Постанова

від 20.02.2007 по справі 11/289-06-7646а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" лютого 2007 р.

Справа № 11/289-06-7646А

Колегія   суддів  

Одеського   апеляційного   господарського  суду  

у   складі:

Головуючого                                                                      

Лашина В.В.

Суддів :                                                                               

Єрмілова Г.А.                                                                                                                         Воронюка

О.Л.

при секретарі                                                                     

Ковальчук Р.Л.         

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_4, довіреність

НОМЕР_7

          від відповідача -Неклеса Ю.В.,

довіреність №1/17 від 15.01.07р.

Розглянувши

у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного Одеського обласного

управління у справах захисту прав споживачів Державного комітету України з

питань технічного регулювання та споживчої політики

на постанову

господарського суду Одеської області від 06.11.2006 р. 

у справі

№ 11/289-06-7646А

за позовом Суб`єкта

підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

до Головного

Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного

комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

про

визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення стягнень

В С Т А Н О В

И Л А:

04.08.2006р.  Суб`єкт підприємницької діяльності -фізична

особа ОСОБА_1(далі -СПД ОСОБА_1.) звернулася до господарського суду Одеської

області з позовом до Головного Одеського обласного управління у справах захисту

прав споживачів Державного комітету України з питань технічного регулювання та

споживчої політики (далі -Головного Одеського обласного управління у справах

захисту прав споживачів) про визнання неправомірними дій заступника начальника

Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів по

винесенню постанови про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України

“Про захист прав споживачів” № 578 від 01.08.2005 р. та скасування зазначеної

постанови, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в порушення Положення про порядок

накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав

споживачів, питання про накладення штрафу було розглянуто у відсутність як

позивача так і його представника. Також позивач заявив клопотання про

поновлення пропущеного з поважних причин строку для звернення до суду.

В уточнених позовних вимогах

позивач просить скасувати постанову заступника начальника Головного Одеського

обласного управління у справах захисту прав споживачів від 01.08.2005 р. № 578.

Постановою господарського суду

Одеської області від 06.11.2006 р. (суддя Власова С.Г.) позов був задоволений,

постанова Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачів від 01.08.2005 р. № 578 про накладення стягнень у розмірі 1700 грн.

на СПД ОСОБА_1 скасована, з Держбюджету України на користь СПД ОСОБА_1.

стягнуто судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись з цією постановою,

Головне Одеське обласне управління у справах захисту прав споживачів в

апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в

позові відмовити, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають

значення для справи, на порушення норм матеріального і процесуального права,

оскільки на момент винесення оскаржуваної постанови у судовому засіданні від скаржника

брали участь особи, які були неправомочні представляти інтереси Головного

Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів, а тому

скаржник вважає, що розгляд справи відбувся без участі представників

відповідача. Скаржник зазначає, що судом першої інстанції невірно не враховані

положення ст. 8 Закону України “Про прокуратуру”, згідно з якою вимоги

прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов`язковими для всіх

органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і

виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором

строки, а також ст. 20 цього Закону, за якими при здійсненні прокурорського

нагляду за додержанням законів прокурор має право вимагати від керівників та

колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і

підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно

від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок.

Саме на підставі листа прокурора Київського району м. Одеси від 14.07.2005

р.НОМЕР_2 та розпорядження НОМЕР_1 спеціалістами Головного Одеського обласного

управління у справах захисту прав споживачів спільно з помічником прокурора

Київського району м. Одеси Павлової В.В. та спеціалісту ВГО “С.С.У” Віденко

С.О. було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав

споживачів у салоні “ІНФОРМАЦІЯ_1”, в якому позивачкою здійснювалася

торгівельна діяльність по продажу меблів. Також суд не звернув уваги й на те,

що ОСОБА_1. була належним чином повідомлена про розгляд її справи 01.08.2005

р., про що свідчить повідомлення, підписане позивачкою, із зобов`язанням

останньої прибути в Головне управління на 01.08.2005 р. До того ж, скаржник

зазначає, що оскаржуване рішення про накладення на позивачку стягнень

приймалося за участю СПД ОСОБА_1., що підтверджується підписами позивачки на

постанові від 01.08.2005 р. № 578, а також додатку до акту № НОМЕР_3

У запереченнях на апеляційну

скаргу, СПД ОСОБА_1. вважає, що постанова суду першої інстанції винесена при

повному дослідженні всіх обставин, що мають значення для справи та у

відповідності з чинними нормами матеріального права.

Заслухавши пояснення представників

сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу

не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 Закону України

“Про захист прав споживачів” (в редакції Закону № 1252-ІV від 18.11.2003 р.) та

Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній

Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у

справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав

споживачів у місті Києві, затвердженого наказом Державного комітету України з

питань технічного регулювання та споживчої політики № 169 від 09.10.2003 р. із

змінами внесеними згідно з Наказами Державного комітету України з питань

технічного регулювання та споживчої політики № 111 від 11.06.2004 р. Головне

Одеське обласне управління  у справах захисту

прав споживачів є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в сфері

захисту прав споживачів і здійснює державний контроль за додержанням

законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих

органах виконавчої влади та суб`єктів господарської діяльності, забезпечує

реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів в сфері торгівлі,

громадського харчування і послуг.

21.01.2005 р. за результатами

перевірок по скаргам споживачів торгівельних підприємств “ІНФОРМАЦІЯ_1” СПД

ОСОБА_1. Головним Одеським управлінням у справах захисту прав споживачів були

встановлені порушення позивачем прав споживачів при реалізації меблів, що не

відповідає вимогам ГОСТ 16371-93-93 за маркуванням (без зазначення юридичної

адреси підприємств виготовлювачів, дати виготовлення) та не відповідність

гарантійних зобов`язань при реалізації меблів побутовим строком 12 місяців

замість 18 місяців, як це передбачено п. 6.1 ГОСТ 19971-93.

З метою попередження порушень прав

споживачів на підставі ст. 5 Закону України “Про захист прав споживачів”,

Положення про Головне управління у справах захисту прав споживачів в Автономній

Республіці Крим, головні обласні, обласні, Севастопольське міське управління у

справах захисту прав споживачів та Департамент у справах захисту прав

споживачів у місті Києві від 09.10.2003 р. № 169 та Положення про порядок

припинення (заборони) господарюючими суб`єктами відвантаження, реалізації

(продажу) і виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не

відповідають вимогам нормативних документів, затвердженого постановою Верховної

Ради України від 25.01.1995 р. № 26/95-ВР, Головним Одеським управлінням у

справах захисту прав споживачів було видано СПД ОСОБА_1припис № НОМЕР_4 Пунктом

2 цього припису позивачу було заборонено реалізацію споживачам меблів з порушенням

вимог законодавства та таких, що не відповідають вимогам ГОСТ 16371-93-93

“Мебель, общие технические условия”, ГОСТ 19971-93 “Мебель для сидения и

лежания”.

Відповідно до ст. 8 Закону України

“Про прокуратуру” вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є

обов`язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових

осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи

визначені прокурором строки. Статтею 20 цього Закону встановлено, що при

здійсненні прокурорського нагляду за додержанням законів прокурор має право

вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій

діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій

та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів

для проведення перевірок.

19.07.2005 р. на підставі листа

прокурора Київського району м. Одеси від 14.07.2005 р.НОМЕР_2 та розпорядження

НОМЕР_1 спеціалістами Головного Одеського управління у справах захисту прав

споживачів спільно із помічником прокурора Київського району м. Одеси Павлової

В.В. та спеціаліста ВГО “Спілка споживачів України” Діденко С.О. було здійснено

перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів, за

результатами якої складений акт № НОМЕР_3

З цього акту вбачається, що СПД

ОСОБА_1. вимоги припису № НОМЕР_4 не виконала і продовжила реалізацію меблів,

вказаних у таблиці № 1 до зазначеного акту /а.с. 46/, які не відповідають

вимогам ГОСТ, а саме: софа французька - без зазначення юридичної адреси

виробника та встановлення 12 місячного гарантійного терміну замість 18

місячного гарантійного терміну; дивани “Фокус” та “Князь” - без зазначення

юридичної адреси виробника.

Постановою Головного Одеського

управління у справах захисту прав споживачів № 578 від 01.08.2005 р. на

позивача за реалізацію товару, забороненого до реалізації відповідним державним

органом, був накладений штраф, передбачений п. 5 ст. 23 Закону України “Про

захист прав споживачів”, у розмірі 1700 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 4

Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення

законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 р. рішення про накладення штрафів

приймається на підставі відповідних актів перевірки СПД та інших матеріалів,

пов`язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у п. 2 цього

Положення та оформлюється постановою за відповідною формою, яка встановлюється

Держстандартом. Питання про накладення штрафу розглядається за участю

представника СПД. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у

випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської

діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про

відкладення розгляду справи.

Однак доказів належного

повідомлення позивачки про розгляд справи щодо порушення законодавства з питань

захисту прав споживачів, суду першої інстанції надано не було, незважаючи на

те, що насамперед основні вимоги, викладені в позові, обгрунтовуються саме

порушенням порядку розгляду спірного питання та винесення постанови відповідача

без участі представника СПД ОСОБА_1.

Також суд першої інстанції цілком

вірно звернув увагу й на те, що факт здійснення СПД ОСОБА_1 порушення прав споживачів

не був доведений відповідачем у ході судового засідання належними доказами,

оскільки згідно до п.п. 1,3 Положення про порядок вилучення неякісних товарів,

документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів,

затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.01.1995 року, №26/95-ВР,

вилученню підлягають документи, що свідчать про порушення прав споживачів

(товарно-транспортна накладна, документ, що посвідчує (підтверджує) якість,

сертифікат, технічний паспорт, цінник, ярлик, калькуляційна і технологічна

картки тощо), як правило, в оригіналі або копії, засвідченій у встановленому

порядку. Проте таких доказів Головним Одеським управлінням у справах захисту

прав споживачів надано не було.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Частиною 2 згаданої статті

встановлено, що суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у

нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У ст. 19 Конституції України

визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх

посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 Кодексу

адміністративного судочинства України суд при вирішенні спору керується

принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи

місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише

на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Пунктом 2 Роз`яснення президії

Вищого господарського суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 з наступними

змінами підставами для визнання акта недійсним, нечинним є невідповідність його

вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який

видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у

зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів

підприємства чи організацій -позивача у справі.

Отже, судова колегія вважає, що суд

першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про те, що СПД ОСОБА_1. не

була належним чином повідомлена про розгляд питання щодо порушення нею

законодавства про захист прав споживачів, була позбавлена можливості захищати

свої права, а тому постанова Головного Одеського управління у справах захисту

прав споживачів № 578 від 01.08.2005 р. не відповідає вимогам чинного

законодавства та порушує охоронювані законом інтереси СПД ОСОБА_1.

Документи відносно повідомлення

позивачки були надані разом з апеляційною скаргою.

Між тим, частиною 2 ст. 195 КАС

України встановлено, що суд апеляційної інстанції може дослідити нові докази,

які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за

клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим

ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом

першої інстанції.

Апелянтом не наводиться клопотання

щодо розгляду нових доказів, а також відсутнє обґрунтування щодо неможливості

надання цих доказів до суду першої інстанції.

Посилання Головного Одеського

обласного управління у справах захисту прав споживачів на те, що справа була

розглянута місцевим господарським судом без участі належних представників

відповідача, судова колегія вважає помилковими, оскільки у справі від імені

відповідача брала участь ОСОБА_2 на підставі довіреності НОМЕР_5/8 /а.с. 61/ зі

строком її дії до 31.12.2006 р. При цьому, на відміну від ОСОБА_3., якій

довіреність була видана саме як головному спеціалісту сектору юридично-правової

роботи Головного Одеського обласного управління у справах захисту прав

споживачів /а.с. 11/ та яка в подальшому була звільнена згідно з наказом №

НОМЕР_6., що говорить про неможливість нею представляти інтереси відповідача,

довіреність ОСОБА_2 була видана як фізичній особі й на момент розгляду судом

цієї справи вказана довіреність не була відізвана чи скасована.

За таких обставин, судова колегія

вважає, що постанова господарського суду Одеської області відповідає вимогам

закону, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 198-206 Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л

А :

Апеляційну скаргу Головного

Одеського обласного управління у справах захисту прав споживачів Державного

комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики залишити

без задоволення, а постанову господарського суду Одеської області від

06.11.2006 р. по справі № 11/289-06-7646А -без змін.

Ухвала набирає законної сили з

моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду

України протягом місяця з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий                                                                        

Лашин В.В.

Суддя                                                                      

              Єрмілов Г.А.

     Суддя                                                                                    

Воронюк О.Л.