Рішення

від 22.06.2011 по справі 5026/1056/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2011 року Справа № 09/5026/1056/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна компанія "Суми-Агро" м.Суми до товариства з обмеженою відповідальністю "ЦентрДистрибьюшнГруп" м.Черкаси про стягнення 57462,48 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 57462,48 грн., у тому числі: 55700,00 грн. основного боргу з оплати поставленого товару по договору Дистриб'юції №ПВ 18/01-1 від 18 січня 2011 року та 1762,48 грн. договірної пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору поставив відповідачу борошно вищого ґатунку, яке відповідач прийняв, однак не оплатив його вартість.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву та нез'явлення його представника у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, пояснив, що відповідач не виконав складений ним графік заборгованості і станом на час розгляду справи борг не сплатив.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

18 січня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено Договір Дистриб'юції №ПВ 18/01-1 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність дистриб'ютору (відповідач у справі) товар, що визначений у цьому договорі (борошно пшеничне), вільний від прав та претензій третіх осіб, а дистриб'ютор зобов'язався прийняти зазначений товар і оплатити його вартість (п.п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п.п.2.1, 3.1 Договору загальна кількість товару визначається відповідно до видаткової накладної. Ціна за одиницю товару (по кожній позиції) та загальна вартість партії вказана у видатковій накладній.

Пунктом 4.1 Договору встановлено, що оплата за товар здійснюється протягом 6 банківських днів з дати приймання товару на складі дистриб'ютора.

У пункті 8.2 Договору сторони домовились, що за порушення термінів оплати товару дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов Договору позивач по видатковій накладній №СА-0000067 від 20 січня 2011 року поставив відповідачу борошно вищого ґатунку в кількості 20000,00 кг, на суму 55700,00 грн. (з ПДВ). Одержання відповідачем товару підтверджується підписом уповноваженої особи, який засвідчений печаткою відповідача, довіреністю №16 від 20 січня 2011 року, рахунком-фактурою №СА-0000028 від 20 січня 2011 року та податковою накладною від 20 січня 2011 року №40.

В порушення умов Договору відповідач у встановлений строк оплату за товар не здійснив.

24 лютого 2011 року позивач направив відповідачу лист №41 з вимогою підписати акт звірки та негайно погасити заборгованість в сумі 55700,00 грн.

У відповідь на вимогу позивача відповідач направив графік погашення заборгованості з кінцевим строком оплати по 01 квітня 2011 року. Також сторонами складений двосторонній акт звірки розрахунків станом на 02.03.2011 року, яким відповідач підтвердив наявність заборгованості в сумі 55700,00 грн.

На дату розгляду справи відповідач заборгованість не сплатив, що підтверджується поясненнями представника позивача у судовому засіданні та матеріалами справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Суд вважає, що Договір Дистриб'юції, укладений між сторонами і на підставі якого заявлені позовні вимоги, за правовою природою є господарським договором поставки.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З вищенаведених доказів у справі вбачається, що на виконання умов Договору, 20 січня 2011 року позивач поставив відповідачу 20 т борошна вищого гатунку на загальну суму 55700,00, яке відповідач прийняв через ОСОБА_2, без заперечень. Однак в установлений договором строк - 6 банківських днів, оплату за поставлений товар відповідач не здійснив.

Таким чином, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 55700,00 грн. боргу з оплати за поставлений товар.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У договорі сторони визначили, що за порушення термінів оплати товару дистриб'ютор сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нарахована пеня в сумі 1762,48 грн. за період з 27.01.2011 року (початок прострочення виконання грошового зобов'язання) по 11 квітня 2011 року (день складання позовної заяви) за 75 днів із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою. Розрахунок пені судом перевірено, він зроблений вірно.

З огляду на наведені норми законодавства та докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає доведеним право позивача вимагати стягнення з відповідача 55700,00 грн. боргу та 1762,48 грн. договірної пені.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову, а саме: 575,00 грн. в рахунок оплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 811,00 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЦентрДистрибьюшнГруп" (юридична адреса: 18016, м.Черкаси, вул. Смілянська, 2, поштова адреса: 18005, м.Черкаси, бул.Шевченка, 266/1, к.403, ідентифікаційний код 36949780) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-Східна компанія "Суми-Агро" (40300, м.Суми, вул.Супруна, 15, оф.403, ідентифікаційний код 37186546) - 55700,00 грн. боргу, 1762,48 грн. договірної пені та 811,00 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯ Н.М. Курченко

Повне рішення складено 23 червня 2011 року.