Рішення

від 08.12.2011 по справі 20/5007/103/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" грудня 2011 р.Справа № 20/5007/103/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 довіреність №404 від 30.06.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ)

до Спільного підприємства "Теплогазенерго" (м.Житомир)

про стягнення 3074,71 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Спільного підприємства "Теплогазенерго" про стягнення 3074,71грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.10.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 20/5007/103/11, призначено судове засідання.

04.11.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ повернулась ухвала направлена відповідачу на адресу: м. Житомир, Черняховського, 12-а з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання". Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

17.11.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.11.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

22.11.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ повернулась ухвала направлена відповідачу на адресу: м. Житомир, Черняховського, 12-а з відміткою поштового відділення "відсутній".

Процесуальні документи направлялися відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві (а.с.3-4), в договорі від 01.07.2005р. №44-6-05/1486 про надання послуг бізнес-мережі Утел (а.с.16-17), та в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.22-25, 33-36). Інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні 08.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором від 01.07.2005р. №44-6-05/1486 про надання послуг бізнес-мережі Утел, в частині оплати за надані послуги у встановлені договором строки.

Крім того, надав для залучення до матеріалів справи довідку від 08.12.2011р. в якій зазначив, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; лист №242/20 від 06.12.2011р. в якому зазначив, що станом на 08.12.2011р. заборгованість відповідача становить 2757,84грн.; рахунки за послуги зв'язку.

Відповідач не скористалася своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив. Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 27.10.2011р. та від 17.11.2011р. не виконав, про наявність поважних причин неможливості подання до суду витребуваних ухвалами документів суд не повідомив.

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що додаткові докази відсутні. Крім того, просив суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2005р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (далі позивач, Утел) та Спільним підприємством "Теплогазенерго" (далі відповідач, споживач) був укладений договір №44-6-05/1486 про надання послуг бізнес-мережі Утел (далі договір) (а.с.16-17).

Відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є угоди та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що договір на який посилається позивач та який знаходиться в матеріалах справи, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що на підставі ліцензії на здійснення діяльності у галузі зв'язку на території України, виданої державним регулюючим органом в галузі зв'язку, Утел надає споживачу на території України додаткові послуги зв'язку (далі - послуги), а споживач приймає надані послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Під послугами слід розуміти всі послуги, які можуть надаватись бізнес-мережею Утел та які замовлені споживачем шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, Утел виставляє споживачу рахунок для оплати вартості наданих послуг.

Споживач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти календарних днів з моменту йог отримання, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел (п. 3.2 договору).

Вартість послуг визначається на підставі встановлених Утел тарифів,, що діяли на момент надання послу згідно з додатками до цього договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України В«Про телекомунікаціїВ» від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Для проведення відповідачем оплати надані послуги, позивачем було виписано відповідачу рахунки №05-00271-011126 від 31.12.2010р. на суму 1953,63грн.; №05-00271-000089 від 31.01.2011р. на суму 2060,91грн.; №05-00271-001075 від 28.02.2011р. на суму 2167,05грн.; №05-00271-002062 від 31.03.2011р. на суму 2279,76грн.; №05-00271-003048 від 30.04.2011р. на суму 2345,05грн.; №05-00271-004053 від 31.05.2011р. на суму 2504,96грн.; №05-00271-005058 від 30.06.2011р. на суму 2622,36грн.; №05-00271-006055 від 31.07.2011р. на суму 2737,33грн.; №05-00271-007052 від 31.08.2011р. на суму 2842,40грн. (а.с.39-47).

Згідно із п. 32 В«Правил надання та отримання телекомунікаційних послугВ» , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Підпунктом 5.1 договору сторони узгодили, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом року. При відсутності технічної можливості для надання послуг і відмови споживача від умов п. 2.1.2, договір вважається неукладеним.

Відповідно до п. 5.2 договору, у разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Доказів щодо розірвання договору або припинення його дії сторони суду не надали.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що вищевказаний договір діяв протягом спірного періоду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2757,84грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене суд визнає вимоги позивача про стягнення 2757,84грн. заборгованості такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 21.10.2010р. по 20.10.2011р. в сумі 114,40грн.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, в разі затримки оплати за надані послуги понад встановлені цим договором терміни, споживач сплачує Утел пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки відповідно до Закону України "Про телекомунікації".

Згідно розрахунку, наданого позивачем, пеня за несвоєчасну сплату розрахована, виходячи з 7,75% ставки НБУ в межах піврічного строку по кожній сумі заборгованості.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені за несвоєчасну сплату зважаючи на положення ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням заявленого позивачем періоду, а також суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 114,40грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період з листопад 2010р. по вересень 2011р. в сумі 138,98грн. та 3% річних за період з листопад 2010р. по вересень 2011р. в сумі 63,49грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних в сумі 63,49грн. та інфляційних нарахувань в сумі 138,98грн. за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спільного підприємства "Теплогазенерго" (10014, м. Житомир, Черняховського, 12-а, ідентифікаційний код 20410255) на користь Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) 2757,84грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят сім гривень 84 коп.) - основної заборгованості, 63,49грн. (шістдесят три гривні 49 коп.) - 3% річних, 138,98грн. (сто тридцять вісім гривень 98 коп.) - інфляційних нарахувань, 114,40грн. (сто чотирнадцять гривень 40 коп.) - пені, 102,00грн. (сто дві гривні 00коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським

СуддяОСОБА_2

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)