Ухвала

від 01.07.2015 по справі 808/9340/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 808/9340/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроміндустрія «ЛТД» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпроміндустрія «ЛТД» (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 02.12.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області від 02.12.2014 року № НОМЕР_1.

Вирішено питання про судові витрати по справі

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.11.2014, на підставі наказу від 17.11.2014 № 341, повідомлення від 17.11.2014 № 78 та запрошення від 17.11.2014 № 5229/10/08-25-22-016, згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, фахівцями ДПІ у Заводського районі м. Запоріжжя проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ В«Старекс ХолдингВ» (код ЄДРПОУ 38464251).

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 931/08-25-22-011/30493270 від 19.11.2014.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.44.1, п.44.6 ст. 44, п. 198.2, 198.3,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим встановлено заниження сплати податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за липень 2014 року на суму 6 000 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем до податкового органу подано заперечення до акту перевірки (вих. № 25/11 від 25.11.2014).

Листом № 5662/10/08-25-22016 від 02.12.2014 ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя надано відповідь на заперечення до акту перевірки, відповідно до яких податкова зазначає, що висновки акту перевірки відповідають нормам діючого законодавства та є правомірними, а заперечення ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» до акту перевірки є не обґрунтованими та залишаються без задоволення.

На підставі акту перевірки № 931/08-25-22-011/30493270 від 19.11.2014 податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми В«РВ» № НОМЕР_1 від 02.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 7 500 грн. у т.ч. за основним платежем 6000 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1500 грн.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Встановлено, що на виконання договору № 0104414 від 01.04.2014, укладеного між ТОВ В«Торгівельна промислова інвестиційна компаніяВ» на поставку рам крайню ліву та крайню праву кресл. № 11287.11.1.1 А сб, 05.06.2014 між ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» (покупець) та ТОВ В«Старекс ХолдингВ» (постачальник) укладено договір поставки № 0506.

Згідно з умовами Договору, постачальник зобов'язується виготовити та поставити продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити таку продукцію. Якісні і кількісні характеристики продукції, умови виготовлення продукції, що є предметом поставки за цим Договором, строки поставки продукції за цим Договором визначаються у специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невід'ємною частиною. Постачальник відвантажує продукцію на адресу Покупця за цінами і на умовах, що визначені в специфікаціях, що додаються до цього Договору і є його невід'ємною частиною. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до специфікації № 1 від 05.06.2014, постачальник зобов'язується виготовити раму крайню праву кресл. № 112.11.1.1 А сб на суму 15 000 грн. та раму крайню ліву кресл. № 11287.11.1.1 А сб на суму 15 000 грн.

Сума Специфікації складає: 36 000 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 6 000 грн.

Строк поставки продукції - 15.07.2014 з правом дострокової поставки. Строк сплати за отриману продукцію - протягом 40 календарних днів з дати поставки продукції. Продукція виготовляється з давальницької сировини. Матеріал в якості давальницької сировини по залоговій вартості передається постачальнику на складі покупця не пізніше 01 липня 2014 року. В разі затримки передачі матеріалу строк поставки продукції переноситься на строк цієї затримки. Вартість продукції включає вартість доставки постачальником на умовах СРТ склад покупця. Послуги надаються на території покупця.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 0506 від 05.06.2014, позивачем надані суду податкову накладну № 96 від 15.07.2014, видаткову накладну (у переробку) № 4 від 10.07.2014, акт надання послуг № 0715/01 від 15.07.2014, виписки з банку.

Крім того, позивачем надано також платіжне доручення № 216 від 15.08.2014, яке підтверджує розрахунок між сторонами за договором поставки № 0506 від 05.06.2014.

Встановлено, що виготовлення рам крайньої правої та крайньої лівої кресл. № 11287.11.1.1 А сб здійснювалось найманими працівниками контрагента на складі ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» , який позивач орендує у ПАТ В«ЗапоріжстроймашВ» . Представником позивача в матеріали справи надано договір оренди виробничого приміщення - частини механічного цеху (100 м2) № 3103 від 31.03.2014.

В акті перевірки № 931/08-25-22-011/30493270 від 19.11.2014 податковий орган зазначає, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ В«Старекс ХолдингВ» встановлено його завищення на суму 6 000 грн. Податковим органом встановлено схему ухилення від сплати податків ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» , що полягає у залученні підприємств, які створені для надання податкової вигоди.

Крім того, податковий орган в акті перевірки зазначає, що позивачем не надано пояснення та документально не підтверджено наявність кваліфікованого персоналу у ТОВ В«Старекс ХолдингВ» щодо здійснення та виконання умов договору, а саме виготовлення рам крайньої правої та крайньої лівої кресл. № 11287.11.1.1. А сб, на складі покупця - ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» , також на підприємстві ТОВ В«Старекс ХолдингВ» працює 1 особа - керівник ОСОБА_1, та згідно Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, останній який подавався платником податків (ТОВ В«Старекс ХолдингВ» ) до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за II квартал 2013 року, кількість працівників склала 1 особа, у тому числі за цивільно-правовими договорами - 0 осіб. Згідно Балансу поданого ТОВ В«Старекс ХолдингВ» за 2013 рік вартість основних засобів складає 0,00 грн., та ТОВ В«Будпроміндустрія, ЛТДВ» не надано пояснень, документальних підтверджень про можливе виконання цих робіт іншими підприємствами.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на акті ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2108/26-59-22-08/38464251 від 12.09.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ В«Старекс ХолдингВ» (код ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014В» .

У наведеному акті, ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві встановлено, що господарська діяльність ТОВ В«Старекс ХолдингВ» має ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал, незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою; наявність в штаті тільки керівних посад; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважмо знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень.

Однак, в матеріалах справи міститься постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 по справі № 804/17034/14, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю В«Старекс ХолдингВ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУМ у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, які полягають у проведенні зустрічної звірки ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» , за результатами якої складено Акт від 12.09.2014 № 2108/26-59-22-08/38464251 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» (код ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31,07.2014В» ; визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м.Києві щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» в тому числі, дії з виключення з електронної бази даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА УкраїниВ» , з інформаційної бази даних В«Податковий блокВ» та В«Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА УкраїниВ» та інших електронних інформаційних баз сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які визначені ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» , здійснені на підставі Акту від 12.09.2014 № 2108/26-59-22-08/38464251 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» (код ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014В» ;зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві вилучити з електронної бази даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА УкраїниВ» , з інформаційної бази даних В«Податковий блокВ» та В«Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА УкраїниВ» та інших електронних інформаційних баз інформацію, внесену на підставі Акту від 12.09.2014 № 2108/26-59-22-08/38464251 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» (код ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014В» ; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відновити показники податкової звітності ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» , в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних В«Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА УкраїниВ» , з інформаційної бази даних В«Податковий блокВ» та В«Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку па додану вартість в розрізі контрагентів на рівні ДПА УкраїниВ» та інших електронних інформаційних баз суми податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які ТОВ В«СТАРЕКС ХОЛДИНГВ» зазначило у податковій декларації з податку на додану вартість за період липень 2014 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентом - ТОВ В«Старекс ХолдингВ» складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в УкраїніВ» .

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд першої інстанції вірно вважав, що позивачем надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарської операції, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією.

Крім того, судом вірно встановлено, що отримана продукція від ТОВ В«Старекс ХолдингВ» була використана у господарській операції позивача та в подальшому була продана ТОВ В«Торгівельна промислова інвестиційна компаніяВ» відповідно до договору поставки № 010414 від 01.04.2014. Виконання умов договору поставки № 010414 від 01.04.2014 підтверджується первинними документами, які були надані позивачем (видаткова накладна № 8 від 15.07.2014, товарно - транспортна накладна № Р8 від 15.07.2014, рахунок на оплату № 9 від 15.05.2014, банківські виписки, тощо).

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

До того ж, як було встановлено, безпосередній контрагент позивача, на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платники ПДВ.

Доказів анулювання свідоцтва платника контрагента позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

При придбанні товару (послуги) покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару (послуги), який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Крім того, зміст укладеного між позивачем та ТОВ В«Старекс ХолдингВ» правочину не суперечить актам цивільного законодавства, а податковий орган не надав доказів, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків. Загалом, реальність вчинення господарської операції пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності третьої особи, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Отже, наявність Акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 2108/26-59-22-08/38464251 від 12.09.2014 В«Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ В«Старекс ХолдингВ» (код ЄДРПОУ 38464251), щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2014 по 31.07.2014В» не є доказом порушення позивачем приписів податкового законодавства, за умови наявності всіх первинних документів, оформлених відповідно до вимог Закону. Інших доказів, крім Акту № 2108/26-59-22-08/38464251 від 12.09.2014, які б підтверджували порушення позивачем норм ПК України, відповідач суду не надав.

Надані позивачем первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та ТОВ В«Старекс ХолдингВ» складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в УкраїніВ» , пункту 2.4. статті 2 В«Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському облікуВ» .

За вказаних обставин суд першої інстанції вірно вважав висновки податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту на суму 6000 грн. необґрунтованими.

З урахуванням викладеного, позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 30 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпроміндустрія «ЛТД» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай