Рішення

від 08.12.2011 по справі 20/5007/102/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, ' 481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "08" грудня 2011 р.Справа № 20/5007/102/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гнисюка С.Д.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 довіреність №404 від 30.06.2011р.

від відповідача не з'явився

Розглянув у відкритому судовому справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (м.Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою вдповідальністю спільне українсько-американське підприємство "Біко-Інтернешнл" (м.Житомир)

про стягнення 1212,72 грн.

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою вдповідальністю спільне українсько-американське підприємство "Біко-Інтернешнл" про стягнення 1212,72грн.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 27.10.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі № 20/5007/102/11, призначено судове засідання.

17.11.2011р. на адресу господарського суду Житомирської області через загальний відділ від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з відрядженням уповноваженого представника.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.11.2011р. розгляд справи відкладено на підставі ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні 08.12.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором від 13.04.2005р. №44-6-05/1457 про надання послуг бізнес-мережі Утел, в частині оплати за надані послуги у встановлені договором строки.

Крім того, надав для залучення до матеріалів справи довідку від 08.12.2011р. в якій зазначив, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; лист №241/20 від 06.12.2011р. в якому зазначив, що станом на 08.12.2011р. заборгованість відповідача становить 1049,76грн.; рахунки за послуги зв'язку.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, підтвердженням чого є підпис уповноваженого представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.23). Вимог ухвал господарського суду Житомирської області від 27.10.2011р. та від 17.11.2011р. не виконав, про наявність поважних причин неможливості подання до суду витребуваних ухвалою документів суд не повідомив.

Як вбачається із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців повне найменування відповідача - Спільне українсько-американське підприємство "BICKO INTERNATIONAL" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (а.с.43-46).

На запитання суду щодо наявності додаткових доказів по справі, представник позивача зазначив, що додаткові докази відсутні. Крім того, просив суд розглянути спір за наявними у справі документами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Враховуючи викладене, господарський суд Житомирської області визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними в матеріалах справи документами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд Житомирської області, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2005р. між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Житомирської філії ПАТ "Укртелеком" (далі позивач, Утел) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство "BICKO INTERNATIONAL" (далі відповідач, споживач) був укладений договір №44-6-05/1457 про надання послуг бізнес-мережі Утел (далі договір) (а.с.15-16).

Відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають із дій, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є угоди та інші правочини.

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Досліджуючи матеріали справи, суд встановив, що договір на який посилається позивач та який знаходиться в матеріалах справи, підписаний та скріплений печатками обох сторін.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що на підставі ліцензії на здійснення діяльності у галузі зв'язку на території України, виданої державним регулюючим органом в галузі зв'язку, Утел надає споживачу на території України додаткові послуги зв'язку (далі - послуги), а споживач приймає надані послуги та сплачує їх вартість відповідно до діючих тарифів.

Під послугами слід розуміти всі послуги, які можуть надаватись бізнес-мережею Утел та які замовлені споживачем шляхом укладання відповідної додаткової угоди (п. 1.2 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони узгодили, що не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, Утел виставляє споживачу рахунок для оплати вартості наданих послуг.

Споживач повинен оплатити рахунок за послуги протягом десяти календарних днів з моменту його отримання, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок Утел (п. 3.2 договору).

Вартість послуг визначається на підставі встановлених Утел тарифів,, що діяли на момент надання послуг згідно з додатками до цього договору (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 33 Закону України В«Про телекомунікаціїВ» від 18.11.2003 року № 1280-ІV, споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Для проведення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем було виписано відповідачу рахунки №05-00243-000082 від 31.01.2010р. на суму 576,00грн.; №05-00243-001090 від 28.02.2010р. на суму 866,42грн.; №05-00243-002098 від 31.03.2010р. на суму 806,54грн.; №05-00243-003108 від 30.04.2010р. на суму 783,20грн.; №05-00243-004115 від 31.05.2010р. на суму 828,17грн.; №05-00243-005113 від 30.06.2010р. на суму 873,58грн.; №05-00243-006117 від 31.07.2010р. на суму 917,61грн.; №05-00243-007120 від 31.09.2010р. на суму 961,31грн.; №05-00243-008131 від 30.10.2010р. на суму 1003,85грн.; №05-00243-009131 від 31.10.2010р. на суму 1044,28грн.; №05-00243-010127 від 30.11.2010р. на суму 1081,93грн.; №05-00243-011115 від 31.10.2010р. на суму 1093,93грн. (а.с.28-39).

Згідно п. 32 В«Правил надання та отримання телекомунікаційних послугВ» , затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно із п. 5.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом року. При відсутності технічної можливості для надання послуг і відмови споживача від умов п. 2.1.2, Договір вважається неукладеним.

Відповідно до п. 5.2 договору, у разі коли жодна із сторін за два тижні до закінчення терміну дії договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати співробітництво, договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.

Доказів щодо розірвання договору або припинення його дії сторони суду не надали.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що вищевказаний договір діяв протягом спірного періоду.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1049,76грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене суд визнає вимоги позивача про стягнення 1049,76грн. заборгованості такими, що доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних нарахувань за період з травень 2010р. по вересень 2011р. в сумі 116,03грн. та 3% річних за період з травень 2010р. по вересень 2011р. в сумі 46,92грн.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних в сумі 46,92грн. та інфляційних нарахувань в сумі 116,03грн. за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Житомирської області,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства "BICKO INTERNATIONAL" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (10002, м.Житомир, вул. Гагаріна, 10а, ідентифікаційний код 20428266) на користь Житомирської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (10014, м.Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114) 1049,76грн. (одну тисячу сорок дев'ять гривень 76 коп.) - основної заборгованості, 46,92грн. (сорок шість гривень 92 коп.) - 3% річних, 116,03грн. (сто шістнадцять гривень 03 коп.) - інфляційних нарахувань, 102,00грн. (сто дві гривні 00коп.) - державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяОСОБА_2

Віддрукувати: 3 прим.

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)