Постанова

від 16.06.2015 по справі 820/1023/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

16 червня 2015 р. №820/1023/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної торгівельної фірми "Вега" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватна торгівельна фірма "Вега", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківської області від 24.07.2014 року № НОМЕР_1.

Ухвалою суду від 11.03.2015 року, яка занесена до журналу судового засідання, визначено відповідачем ОСОБА_2 податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, оскільки станом на час розгляду справи реорганізація ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ще не відбулася.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою винесення оскаржуваного повідомлення - рішення є акт перевірки від 07.07.2014 року №2685/20-30-22-04/30291127, про існування якого позивачу стало відомо саме з рішення, яке оскаржується. Також до вказаного рішення не було додано розрахунку збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість. Отже дане податкове повідомлення - рішення винесене з порушенням процедури.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що під час винесення оскаржуваного повідомлення - рішення податковий орган діяв на підставі та у спосіб передбачений податковим законодавством.

Від представника позивача - ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях обставини та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Приватна торгівельна фірма "Вега" (далі - ПТФ "Вега") (код ЄДРПОУ 30291127) зареєстрована як юридична особа, перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі.

Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності ПТФ "Вега" є діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, неспеціалізована оптова торгівля (а.с.32-34).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Приватної торгівельної фірми "ВЕГА" за січень-квітень 2014 року.

За результатами камеральної перевірки відповідачем складено акт від 07.07.2014 року №2685/20-30-22-04/30291127 (а.с.39-45), яким встановлено порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ з урахуванням змін та доповнень, внаслідок чого підприємством, зокрема, занижено податок на додану вартість, який підлягав сплаті в бюджет на 37039,0 грн., у тому числі у лютому 2014 року на 1317,0 грн., у березні 2014 року на 1472,0 грн., у квітні 2014 року на 34250 грн.

За результатами висновків, викладених в акті камеральної перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 24.04.2014 року №0003862204 (а.с.6).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Харківській області.

Рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області від 12.11.2014 року №7549/10/20-40-10-04-17 скарга представника ПТФ "Вега", адвоката ОСОБА_4, залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення, зокрема, від 24.04.2014 року №0003862204 без змін (а.с.7-10).

Перевіряючи обґрунтованість висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, викладених в акті камеральної перевірки від 07.07.2014 року №2685/20-30-22-04/30291127, суд встановив наступне.

Під час камеральної перевірки контролюючим органом використано, самостійно надані позивачем податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: за січень 2014 року (№9008738953 від 20.02.2014 року); за лютий 2014 року (№9014957211 від 20.03.2014 року); за березень 2014 року (№9022319878 від 22.04.2014 року); за квітень 2014 року (№9028846744 від 20.05.2014 року).

Судом встановлено, що контролюючим органом використано інформацію відображену в акті від 31.03.2014 року №170/20-30-22-03/30291127 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПТФ "ВЕГА" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2013 року по 31.01.2014 року.

Суд зазначає, що дійсно ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПТФ "ВЕГА" від 31.03.2014 року №170/20-30-22-03/30291127.

За результатами зустрічної звірки встановлено, що в базі ЄДРПН частково зареєстровані податкові накладні, виписані та отримані у періоді з 01.09.2013 р. по 31.01.2014 р., у номенклатурі яких зазначено паливно - мастильні матеріали (бензин, дизельне топливо), проте даний товар не міг бути реалізованим контрагентом покупцем (а.с.46-55).

Крім того, зустрічною звіркою встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів, тобто господарська діяльність позивача має ознаки нереальності здійснення.

Таким чином, контролюючим органом зроблено висновок про те, що діяльність ПТФ "ВЕГА" направлена на ухилення від сплати або мінімізацію власних податкових зобов'язань та на формування податкової вигоди третім особам.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано податкові зобов'язання в декларації за лютий 2014 року в розмірі 1317 грн., у березні 2014 року в розмірі 1472 грн., у квітні 2014 року в розмірі 34250 грн., податкового кредиту в розмірі 37039 грн.

Як вбачається з висновків акту про результати камеральної перевірки від 07.07.2014 року №2685/20-30-22-04/30291127, податковим органом встановлено, що ПТФ "ВЕГА" порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет в розмірі 37039 грн., у т.ч. у лютому 2014 року на 1317 грн., у березні 2014 року на 1472 грн., у квітні 2014 року на 34250 грн.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України).

Відповідно до ст.71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами п.п.72.1.1 п.72.1 ст.72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Положеннями п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.75.1. 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг;

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86 КАС України).

Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86 КАС України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86 КАС України).

Відповідно до ч.3 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів справи не надано жодного доказу на спростування висновків акту про результати камеральної перевірки від 07.07.2014 року щодо заниження позивачем ПДВ, проте контролюючим органом були надані докази на підтвердження правомірності висновків, викладених в акті про результати камеральної перевірки від 07.07.2014 року та винесеного на їх підставі податкового повідомлення-рішення.

Суд не бере до уваги посилання позивача на те, що він не був обізнаний про складання акту від 07.07.2014 року №2685/20-30-22-04/30291127, що йому стало відомо про його існування лише з отриманого податкового повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0003862204, оскільки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було направлено рекомендованим листом на адресу платника податків акт про результати камеральної перевірки від 07.07.2014 року №2685/20-30-22-04/30291127, який отримано представником позивача 15.07.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.37-38).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.07.2014 року № НОМЕР_1, прийняте ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, є обґрунтованим та правомірним, через що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення належить відмовити.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України В«Про судовий збірВ» від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України В«Про судовий збірВ» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Отже, враховуючи положення ст.94 КАС України, з Приватної торгівельної фірми "ВЕГА" належить стягнути решту суми судового збору в розмірі 1644,30 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватної торгівельної фірми "Вега" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.07.2014 року № НОМЕР_1 - відмовити.

Стягнути з Приватної торгівельної фірми "Вега" (код ЄДРПОУ 30291127, поштовий індекс 61145, м. Харків, вул. Новгородська, 3, офіс 407) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 70 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23 червня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.