Постанова

від 17.07.2006 по справі 6/326-05-10302

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

6/326-05-10302

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

17 липня 2006 р.                                                                                   № 6/326-05-10302  

Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого                                    Карабаня В.Я.

суддів:                                               Чабана В.В.

                                                           Ковтонюк Л.В.

за участю представників:

позивача                                           не з'явився

відповідачів                                     не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційнускаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасконтракт”

на  постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006

у справігосподарського суду № 6/326-05-10302Одеської області

за  позовомАкціонерного товариства закритого типу “Виробниче об'єднання “Облпаливо”

до відповідачів

Одеської залізниці Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасконтракт”

про

стягнення 1780,80 грн.

В С Т А Н О В И В:

18.11.2005 Акціонерне товариство закритого типу “Виробниче об'єднання “Облпаливо” ( далі –АТЗТ “Виробниче об'єднання “Облпаливо”) пред'явило  господарському  суду  Одеської області  позов до Одеської залізниці про  стягнення 1780,80 грн. збитків. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.06.2005 зі станції відправлення  Лобовські  копі Донецької залізниці на станцію призначення Дзинілор Одеської залізниці товариство з обмеженою відповідальністю “Донбасконтракт” (далі –ТОВ “Донбасконтракт”)   відправило у вагоні  № 65239618 вантаж –вугілля марки АМ вагою нетто 6900 кг. При перевезенні вантажу згідно  з комерційним актом серії БК № 024885*365/3 від 30.06.2005 було встановлено, що вага  нетто 63700 кг., менше ніж зазначено у накладній на 5300 кг.  Позов мотивовано   посиланням на статті 110, 111, 113, 136 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457 (далі - Статут залізниць).

Ухвалою від 14.12.2005  господарський  суд Одеської області на підставі ст. 24 Господарського процесуального кодексу України  залучив до участі  у справі в якості іншого відповідача  ТОВ “Донбасконтракт”.

Одеська залізниця позов не  визнавала, посилаючись на те, що  вагон № 65239618 прибув у справному  стані, що  підтверджується актами  загальної форми № 1537, 1539 від 29.06.2005 та технічним актом № 333 від 29.06.2005. Вантаж був навантаженим з порушенням Технічних  умов навантаження. Відповідно до п. “а” ст. 111 Статуту залізниць  України  якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі,  завантаженому  засобами відправника, якщо  немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу  залізниця звільняється  від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

ТОВ “Донбасконтракт” також позов  не визнавало, посилаючись на те, що станцією відправлення Лобовські  копі Донецької залізниці було  здійснено  контрольне зважування, за результатами якого маса вантажу, зазначена у накладній № 52207988, відповідає дійсності. Відповідно до опису в комерційному акті  на поверхні  вантажу маються поглиблення,  течі вантажу  немає, люки закриті щільно, двері ціліснометалеві, тобто  вантаж  надійшов  з ознаками втрати.

Рішенням господарського  суду Одеської області  від 13.02.2006                      (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково. Стягнуто з Одеської  залізниці на користь АТЗТ “Виробниче об'єднання “Облпаливо” 774,48 грн., 51,33 грн. витрат по сплаті державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ТОВ “Донбасконтракт” на користь  АТЗТ “Виробниче об'єднання “Облпаливо” 774,48 грн., 44,37 грн. витрат по сплаті державного мита, 51,33 грн. витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу. В решті  позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 (колегія у складі суддів: Колоколова С.І., Разюк Г.П., Петрова М.С.) зазначене рішення залишено без змін. Суди виходили з того, що нестача виникла як з вини Одеської залізниці так із вини ТОВ “Донбасконтракт”. Підставою для відповідальності  Одеської залізниці є доведеність  факту  невиконання  нею як перевізником  зобов'язання  щодо  забезпечення схоронності і цілісності вантажу, відповідно до статей 114, 115 Статуту залізниць залізниця  відповідає за незбереження  прийнятого до перевезення вантажу у розмірі  дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі  тієї суми, на яку було знищено його вартість; підставою  для відповідальності ТОВ “Донбасконтракт” є невиконання останнім  технічних умов завантаження  сипучих вантажів (п.4 розділу 15 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу), а саме  незастосування  катка  для ущільнення вантажу.

Не погоджуючись з прийнятими  у  справі  судовими рішеннями, ТОВ “Донбасконтракт” звернулось з касаційною скаргою, просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові АТЗТ “Виробниче об'єднання “Облпаливо” до ТОВ “Донбасконтракт”, посилаючись  на те, що суди, встановивши порушення Одеською залізницею як суб'єктом відносин  перевезень вантажу своїх зобов'язань щодо забезпечення схоронності  вантажу, безпідставно поклали також відповідальність на ТОВ “Донбасконтракт”, яким було виконано  вимоги Технічних умов, Правил перевезення вантажів залізничним транспортом. Також вказало про те, що судом апеляційної інстанції було розглянуто апеляційну скаргу за відсутності представника ТОВ “Донбасконтракт”, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

        В судове засідання 17.07.2006 не з'явилися представники Акціонерного товариства закритого типу “Виробниче об'єднання “Облпаливо”, Одеської залізниці та Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбасконтракт”. Враховуючи, що про час і місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за їх відсутності.

Колегія суддів, приймаючи  до уваги межі  перегляду  справи  в касаційній  інстанції, проаналізувавши  на підставі  встановлених фактичних обставин  справи застосування  норм матеріального і процесуального  права при винесенні  оспорених  судових актів, прийшла до висновку, що касаційна  скарга  товариства  з обмеженою відповідальністю “Донбасконтракт” підлягає  частковому  задоволенню за наступних  підстав.

Згідно із ст. 3 Закону України “Про залізничний транспорт”  законодавство про залізничний транспорт  складається із Закону України “Про транспорт”, цього Закону, Статуту  залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів  законодавства України.

Стаття 5 Статуту залізниць відносить до компетенції Міністерства транспорту України  затвердження  нормативних документів на підставі цього Статуту, які є  обов'язковими для всіх  юридичних  і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць  під час здавання вантажів  для перевезення  відправником повинен зазначити їх масу у накладній. За правилами ст. 24 Статуту залізниць залізниця має право  перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти масу  та кількість вантажу, що зазначаються  у накладній. Аналогічні положення містять Правила приймання вантажів  до перевезення ( затверджено  наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644), згідно з пунктами 5, 28 яких маса вантажу визначається  відправником, відповідно до ст. 24 Статуту залізниць залізниця має право  перевірити правильність  відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під  час перевезення та на станції призначення. У зв'язку з викладеним поза увагою  суду як  першої  так і апеляційної інстанції  залишились заперечення  ТОВ “Донбасконтракт” про те, що на станції Лобовські копі Донецької  залізниці було здійснено  контрольне переважування вугілля, за результатами якого встановлена правильність відомостей, вказаних ТОВ “Донбасконтракт” в накладній  щодо маси  вантажу, та не надано оцінки доказу у справі – довідці станції Лобовські копі (арк. с. 36).

Суд апеляційної інстанції,  погодившись з висновком  суду першої інстанції про правомірність  покладення відповідальності на ТОВ “Донбасконтракт”,  зазначив про те що ТОВ “Донбасконтракт” був  зобов'язаний  застосувати  каток для ущільнення вантажу.

Відповідно до п. 4, 5 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 № 2542) можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, зазначених у додатку, які містять дрібні фракції (частки, розмір яких не перевищує 13 мм), визначається відправником. Перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу; у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення.   

Під час розгляду справи  в судах першої та апеляційної  інстанцій ТОВ “Донбасконтракт” вказувало, що  ним відвантажено вугілля у вагоні № 65239618 марки АМ, розмір  кусків якого складає 13 –25 мм, про що  зазначено в графі 4 накладної № 52207988, та яке не є вугіллям  дрібних фракцій і до нього не повинні застосовуватися заходи  щодо його ущільнення.  Проте суди цих  доводів не перевірили та не  дали їм  правової оцінки .

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного  перевезення, засвідчуються  комерційними актами або актами загальної форми, які  складають  станції залізниць.

Враховуючи, що комерційний акт БК № 024885*365/3 було складено 30.06.2005  на попутній станції  Знаменка (про що  зазначено в графі 5 накладної № 52207988) як додаток до актів загальної  форми  станції Знаменка № 1537 та № 1535 від  29.06.2005, суди попередніх інстанцій  всупереч вимогам ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не дослідили вказані  акти,  між тим відповідно до п.4 Правил  складання актів (затверджено наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 № 334) комерційні  акти на вантаж, що перебуває  в дорозі, складаються у день  виявлення обставин, які підлягають оформленню  комерційним актом, судами не з'ясовано, які саме  обставини було засвідчено  актами загальної  форми № 1537  та № 1539  від 29.06.2005.

Вищий господарський  суд України, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції,  позбавлений права з'ясовувати наведені  обставини, хоча вони  мають суттєве значення для правильного вирішення  спору.

Доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції було розглянуто апеляційну скаргу за відсутності ТОВ “Донбасконтракт”, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду, Вищим господарським судом України до уваги не приймається , оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи заявою директора ТОВ “Донбасконтракт” від 22.03.2006, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 27.03.2006, про розгляд судом апеляційної скарги за відсутності його представника (арк. с. 69).

Ухвалені у справі судові  рішення не  можна  визнати законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим  вони підлягають  скасуванню,  а справа - передачі на новий розгляд до суду першої  інстанції.

При новому розгляді  суду першої  інстанції  необхідно  врахувати наведене, всебічно  і повно перевірити  доводи, на  яких  ґрунтуються вимоги та заперечення  сторін, і  в залежності від встановлених  обставин вирішити  спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають  застосуванню до даних  правовідносин.

Керуючись ст. ст. 1115, 1119 -  11111   Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну  скаргу товариства  з обмеженою відповідальністю “Донбасконтракт” задовольнити  частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.03.2006 та рішення  господарського суду Одеської області від 13.02.2006 у справі № 6/326-05-10302 скасувати.

Справу  № 6/326-05-10302 направити на новий розгляд  до господарського суду Одеської  області.

Головуючий                                                                                       В.Карабань

Судді:                                                                                                   В.Чабан

                                                                                                             Л.Ковтонюк