Постанова

від 02.07.2015 по справі 820/2822/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 р. № 820/2822/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Цибульник Г.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представник позивача ОСОБА_2.

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Харківський коксовий завод» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому змінивши позовні вимоги просить суд:

- визнати протиправними дії Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в частинні складання висновків Акту перевірки В«Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (код ЄДРПОУ 24481702) за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.В» від 19.12.2014 р. №55682/20-38-22-01-04/24481702 щодо встановленого порушення:

ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 207 , п.1 ст.215, п.1 ст. 216, п.2 ст. 215 , ст. 228 ЦК України п.135.1 та п.п.135.4.1 п.135.4. ст.135 п.п. 138.8.1 , п 138.8 , п.138,2, ст. 138 , п. 139,1,9 ст.139 п.187.1. ст.187, п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, зі змінами та доповненнями в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПРАТ В«Харківський коксовий заводВ» (код 24481702) з постачальником товарів ТОВ В«ДонкоксВ» (код 30962277) та покупцем товарів ТОВ НВО "Укрбекор Футеровка" (код 32001433);

п. 138.2 ст. 138, п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р №2755-УІ із змінами та доповненнями встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 8540326грн, у т. ч. 2013 р у сумі 8540326,00 грн.;

п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI із змінами та доповненнями встановлено зменшення залишку від'ємного значення на суму 75851грн. та встановлено його заниження у загальній сумі загальну суму ПДВ 7770593,00грн., в т.ч. за лютий 2013 року у сумі 120861,00грн., квітень 2013 року у сумі 1043662,00грн., травень 2013 р. у сумі 705638,00грн., червень 2013 р. у сумі 577898,00грн., липень 2013 р. у сумі 1101021,00 грн., серпень 2013 р. у сумі 679613,00грн., вересень 2013 р. у сумі 782290,00грн., жовтень 2013 р. у сумі 513271,00грн., листопад 2013 р. у сумі 1139474,00грн., грудень 2013 року у сумі 1106865,00 грн.;

- скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №0001792201 від 30.12.2014 року з податку на прибуток на загальну суму 12810489,00 грн. (основний платіж 8540326,00 грн., та штрафні санкції 4270163,00 грн.); №0000342201 від 12.03.2015 року з податку на додану вартість на суму 74851,00 грн.; №0001802201 від 30.12.2014 року з податку на додану вартість на загальну суму 11655889,50 грн. (основний платіж 7770593,00 грн. та з 885296,50 грн.); №0000332201 від 12.03.2015 року з податку на додану вартість на загальну суму 195057,00 грн. (основний платіж 130038,00 грн. штрафна санкція 65019,00 грн.)

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки відповідача базуються виключно на даних перевірки контрагентів позивача, без урахування наданих позивачем первинних документів, руху активів в балансі позивача, тощо, такі висновки суперечать вимогам чинного законодавства та судовій практиці а тому і податкові повідомлення - рішення є необґрунтованими та такими що прийняті в порушення норм податкового законодавства та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Основ'янською ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» (код ЄДРПОУ 24481702) за період з 01.01.2013р по 31.12.2013р, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р по 31 12.2013р., за результатами якої складено акт від 19.12.2014 року №55682/20-38-22-01-04/24481702 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення ПРАТ «Харківський коксовий завод»:

- п.п п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ, зі змінами та доповненнями встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 8540326 грн, у т.ч. 2013 р., у сумі 8540326 грн;

- 198.2, п, 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено зменшення залишку від'ємного значення на суму 75851 грн., та встановлено його заниження у загальній сумі загальну ПДВ 7770593 грн., в т.ч. за лютий 2013 у сумі 120861 грн., квітень 2013 у сумі 1043662 грн., травень 2013 р., у сумі 705638 грн., червень 2013 р. у сумі 577898 грн., липень 2013 року у сумі 1101021 грн., серпень 2013 року у сумі 679613 грн., вересень 2013р. у сумі 782290 грн., жовтень 2013р. у сумі 513271 грн., листопад 2013р. у сумі 1139474 грн., грудень 2013 року у сумі 1106865 грн.

На підставі вищезазначених висновків, контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 30.12.2014 року № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 12810489,00 грн., з яких: основний платіж - 8540326 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 4270163,00 грн., № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 11655889,50 грн., з яких: основний платіж - 7770593,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 3885296,50 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та звернувся зі скаргами на податкові повідомлення - рішення до головного управління ДФС у Харківській області.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області про результати розгляду скарг частково задоволено скарги Приватного акціонерного товариства «Харківський коксовий завод» та скасовано податкове повідомлення рішення Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 30.12.2014 року №0001812201 в частині зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість у суму 1408984,00 грн., в іншій частині зазначене рішення та податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 залишені без змін, а скарги позивача без задоволення та збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 195057,00 (основний платіж 130038,0 грн. штрафні санкції 65019,0) визначеному в податковому повідомленні-рішенні від 30.12.2014 року №0001802201.

На підставі зазначеного рішення ГУ ДФС у Харківській області про результати розгляду скарг від 06.03.2015 № 8/10/20-40-10-0417, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.03.2015 № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 195057,00 грн., з яких: основний платіж - 130038,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 65019,00 грн; та № НОМЕР_4. яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації за грудень 2013 року у розмірі 74851,00 грн.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог ПАТ "Харківський коксовий завод" про скасування податкових повідомлень-рішень №0001792201 від 30.12.2014 року, №0000342201 від 12.03.2015 року, №0001802201 від 30.12.2014 року, №0000332201 від 12.03.2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно до пункту 138.2 статті 138 витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Порядок формування податкового кредиту передбачений статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Згідно частини 1 статті 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що приватне акціонерне товариство В«Харківський коксовий заводВ» відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є юридичною особою ідентифікаційний номер 24481702 та відповідно до свідоцтва №100335494 є платником податку на додану вартість.

З матеріалів справи встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю В«ДонкоксВ» (продавець) та приватним акціонерним товариством В«Харківський коксовий заводВ» (покупець) укладено договір №ДХ-0107/10 від 01.07.2010 року, відповідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю вугільну продукцію найменування в подальшому товар згідно додаткам які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець прийняти та оплатити товар.

Сторонами підписані додаткові угоди до договору а також додатки в яких зазначено найменування продукції, кількість, ціна.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними, актами приймання-передачі, рахунками-фактурами оборотно-сальдовими відомостями, актами про приймання продукції.

Транспортування документально оформлено накладними на перевезення придбаних ТМЦ залізничним транспортом. Отримання від перевізника - залізниці вугільної продукції здійснювалось на підставі виписаних довіреностей, що підтверджується витягом з Журналу реєстрації довіреностей ПРАТ "Харківський коксовий завод" за грудень 2012 року та 2013 рік.

Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Також судом встановлено, що між закритим акціонерним товариством В«ТермолайфВ» (продавець) та приватним акціонерним товариством В«Харківський коксовий заводВ» (покупець) укладено договір №Т-ХКЗ-1503 від 15.03.2010, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю вугільну продукцію згідно додатку який є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Сторонами підписано додаткові угоди, специфікації в яких зазначено найменування продукції, кількість, ціна за тону та загальна ціна, рахунки - фактури.

Факт виконання умов договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними та актами про приймання продукції.

Оплата за товар здійснена позивачем у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Використання придбаної у ТОВ "Донкокс" та ПАТ "Термолайф" вугільної продукції у господарській діяльності ПАТ "Харківський коксовий завод" підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про рух придбаної сировини та виготовленої продукції затвердженими директором ПРАТ "Харківський коксовий завод" за 2013 р. помісячно; звітами щодо роботи техніки залізничного цеху підприємства за 2013 р. помісячно; оборотно-сальдовими відомостями за рахунками 20, 23, 26 за 2013 р. помісячно; фактичним рухом активів та власного капіталу підприємства, відображеного у фінансовій звітності підприємства за 2013 рік.

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність у позивача сертифікатів якості, що видані виробником вугільної продукції, отриманої у 2013 році по операціям за вищевказаними договорами від ТОВ "Донкокс" та ТОВ "Термолайф", суд зазначає, що якість отриманої вугільної продукції підтверджується сертифікатами якості відділу технічного контролю ПАТ "Харківський коксовий завод".

Суд зазначає, свідоцтвом про атестацію Міністерства промислової політики України від 21.07.2011 реєстраційний номер 06544-5-3-144-ВЛ засвідчено, що центральна заводська лабораторія та відділ технічного контролю ПрАТ "Харківський коксовий завод" відповідає критеріям атестації, які визначені "Правилами уповноваження та атестації у державній метрологічній системі№ та СОУ-Н МПП 03.100-063:2005 "Правила атестації вимірювальних лабораторій підприємств та організацій Мінпромполітики України". Також, зазначеним свідоцтвом центральну заводську лабораторію та відділ технічного контролю атестовано на проведення вимірювань відповідно до галузі атестації, наведеної у додатку до свідоцтва.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено право на самостійне проведення вимірювань отриманої вугільної продукції та видання відповідних сертифікатів якості, а отже і посилання контролюючого органу на їх відсутність є необґрунтованою.

Також, судовим розглядом встановлено, що у грудні 2013 року ПАТ "Харківський коксовий завод" відповідно до рахунків придбавало у TOB "Промтехтранс-М" товарно-матеріальні цінності на загальну суму 14304,00 грн.

Факт отримання позивачем від TOB "Промтехтранс-М" товарно-матеріальних цінностей підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: податковими накладними та актами про приймання продукції.

Перевезення ТМЦ документально підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до підпункту 201.6 вказаної статті, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

З огляду на пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу України вбачається, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 вищевказаного кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, договірні правовідносини між ПАТ "Харківський коксовий завод" та його контрагентами оформлені належним чином, та на виконання вимог податкового законодавства оформлені первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Первинні документи, надані позивачем, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, спричинили втрату ними юридичного статусу первинних документів, податковим органом не доведено.

Також суд зазначає, що відповідно до висновку експертного економічного дослідження № 5881, складеного 09.06.2015 Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_4, проведеним дослідженням документально підтверджено:

- настання подій по операціях з ТОВ "Донкокс", ПрАТ "Термолайф" та ТОВ "Промтехтранс-М" по даті здійснення яких у ПРАТ "Харківський коксовий завод" виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту;

- використання ПРАТ "Харківський коксовий завод" відповідних ТМЦ у власній господарській діяльності;

- наявність податкових накладних по вищевказаних операціях ПРАТ "Харківський коксовий завод", оформлених у відповідності до вимог статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного експертним дослідженням встановлено, що у обсязі наданих на дослідження документів, висновки акту перевірки Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області "Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПАТ "Харківський коксовий завод" (код ЄДРПОУ 24481702) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013 року" від 19.12.2014 № 55682/20-38-22-01-04/24481702 - документально не підтверджуються.

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на акт ДПІ у Київському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області № 258/15-01/30962277 від 22.04.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Донкокс" щодо підтвердження господарських відносин за період грудень 2013 року - січень 2014 року із платниками податків ПРАТ "Харківський коксовий завод" та ПРАТ "Термолайф""; та акт Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області № 851/20-38-22-01-04/37187754 від 03.06.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Промтехтранс-М" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "Трейд-Імекс" за період з 01.12.2013 по 31.12.2013, ТОВ "Еккоплюс" за період з 01.12.2013 по 31.01.2014, ТОВ "Виател" за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.02.2014 по 28.02.2014", з огляду на наступне.

Суд відмічає, що в силу закону, отримання контролюючим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0001792201 від 30.12.2014 року, №0000342201 від 12.03.2015 року, №0001802201 від 30.12.2014 року, №0000332201 від 12.03.2015 року є необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги ПАТ "Харківський коксовий завод" в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в частинні складання висновків акту перевірки "Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПАТ "Харківський коксовий завод" (код ЄДРПОУ 24481702) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013" від 19.12.2014 № 55682/20-38-22-01-04/24481702, суд зазначає наступне.

Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 року за № 34/18772, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 розділу ІV - у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 1 цього розділу постійних комісій при відповідних органах державної податкової служби.

Суд зазначає, що акт перевірки не містить владних управлінських приписів щодо позивача, а лише містить інформацію про виявлені під час перевірки порушення. Крім того, дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам по собі акт перевірки та його висновки не має і не може мати для платника податків будь-яких наслідків.

Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.

Висновки зазначені в акті перевірки не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача, а тому вимоги про визнання таких висновків неправомірними не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, дії службової особи щодо включення до акта перевірки висновків не можуть бути предметом розгляду в суді, оскільки як вбачається з Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 12 січня 2011 року за № 34/18772, заперечення до акту та висновки на них є невід'ємною частиною акта. Це свідчить про те, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є ті дії, які безпосередньо породжуються певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер, тоді як, висновки викладені в акті перевірки, не спричиняють настання юридичних наслідків для позивача.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги ПАТ "Харківський коксовий завод" в частині визнання протиправними дій Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області в частинні складання висновків акту перевірки "Про результати документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства ПАТ "Харківський коксовий завод" (код ЄДРПОУ 24481702) за період з 01.01.2013 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013" від 19.12.2014 № 55682/20-38-22-01-04/24481702, задоволенню не підлягають.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення №0001792201 від 30.12.2014 року, №0000342201 від 12.03.2015 року, №0001802201 від 30.12.2014 року, №0000332201 від 12.03.2015 року підлягають скасуванню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001792201 від 30.12.2014 року, №0000342201 від 12.03.2015 року, №0001802201 від 30.12.2014 року, №0000332201 від 12.03.2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (код ЄДРПОУ 24481702) сплачений судовий збір у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 липня 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников