Ухвала

від 25.06.2015 по справі 804/15836/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 червня 2015 рокусправа № 804/15836/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Богданенка І.Ю.,

суддів:                     Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: – не з'явився,

відповідача: – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року

у справі № 804/15836/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ» звернулося в Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправною відмову державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийняти декларації з податку на додану вартість у товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ» за травень, червень 2014 року, визнати, що декларація з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ» за травень місяць подана 19 червня 2014 року, визнати, що декларація з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ» за червень місяць подана 18 липня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ», як платник податків, перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

19 червня 2014 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРМСАЙТ» отримано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року, додаток 5 до неї та реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.18-26). 18.07.2014 року за допомогою засобів поштового на адресу відповідача направлена податкова декларація з податку на додану вартість, додаток 5 до неї та реєстр виданих та отриманих податкових накладних за червень 2014 року, яка отримана податковим органом 21 червня 2014 року (а.с.7-17).

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області листом №11176/04-67-18-02/297 від 20 червня 2014 року повідомила позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість з додатками за травень 2014 року подана з порушеннями (відсутні обов'язкові реквізити) і тому не вважається податковою звітністю та підлягає переоформленню з дотриманням всіх вимог чинного законодавства (а. с.27). Також, листом №13343/04-67-18-02/297 від 23 липня 2014 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області повідомила позивача, що податкова декларація з податку на додану вартість з додатками за червень 2014 року подана з порушеннями (відсутній реєстр виданих та отриманих податкових накладних) і тому не вважається податковою звітністю та підлягає переоформленню з дотриманням всіх вимог чинного законодавства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порушень відносно дотримання обов'язкових реквізитів, визначених статтею 48 Податкового кодексу України, позивачем не допущено, у зв'язку з чим відмови податкового органу у прийнятті належним чином оформлених декларацій порушують права та інтереси позивача, а тому є протиправними.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з правовою позицією суду про протиправність висновків відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Згідно з вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Пунктом 48.7 статті 48 Податкового кодексу України, встановлено, що податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

У відповідності до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Пункт 48.3 статті 48 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік обов'язкових реквізитів до податкової декларації, зокрема, це: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Судом першої інстанції встановлено, що податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2014 року містять всі необхідні реквізити передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України, а також відповідають формі податкової декларації, що затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 678.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень позивачем пункту 48.3 статті 43 Податкового кодексу України і, як наслідок, неправомірну відмову податковим органом у прийнятті податкової декларації.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання відповідачем, тобто 19 червня 2014 року та відповідно податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за червень 2014 року, отриманою відповідачем 21 липня 2014 року, оскільки протиправним рішенням відповідача позивача позбавлено можливості вчасно виконати свій обов'язок щодо подання податкової звітності з податку на додану вартість, а також враховуючи положення пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, згідно яким у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      І.Ю. Богданенко

          Суддя:                                                                      С.А. Уханенко

          Суддя:                                                                      Ю.М. Дадим