Постанова

від 23.04.2015 по справі 808/1040/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2015 року 16:00Справа № 808/1040/15 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя

до Приватного акціонерного товариства «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова»

про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список № 2),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23 лютого 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» (далі - відповідач), в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно в сумі 13 965, 65 грн.

Ухвалою суду від 26 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/1040/15, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 24 березня 2015 року.

Ухвалою суду від 24 березня 2015 року розгляд справи зупинено до 23 квітня 2015 року.

23 квітня 2015 року представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання (вх. № 17525) про розгляд справи за його відсутності та підтримку позовних вимог.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання (вх. № 17526) про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень статті 122 КАС України, з урахуванням клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктами «б» - «з» частини 1 статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», зі змінами та доповненнями, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_1 (пільговий стаж роботи на підприємстві 5 р. 9.07 м., частка плати підприємства - 46, 04 %), ОСОБА_2 (пільговий стаж роботи на підприємстві 6 р. 3.97 м., частка плати підприємства - 63, 31 %), ОСОБА_3 (пільговий стаж роботи на підприємстві 8 р. 5.73 м., частка плати підприємства - 84, 78 %) призначені пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями протоколів про призначення пенсій.

Зайнятість вказаних пенсіонерів на роботах з важкими умовами праці на підприємстві відповідача, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок відповідача про підтвердження трудового стажу.

Згідно з розрахунком позивача, сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно становить 10 510, 64 грн.

Відповідно до п. 2 прикінцевих положень Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Так, відповідно до норм Законів України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» та від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій регулювався Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а також Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 03 червня 1999 року № 4-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України № 436/3729 від 5 липня 1999 року, та Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 жовтня 2001 року № 16-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 29 листопада 2001 року № 998/6189, які втратили чинність.

В постанові Верховного суду України від 31 січня 2011 року у справі № 21-69а10 за позовом виробничого підприємства «Рембудмонтаж» до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області про скасування розрахунку та зобов'язання вчинити дії викладена правова позиція про те, що порядок відшкодування Пенсійному фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не змінився у зв'язку з набранням 1 січня 2004 року Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинності, оскільки норми останнього не змінювали регулювання спірних відносин.

На даний час порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В пункті 6.1 Інструкції зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Надсилання позивачем та отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах вищезазначеним пенсіонерам підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Розмір призначеної та фактично отриманої пенсії підтверджується довідками УПФУ, які долучені до матеріалів справи.

Пунктом 6.8 Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підтверджується наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно, в частині, що стосується вищезазначених пенсіонерів (ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3М.) у сумі 10 510, 64 грн., яке ним не виконано.

Зазначені розрахунки складені з дотриманням позивачем всіх необхідних вимог Інструкції та не були оскаржені відповідачем. Розмір сум відшкодування фактичних витрат на витрату та доставку пенсій по вказаним пенсіонерам визначено з дотриманням вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції №21-1.

Згідно з частинами 1 та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за списком № 2 у заявленому розмірі. Відповідач, у свою чергу, не надав доказів відшкодування позивачу вказаних витрат або обґрунтованих заперечень проти позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги включають вимогу щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по працівникам відповідача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з грудня 2014 року по лютий 2015 року у загальному розмірі 3 455, 01 грн.

З приводу зазначених позовних вимог, суд зазначає наступне.

В письмових поясненнях відповідач зазначив, що не є правонаступником ВАТ «Запоріжінструмент», а отже вимоги позивача щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2) по пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що працювали у ВАТ «Запоріжінструмент» є необґрунтованими.

З наданого відповідачем статуту ПАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» вбачається, що ПАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» є правонаступником ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова», створеного рішенням установчих зборів від 27.03.2003 шляхом перетворення з ТОВ «Торговий будинок «Запоріжінструмент».

Також, з наданого відповідачем ОСОБА_6 ТОВ «Торговий будинок «Запоріжінструмент» вбачається, що воно є правонаступником ТОВ «Картахена», зареєстрованого розпорядженням голови Комунарської районної адміністрації від 06.10.1995 №208-Р.

Отже, з наданих правоустановчих документів судом встановлено, що відповідач є правонаступником саме ТОВ «Торговий будинок «Запоріжінструмент», а не ВАТ «Запоріжінструмент».

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно у розмірі 3 455, 01 грн. позивач посилається на довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова».

На підставі зазначених довідок позивачем нараховані відповідачу зобов'язання по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2) по працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно у розмірі 3 455, 01 грн.

Судом встановлено, що згідно довідки архівного відділу Запорізької міської ради від 24.12.2004 ВАТ «Запоріжінструмент» передав ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» такі документи: з особового складу за 1994-2004 роки в кількості 4571 справа, тимчасового зберігання за 1992-2004 в кількості 107 справ.

Крім того, згідно історичної довідки від 10.06.2013 №83 Запорізький інструментальний завод ім. Войкова переіменований в ВАТ «Запорізький інструментальний завод», який реорганізований в ВАТ «Запоріжінструмент», який ліквідований з причини банкрутства та виключений з ЄДРПОУ 30.08.2004. Крім того, зазначено, що документи по особовому складу ВАТ «Запоріжінструмент» передано на зберігання в ТОВ «ТД Запоріжінструмент», правонаступником якого є ЗАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» (наказ №36 від 12.05.2003), який в подальшому було переіменовано в ПАТ «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова».

Отже, судом встановлено, що відповідач не є правонаступником ВАТ «Запоріжінструмент», а довідки, що стали підставами для нарахування зобов'язань по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2) по працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, видані відповідачем, як особою, що є зберігачем архівних документів.

З наведених підстав, вимоги позивача в частині відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (Список №2) по пенсіонерам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно у сумі 3 455, 01 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вище викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача, а саме в наведеній вище частині.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» про відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (список № 2) - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Запорізький інструментальний завод ім. Войкова» (код ЄДРПОУ 23289055) на користь Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №2, за період з грудня 2014 року по лютий 2015 року включно у розмірі 10 510, 64 (десять тисяч п'ятсот десять) грн. 64 (шістдесят чотири) коп. по пенсіонерах ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко