Ухвала

від 29.04.2015 по справі 826/20277/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20277/14 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Собків Я.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддівСобківа Я.М., Борисюк Л.П., Петрика І.Й.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Київського міського Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Київського міського Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ» про стягнення суми заборгованості по сплаті страхових внесків у розмірі 9 406,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року позов задоволено повністю.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені вимог даного позову.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ» (ідентифікаційний код 33497759) є юридичною особою та перебуває на обліку в Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до звіту про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ» самостійно визначило заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 9 406, 40 грн.

Станом на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем не було надано доказів добровільного погашення ним вищевказаної суми заборгованості по сплаті страхових внесків.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

До Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», порушення якого встановлено Фондом, були внесені зміни, та з 1 січня 2011 року цей закон діє в новій редакції. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. № 1-рп/99).

У ч. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, оскільки заборгованість по сплаті страхових внесків виникла до 01.01.2011 року (позивачем подавався звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 9 місяців 2010 року) , а тому положення Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» застосовуються судом при вирішенні спору в редакції, що діяла до 01.01.2011 року.

Згідно із ст.9 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Держава є гарантом надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам Фондом, стабільної діяльності Фонду.

Згідно ст. 22 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники - юридичні та фізичні особи, які взяті на облік в робочих органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нарахувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Підприємства, установи, організації - роботодавці, які використовують працю найманих працівників та зареєстровані або взяті на облік в органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як страхувальники, зобов'язані сплачувати до Фонду страхові внески у порядку, визначеному ст.ст. 21, 23 Закону України від «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» та розмірах, визначених Законом України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» від 11.01.2001р. № 2213 та своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність.

Страхувальники сплачують до Фонду різницю між нарахованими страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (ч.1 ст. 23).

Страхувальники, інші отримувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього Закону (ч.1 ст. 22 Закону № 2240).

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону, страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником (у тому числі фізичною особою, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, через ухилення від подання заяви про взяття на облік як платника страхових внесків) або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Таким чином, аналізуючи обставини даної справи та оцінюючи зібрані у справі докази, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що факт наявності спірної заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням в сумі 9 406,40 грн. є доведеним, тому судом першої інстанції правомірно задоволено адміністративний позов Київського міського Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ» про стягнення вищевказаної суми заборгованості по сплаті страхових внесків.

Будь-яких доказів у підтвердження погашення вказаної заборгованості відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявності правових підстав для їх задоволення.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Національна інвестиційна фінансова група «КСВУ»- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків Л.П. Борисюк І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.