Постанова

від 30.06.2015 по справі 2а-0770/1803/12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокум. Ужгород№ 2a-0770/1803/12

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області, представник - ОСОБА_1;

відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп", представник - не з'явився;

відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор", представник - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор" про скасування Договору та стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС (далі - позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор" (далі - відповідач 2) про стягнення коштів в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп" в сумі 168667, 63 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор" в сумі 168667, 63 грн.

У відповідності до заяви від 03.07.2012 року позивачем було уточнено позовну заяву, відтак він просив визнати недійсним Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп" та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор", стягнути кошти в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп" в сумі 168667, 63 грн. та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор" в сумі 168667, 63 грн.

В судовому засіданні позивача - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Закарпатської області ДПС було замінено на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов та просив задовольнити уточнені позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Позивачем в ході проведення виїзної планової перевірки відповідача 1, результати якої відображено в ОСОБА_2 перевірки від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407, було встановлено здійснення ним фінансово-господарських операцій з відповідачем 2, оплата по яких здійснювалася шляхом видачі простих векселів на загальну суму 168 667,63 грн. Операції щодо купівлі-продажу здійснювались на підставі Договору №07-08/10 від 30.07.2010 року. Однак, відповідачем 2 не було задекларовано податкові зобов'язання від реалізації товарів, робіт та послуг з покупцями за перевіряємий період, зокрема, загальний обсяг реалізації без ПДВ становив 54 869 530,00 грн. В ході проведення перевірки позивачем було встановлено безпідставність формування податкових показників та неможливість реального здійснення фінансово-господарської діяльності по ланцюгу: від ТОВ "Ригана плюс" до ТОВ "Гавас52" до ТОВ "Надежда", і як наслідок, від відповідача 2 до відповідача 1. В свою чергу відповідач 1 скористався отриманими від відповідача 2 первинними документами, для формування показників податкового обліку в супереч тому, що такі документи не підтверджують реальні господарські операції, а тому не можуть вважатися первинними документами. Відтак, здійснюючи фінансово-господарські операції, відповідач 1 та відповідач 2 мали спільний умисел, а саме: відповідач 2 завідомо уклав Договір за відсутності умов для його фактичного виконання та без мети настання реальних правових наслідків, а відповідач 1 укладаючи даний Договір мав на меті отримання податкової вигоди шляхом безпідставного формування валових витрат і податкового кредиту на підставі отриманих первинних документів без реального виконання господарських операцій. Таким чином, позивач просив задовольнити уточнені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судове засідання повторно не з’явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. 19.06.2012 року відповідач 1 надіслав до суду заперечення на позовну заяву (а.с. 103-105, Т.2), у відповідності до якого просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, мотивуючи наступним. Між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено Договір від 30.07.2010 року №07-08/10, згідно якого було проведено поставку будівельних та інших матеріалів за видатковими накладними №4, 5, 6, 7 від 02.08.2010 року на загальну суму 168667,63 грн. з урахуванням ПДВ. Відповідач 1 вважає, що позовні вимоги є незаконними та спрямовані на втручання в його господарську діяльність. Також, відповідач 1 в наданому запереченні вказував, на те, що позивачем в ОСОБА_2 перевірки від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407, як заволодіння майном держави вказувалась виключна сума податку на додану вартість включена відповідачем 1 до складу податкового кредиту, тобто 28111,00 грн., а не загальна ціна договору, як це відображено в даному адміністративному позові. Відповідач 1 в даному запереченні наголошував, що Договір №07-08/10 від 30.07.2010 року був реальним в часі та стосувався поставки будівельних матеріалів, що використовувалися на будівництві автогазозаправного пункту за адресою: смт. Солотвино, Тячівського району, вул. Спортивна, 98/1 на якому проводиться торгівельна діяльність з реалізації скрапленого газу в якості моторного пального із застосуванням реєстратора розрахункових операцій. Відтак, неподання відповідачем 2 податкової звітності жодним чином не впливає на відображення операцій по взаємовідносинах з останнім в бухгалтерському та податковому обліку, в тому числі при формуванні податкового кредиту з ПДВ чи відображенні валових витрат. Також, кошти в сумі 168 667,63 грн., що сплачені відповідачем 1 за придбання товару є власними коштами останнього, а не сумою обов'язкових платежів чи будь-яких інших задекларованих податкових зобов'язань, що належать державі. Таким чином, відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача 2 в судове засідання повторно не з’явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено Договір купівлі-продажу №07-08/10 від 30.07.2010 року (а.с. 135-136,Т.1). У відповідності до даного Договору купівлі-продажу №07-08/10 від 30.07.2010 року відповідач 2 зобов'язується передати у власність відповідача 1 товар, кількість, найменування, ціна якого узгоджується сторонами в Специфікаціях або у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору (а.с. 135, Т.1).

Разом з тим, позивачем було проведено виїзну планову перевірку відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, результати якої відображено в ОСОБА_2 від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407 (а.с. 9-86, Т.1).

Зокрема, проведеною перевіркою було встановлено здійснення відповідачем 1 фінансово-господарських операцій з відповідачем 2. Зокрема, операції між відповідачем 1 та відповідачем 2 проведено на загальну суму 168 667,63 грн., а оплата була здійснена в повному обсязі, шляхом видачі простих векселів від 24.09.2010 року (а.с. 137, Т.1).

ОСОБА_2 перевірки від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/3454740 (а.с. 9-86, Т.1), позивачем було встановлено, що податковий кредит відповідача 1 був сформований за рахунок відповідача 2, який не має виробничих потужностей, офісних та складський приміщень, технічного персоналу та інших основних засобів для забезпечення ведення фінансово-господарської діяльності в обсягах задекларованих показників. В свою чергу відповідач 1 скористався отриманими від відповідача 2 первинними документами, для формування показників податкового обліку всупереч тому, що такі документи не підтверджують реальні господарські операції, а тому не можуть вважатися первинними документами. Дана правова позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року за № 742/1113-11.

Також, позивачем в ході проведення даної перевірки відповідача 1, результати якої відображено в ОСОБА_2 від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407, було використано інформацію отриману з ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, на обліку якого знаходиться відповідач 2, а саме: ОСОБА_2 документальної невиїзної перевірки відповідача 2 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Надежда" за липень, серпень, вересень 2010 року (а.с. 87-98, Т.1). Відтак, з ОСОБА_2 превірки за №8013/182/32136050 від 30.11.2010 року вбачається, що відповідачем 2 не було задекларовано податкові зобов'язання від реалізації товарів, робіт, послуг з відповідачем 1 (а.с. 87-98, Т.1), а саме: за серпень-вересень 2010 року були визначені розбіжності у визначенні валових витрат (а.с. 88-98, Т.1).

Зокрема, як вбачається з ОСОБА_2 перевірки від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407 , позивачем в ході проведення перевірки було встановлено наступні порушення відповідачем 1, а саме: п.3 ст.5 п.1 ст.7 Господарського кодексу України, внаслідок чого є нікчемним договір укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2 за № 07-08/10 від 30.07.2010 року з обсягом проведених операцій в серпні 2010 року в розмірі 168667,63 грн., в тому числі ПДВ в сумі 28111,27 грн. ; п.4.1 ст. 4, п.п.4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1п.11.3 ст.11, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2.ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого донараховно податок на прибуток в розмірі 426780,00 грн.; п.3.1, п.4.1, п.п.7.4.1, п.7.4 ст. 7, п.п.7.4.4, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість " із врахуванням від'ємного значення ПДВ по рядку 26 Декларації донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 183551,00 грн.

За наслідками перевірки, результати якої відображено в ОСОБА_2 від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407, також були встановлені порушення ст.203,ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в період вчинення правочинів по придбанню товарів, робіт, послуг від ТОВ "Надежда" у липні, серпні, вересні 2010 року та їх подальшою реалізацією покупцям, а саме: відповідачу 2 та відсутність у останнього об'єктів, які підпадають під визначення ст. 3, ст. 4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: податкові зобов'язання недійсні у липні 2010 року на суму 9 689 429 грн., у серпні 2010 року на суму 10 973 906 грн., у вересні 2010 року на суму 1 173 695 грн.; податковий кредит недійсний у липні 2010 року на суму 9 609 400 грн., у серпні 2010 року на суму 10 846 337 грн., у вересні 2010 року на суму 1 162 616 грн. (а.с. 97, Т.1).

У відповідності до ОСОБА_2 перевірки від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407 позивачем було встановлено, що по ланцюгу постачання відповідач 1 при реалізації газу зрідженого ТОВ "Сан-Газ", ТОВ "Веста-Сервіс", ПП "Калан" виступає транзитером.

Відповідно до п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок), результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.5 Порядку за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби

За результатами проведеної перевірки, відображеної в ОСОБА_2 від 16.06.2011 року №1419/23-1/10/34547407, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.06.2011 року, а саме: за №0001642341 1190/23-1/34547407/5095 та №0001652341 1191/23-1/34547407/5096 (а.с. 133, Т.1)

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Зокрема, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року (справа №2а-0770/2268/11, головуюча - суддя Плеханова З.Б.) в задоволенні позову відповідача 1 до позивача про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.06.2011 року №0001642341 1190/23-1/34547407/5095 та №0001652341 1191/23-1/34547407/5096 було відмовлено (а.с. 149-152, Т.1). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2015 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.11.2011 року (справа №2а-0770/2268/11, головуюча - суддя Плеханова З.Б.) було залишено без змін (а.с. 227-230, Т.1).

Відтак, висновки викладені в судових рішеннях щодо нікчемності Договору укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2 за № 07-08/10 від 30.07.2010 року з обсягом проведених операцій в серпні 2010 року в розмірі 168667,63 грн., в тому числі ПДВ в сумі 28111,27 грн. - повторно не доказуються.

Укладаючи договір купівлі-продажу, його сторони пов'язані спільним умислом, а саме: відповідач 2 завідомо уклав договір за відсутності умов для його фактичного виконання - без мети настання реальних наслідків, в свою чергу відповідач 1, укладаючи договір, мав на меті отримати податкову вигоду шляхом безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту на підставі отриманих первинних документів без реального виконання господарських операцій, які у них зазначені.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску); отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість; "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо); результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Враховуючи вищенаведене, за своїм змістом та спрямованістю правовідносини між відповідачем 1 та відповідачем 2 завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, оскільки порушують встановлений правовий порядок, як у сфері господарської діяльності, так і податкових правовідносинах.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо жфактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відтак, подані відповідачем 1 первинні документи не можуть слугувати виключним доказом фактичного здійснення господарських операцій між відповідачем 1 та відповідачем 2.

ОСОБА_2 зі статтею 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до ст. 9 Бюджетного кодексу України доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансфери.

Частиною 2 ст. 9 Бюджетного кодексу України передбачено, що податковими надходженнями визнаються передбачені податковим законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.

ОСОБА_2 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

У відповідності до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 17, 71, 86, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп", Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор" - задовольнити.

2. Визнати недійсним Договір укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп" та з Товариством з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс-Груп" (вул. Станційна, буд. 1, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 34547407) в дохід держави 168 667,63 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят сім гривень шістдесят три копійки) грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електробитприбор" (пр-т. Гагаріна, буд. 1, м. Харків, 61000, код ЄДРПОУ 32136050) 168 667, 63 (сто шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят сім гривень шістдесят три копійки) грн.

5.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_3

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 30 червня 2015 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 3 липня 2015 року.