

Отже, у випадку якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно. Тобто підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності відповідно до статті 392 ЦК України є оспорення або невизнання існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідач доводить, що постановою зборів уповноважених членів Городківського ССТ від 20.03.2001 р. затверджено постанову правління споживчого товариства від 31.12.2000 р., прийняту на виконання рішень ХVІІІ (позачергового) з'їзду споживчої кооперації України «Про програму завершення розмежування і закріплення власності в споживчій кооперації» від 19.12.2000 р. /а.с.119 у т.2/. Вказаною постановою за Городківським ССТ затверджено статутний (громадський) капітал в сумі 129,6 грн. або 46,8%, пайовий (колективний) капітал в сумі 147,50 грн. або 53,2% та затверджено перелік основних засобів споживчого товариства І-ІІІ групи (неподільного громадського майна) залишковою вартістю 203968 грн. та подільного громадського майна І, ІІІ групи на суму 245728 грн. станом на 31.12.2000 р. Виходячи із наведеного, відповідач стверджує, що на балансі Городківського ССТ перебувають усі засоби, в тому числі і торгівельні будівлі, які розташовані в селах, зони обслуговування товариства.

Як вже зазначено вище, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства).

Як зазначено вище, саме позивач набув права власності на спірний магазин внаслідок будівництва спірного магазину господарським способом, за власні кошти - на законних підставах. Належними та допустимими доказами не підтверджено, що будівля магазину вибула з власності позивача.

Позивач також посилається на передачу майна відповідачем на виконання постанови від 20.08.2002 р. конференції споживчої кооперації Крижопільського району, і такі обставини підтверджені доказами у справі.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про споживчу кооперацію" реорганізація та ліквідація спілки споживчих товариств провадиться за рішенням конференції, з'їзду з повідомленням про це спілки, до складу якої вона входить.

У відповідності до наведених норм 20.08.2002 р. на конференції споживчої кооперації Крижопільського району прийнято рішення про приєднання до Крижопільської райспоживспілки Городківське, Жабокрицьке, Крижопільське сільські споживчі товариства з передачею після повної інвентаризації майна, грошових коштів на баланс райспоживспілки та рішення про реорганізацію Крижопільської райспоживспілки шляхом перетворення в Крижопільське районне споживче товариство, затверджено склад організаційного комітету, доручено правлінню райспоживспілки вирішувати всі питання по приєднанню споживчих товариств до райспоживспілки (пп.1, 3 протоколу конференції) /а.с.13-17 у т.1/.

Господарським судом Вінницької області 07.10.2010 р. прийнято рішення у справі № 9/124-10 за позовом: Споживчого товариства "Городківського сільського споживчого товариства" до Крижопільського районного споживчого товариства за участю третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача споживчого товариства "Жабокрицьке споживче товариство" та споживчого товариства "Крижопільське сільське споживче товариство" про визнання недійсним частини п.3 загальних положень Статуту Крижопільського РСТ. Рішення залишене без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду і набрало законної сили.

Господарським судом у справі № 9/124-10 встановлено, що з акту ліквідаційної документальної ревізії господарсько-фінансової діяльності Городківського сільського споживчого товариства Крижопільської РСС від 29.11.2002 р. вбачається, що в результаті реорганізації Крижопільської райспоживспілки в районне споживче товариство, яка проведена на основі конференції райспожавспілки 20.08.2002 р. Городківське сільське споживче товариство ввійшло в склад Крижопільського РСТ та передало свої активи та пасиви станом на 01.10.2002 р. Зазначений акт ревізії підписаний головою правління Харуком С.І. та головним бухгалтером Мандрик Н.С. Городківського ССТ.

Акту приймання - передачі активів та пасивів Городківського сільського споживчого товариства райспоживспілці, а також бухгалтерських балансів останнього суду не надано.

При цьому, господарським судом Вінницької області при розгляді справи № 9/124-10 за позовом Городківського сільського споживчого товариства до Крижопільського районного споживчого товариства про визнання недісним частини п.3 загальних положень статуту Крижопільського РСТ встановлено, що Крижопільським РВ УМВС 11.12.2007 р. порушено кримінальну справу за ст. 357 ч. 1 КК України за фактом крадіжки в ніч з 5 на 6 грудня 2007 року з кабінету голови правління Крижопільського РСТ Котюжанського В.А. документів, в томі числі актів передачі основних засобів Городківського, Жабокрицького, Крижопільського сільських споживчих товариств та протоколів зборів Городківського, Жабокрицького, Крижопільського сільських споживчих товариств про приєднання до Крижопільської райспоживспілки. Викрадення зазначених документів підтверджується актом опису документів, які були викрадені з приймальні та кабінету голови правління.

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У даній справі № 902/1322/14 позивач на підтвердження передачі відповідачем активів та пасивів надав суду авізо Городківської ССТ станом на 01.10.2002 р., що є додатковим доказом на підтвердження встановленого у справі № 9/124-10 /а.с.33-34 у т.3/.

Господарським судом у справі № 9/124-10 встановлено також, що відповідно до протоколу конференції споживчої кооперації Крижопільського району від 20.08.2002 р., де розглядалися вищезазначені питання Городківське ССТ в особі голови правління Харука С.І. та інші сільські споживчі товариства були присутні на конференції і не заперечували проти прийняття постанови по даних питаннях в цілому, крім того за постанову проголосували одноголосно.

Відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 03.04.2008 р. у справі № 2-687/2008 р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 16.05.2008 р. встановлено, що у 2002-2003 роках на кожній коопертивній ділянці були проведені дільничні збори на яких вирішувались питання про вибори уповноважених. На перших зборах уповноважених, 20.08.2002 р., було обрано органи управління Крижопільського РСТ та прийнято статут Крижопільського РСТ, який зареєстрований 17.10.2002 р. у Крижопільській райдержадміністрації за № 2131.

Відповідно до ст.35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Отже, на виконання вищенаведених рішень активи та пасиви перерахованих ССТ, в т.ч. Городківського ССТ (подільна частина 501,2 тис.грн. та неподільна частина 446,85 тис.грн.; статутний капітал 129,4 тис.грн., пайовий капітал 160,8 тис.грн., непогашені позики, борг перед бюджетом тощо) передані до Крижопільського РСТ.

Наведені обставини спростовують доводи відповідача про те, що передача майна не відбувалась.

Наведені обставини суд першої інстанції залишив без уваги, що призвело до неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Також безпідставними є твердження відповідача про те, що рішення конференції від 20.08.2002 р. прийнято з перевищенням статутних повноважень.

Відповідно до статуту Крижопільської районної спілки споживчих товариств, затвердженого восьмими зборами ради райспоживспілки 31.07.1992 р. та чинного на час проведення конференції /а.с.13-36 у т.2/, районна спілка споживчих товариств заснована на добровільних засадах споживчими товариства району. Власність райспоживспілки створюється з майна, переданого їй споживчими товариствами та іншими її членами, коштів, одержаних від господарської діяльності підпорядкованих їй підприємств і організацій, реалізації цінних паперів і іншої діяльності (п.44 статуту).

Райспоживспілка самостійно володіє, користується і розпоряджається належним їй майном. Вона реалізує право власності через свої органи /конференцію, Раду правління/ у відповідності з їх компетенцією, визначеною цим статутом. Конференція, як вищий орган управління, споживчих товариств в районі, приймає відносно майна райспоживспілки будь- які рішення, що не суперечать законам України (п.45 статуту).

Згідно з п.9 статуту Крижопільської районної спілки споживчих товариств члени райспоживспілки зберігають повну організаційну та господарську самостійність, права юридичних осіб і керуються у своїй діяльності власними статутами. Будь-які рішення, що стосуються майнових прав члена райспоживспілки може бути прийняте тільки за його згодою.

Відповідно до п.10 статуту рішення виборно-представницьких і виконавчо-розпорядчих органів райспоживспілки, що прийняті в межах їх компетенції, обов'язкові для виконання споживчими товариствами та іншими членами.

Вищим органом управління райспоживспілки відповідно до п.16 статуту є конференція спілки споживчих товариств району, яка правомочна розглядати і вирішувати будь-які питання діяльності райспоживспілки.

Згідно з п.17 статуту конференція райспоживспілки, серед іншого: здійснює право колективної власності райспоживспілки та визначає органи управління, котрим передаються окремі функції по господарському управлінню колективним майном тощо.

Наведені положення статуту райспоживспілки відповідають нормам чинного законодавства, зокрема - ч.3 ст.8, ст.9 Закону України «Про споживчу кооперацію» та спростовують доводи відповідача про відсутність повноважень конференції для прийняття рішення про приєднання до Крижопільської райспоживспілки сільських споживчих товариств з передачею після повної інвентаризації майна.

Також безпідставними є доводи відповідача щодо права користування земельною ділянкою, на якій розташована спірна будівля.

Колегією суддів встановлено, що рішенням 11 сесії 22 скликання Городківської сільської ради від 13.03.1998 р. затверджено технічну документацію із землеустрою та визначено площу земельних ділянок, якими користується Городківське ССТ в розмірі 0,8647 га по угіддях і об'єктах та видано державний акт на право постійного користування землею Городківському ССТ на площу 0,8647 га для господарського використання. Згідно з додатком до рішення сесії під кожну окрему будівлю магазину, в тому числі - магазин № 9 по вул.Комсомольській,63 в с.Городківка Крижопільського району Вінницької області - виділені певні площі земельних ділянок, про що зазначено в державному акті /а.с.204-209 у т.1/.

Відповідач зазначив у відзиві на апеляційну скаргу, що споживчим товариством постійно проводиться оплата земельного податку за усі зазначені в державному акті земельні ділянки.

Разом з тим, наведені обставини не мають значення у даному спорі про визнання права власності на об'єкт нерухомості з огляду на норми ст.34 ГПК України. Так, судом встановлено, що будівництво спірного приміщення виконувалось позивачем, а не відповідачем, і відсутні будь-які докази про надання відповідачеві земельної ділянки для такого будівництва. Посвідчення права користування земельною ділянкою у 1998 році - для господарського використання - не має значення у даному спорі, оскільки встановлено, що спірним приміщенням на час Городківське ССТ з 1974 року користувалось на законних підставах.

Так само докази сплати земельного податку не є допустими доказами в даному спорі. Разом з тим, інші надані сторонами документи свідчать про те, що Крижопільським РСС також виконувались відповідні платежі /а.с.48-52, 172-196 у т.2/.

Підсумовуючи вищенаведене, оцінивши встановлені обставини в їх сукупності колегія суддів дійшла висновку про підтвердження позивачем своїх прав на майно - магазин «Продтовари № 9» літер 'А' загальною площею 95,2 кв.м., що знаходиться за адресою: Вінницька область Крижопільський район с.Городківка вул.Комсомольська, 63, - шляхом подання належних і достатніх доказів відповідно до норм ст.33-34 ГПК України, які достеменно підтверджують факт набуття права власності на законних підставах. Доводи відповідача, який оспорює та не визнає право власності позивача, спростовані матеріалами даної справи та справи № 9/124-10, рішенням з якої встановлені факти, які мають преюдиціальне значення у даному спорі.

Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи, і висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні господарського суду Вінницької області від 04.03.2015 р. у справі № 902/1322/14, не відповідають обставинам справи, що є підставою для скасування рішення відповідно до п.1,3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно з ч.1 ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу позивача Крижопільського районного споживчого товариства задоволити. Рішення господарського суду Вінницької області від 04.03.2015 р. у справі №902/1322/14 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити. Визнати право власності на приміщення літер "А" магазину "Продтовари № 9" загальною площею 95,2 кв.м., що розташоване за адресою: Вінницька область Крижопільський район с.Городківка вул.Комсомольська, 63 за Крижопільським районним споживчим товариством.

2. Стягнути з споживчого товариства "Городківське сільське споживче товариство" (24615, Вінницька область, Крижопільський район, с. Городківка, вул. Леніна, 2; код ЄДРПУО 01740806) на користь Крижопільського районного споживчого товариства (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Комсомольська, 17а; код ЄДРПУО 01740779) 1827,00 грн. судового збору за подання позову та 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Доручити господарському суду Вінницької області видати накази на виконання цієї постанови.

4. Матеріали справи № 902/1322/14 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Петухов М.Г.