Ухвала

від 13.07.2015 по справі 509/3105/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/365/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Доценко Л. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Доценко Л.І.,

суддів - Заїкіна А.П., Мартинової К.П.,

за участю секретаря - Давидова Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної Інспекції сільського господарства в Одеській області про зняття дисциплінарного стягнення, про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою Державної Інспекції сільського господарства в Одеській області на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року,

ВСТАНОВИЛА :

15.07.2014 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Одеській області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивачка обгрунтовувала свої вимоги тим, що у відповідача працювала з 02.04.2012 року не будучи державним службовцем. Під час праці в даній установі 05.11.2013 року згідно наказу № 344 ОС позивачка була призначена на посаду начальника відділу контролю якості і безпеки зерна і продуктів, його переробки, управління контролю якості сільськогосподарської продукції Держсільгоспінспекції в Одеської області. 30.05.2014 року відповідно до наказу № 34 -К на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а 18.06.2014 року вона була звільнена на підставі ст. 40 п.3 КЗпП України.

Позивачка просила суд визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області щодо прийняття наказу від 30.05.2014 року № 34-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_3Г.» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2О;

- скасувати наказ Державної інспекції сільського господарства в Одеській області від 30.05.2014 року № 34-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2, ОСОБА_3Г.» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2;

- визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області щодо проведення службового розслідування та скасувати результати проведення службового розслідування № 2 від 18.06.2014 року;

- визнати протиправними дії Державної інспекції сільського господарства в Одеській області щодо прийняття наказу від 18.06.2014 року № 101-ос « Про звільнення ОСОБА_2О.»;

- поновити ОСОБА_2 на посаді начальника відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки управління контролю якості сільськогосподарської продукції Державної інспекції сільського господарства в Одеській області, допустивши негайне виконання рішення в цій частині.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач до суду не з'явився, але направив листа в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, просив справу розглянути в їх відсутності.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 задоволено.

Знято з ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у вигляді догани, накладеної наказом № 34-к від 30 травня 2014 року Державною Інспекцією сільського господарства в Одеської області.

Поновлено ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 на роботі в Державній Інспекції сільського господарства в Одеській області на посаді начальника відділу контролю якості та безпеки зерна і продуктів його переробки управляння контролю якості сільськогогосподарської продукції Держсільгоспінспекції в Одеській області.

Стягнуто з Державної Інспекції сільського господарства в Одеській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 12 885 грн. 24 коп.

В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місячного платежу допущено негайне виконання судового рішення.

Стягнуто з Державної Інспекції сільського господарства в Одеській області на користь держави судовій збір в розмірі 487 грн.20 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржує Державна Інспекція сільського господарства в Одеській області.

В апеляційній скарзі Державна Інспекція сільського господарства в Одеській області просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 була звільнена з роботи в порушення вимог трудового законодавства, а саме наказом № 34-К від 30.05.2014року було накладено дисциплінарне стягнення поза строком встановленим ст.148 ч.1 КЗпП України, в наказі № 101-с від 18.06.2014року про звільнення не вказано за які систематичні порушення ОСОБА_2 була звільнена.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ст. 40 ч.1 п.3 КЗпП України трудовій договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення .

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 02 квітня 2012 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу до державної інспекції. 05 листопада 2013 року згідно наказу № 344 ос позивачка була призначена на посаду начальника відділу контролю.

Відповідно до наказу № 133 від 23 квітня 2014 року Державної Інспекції сільського Господарства України в період з 23 квітня 2014 року по 25 квітня 2014 року була проведена перевірка державної інспекції. Під час перевірки були виявлені з боку позивачки порушення, що знайшли своє відображення у довідці про результати перевірки від 16.05.20014 року. З приводу виявлених порушень ОСОБА_2 25 квітня 2014року надала письмові пояснення.

30 травня 2014 року відповідно до наказу № 34 -К на позивачку було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани .

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що добою виявлення порушення є доба, коли особі, якій по службі підпорядкується працівник, стало відомо про здійснення порушення, незалежно від того, чи має ця особа право накладення дисциплінарного стягнення. Таким чином, фактичною датою виявлення допущених порушень, суд першої інстанції вважав останній день перевірки, тобто 25 квітня 2014 року, а наказ про накладення дисциплінарного стягнення був прийнятий 30 травня 2014 року, з пропущеним строком застосування дисциплінарного стягнення, у відповідності до ст. 148 КЗпП України.

Згідно наказу № 101-ос від 18.06.2014 року позивачка була звільнена за систематичне невиконання покладених на неї посадових обов'язків без поважних причин, за що вона неодноразово притягувалась до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, підставою звільнення були результати службового розслідування, оформленого актом № 2 від 18.06.2014 року.

Згідно наказу начальника державної інспекції № 39-к від 06.06.2014 року було проведено службове розслідування. Під час даного розслідування посадовими особами було встановлено відсутність сертифікатів (документів строгої звітності) та покладена відповідальність на позивачку за їх відсутність. Однак позивачка з 02.06.2014року знаходилась на лікарняному, а сертифікати якості знаходились в службовому кабинеті у столі. 11 червня 2014 року вона звернулась до правоохоронних установ з заявою про викрадання бланків суворої звітності. З акту № 2 від 18.06.2014 року, який був однією із підстав для звільнення позивачки не вбачається прямого зв'язку між діями позивачки як начальника відділу та відсутністю бланків строгої звітності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач не надав належних та допустимих доказів систематичного невиконання або неналежного виконання позивачем трудових обов'язків, що з'явилися приводом до звільнення і послужили підставою для розірвання трудового договору (звільнення з роботи).

Розірвання трудового договору на підставі ст.40 п.3 КЗпП України , відповідно до ст. 43 КЗпП України повинно бути проведено лише за попередньої згодою виборного органу , відповідач належних та допустимих доказів такої згоди профспілка не надав, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку, що погодження на звільнення позивачки профспілка не надавала

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що звільнення позивачки було здійснено з порушенням норм трудового законодавства і вона підлягає поновленню на роботі і з відповідача підлягає стягненню середньомісячна заробітна плата за весь час вимушеного прогулу.

Посилання апеляційної скарги на те, що датою виявлення порушення в роботі ОСОБА_2 було 13.05.2014року коли була оформлена довідка результатів перевірки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки перевірка була проведена з 23.04.2014року по 25.04.2014року і саме по виявленим 25.04.2014року недолікам ОСОБА_2 надала пояснення, тобто порушення в роботі були виявлені 25.04.2014року і строк притягнення до дисциплінарної відповідальності становив один місяць до 25.05.2014року.

Доводи апеляційної скарги про те, що в ході службового розслідування були виявлені факти недбалого відношення та неналежного виконання своїх обов;язків ОСОБА_2 не спростовують висновків суду першої інстанції про те, що при звільненні працівника з роботи на підставі ст.40 п.3 КЗпП України треба довести систематичне невиконання ним без поважних причин обов;язків, покладених на нього трудовим договором і що до працівника були застосовані міри дисциплінарного стягнення. В наказі № 101-ос від 18.06.2014року про звільнення ОСОБА_2 не вказано в чому конкретно проявились систематичні порушення , що стало приводом для звільнення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.1, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної Інспекції сільського господарства в Одеській області відхилити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 03 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Л.І. Доценко

Судді К.П.Мартинова

ОСОБА_4