Рішення

від 08.07.2015 по справі 908/2812/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 8/107/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015 Справа № 908/2812/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; адреса для листування - 49027, м.Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА 2006» (69091, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 14-А, кв. 91)

про стягнення 16900 грн. 04 коп. заборгованості за кредитом, 9854 грн. 06 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 6434 грн. 86 коп. пені, 2061 грн. 90 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом

Суддя Попова І.А.

Представники сторін :

від позивача : Суберляк Д.В., довю. № 4007-О від 31.10.2012 р.

від відповідача : Філь А.В., дов. від 01.01.2015 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 16900 грн. 04 коп. заборгованості за кредитом, 9854 грн. 06 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 6434 грн. 86 коп. пені, 2061 грн. 90 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

В судовому засіданні, відкритому 10.06.2015 р., оголошувалися перерви до 25.06.2015 р., 08.07.2015 р. Строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст.. 69 ГПК України за клопотанням позивача. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 08.07.2015 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст.. 526, 527, 530, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 17.12.2013 р. відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку, згідно якої відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг», тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування від 17.12.2013 р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26006055708279 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта, що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг. Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 21600 грн. Позивач вказує, що відповідач належним чином не виконував зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, внаслідок чого за ним склалася заборгованість за кредитом в розмірі 16900 грн., заборгованість з процентів за користування кредитом в розмірі 9854 грн. 06 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 2061 грн. 90 коп., яку позивач просить стягнути з товариства «ТЕРРА 2006». Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань до стягнення заявлено 6434 грн. 86 коп. пені, нарахованої за період з 01.09.2014 р. по 25.03.2015 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві на позов вказує, що для укладення договору банківського обслуговування, який є змішаним за своєю правовою природою і має елементи кредитного договору, сторони повинні були обмінятися всіма документами, в яких зафіксований зміст правочину, щоб договір був вчинений в письмовій формі. Посилання у заяві на Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи банку, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування, не є дотриманням письмової форми правочину, оскільки позивач і відповідач не обмінялися зазначеними документами в момент укладення договору і на цих документах відсутні власноручні підписи сторін. Відповідач вважає, що банком не надано до матеріалів справи належних та допустимих доказів укладення сторонами договору кредиту в письмовій формі. Також, позивачем на додано до матеріалів справи договору банківського обслуговування у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками у відповідності до вимог діючого законодавства, доказів підписання відповідачем окремо Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів банку, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування. Позивачем не надано до матеріалів справи листів, факсограм, телеграм, телефонограм, які б свідчили про ознайомлення, погодження відповідача з умовами надання банківських послуг та тарифів банку та підписання їх як договору банківського обслуговування з позивачем. Не підтверджується також підписання договору сторонами або прийняття банківських умов та тарифів в електронний спосіб у відповідності до умов Закону України «Про електронний цифровий підпис». Це унеможливлює встановлення автентичності текстів вказаних документів, які існували на моменту укладенні договору, із тими, які розміщені на відповідному сайті станом на сьогоднішній день. Крім того, заява про відкриття поточного рахунку від 17.12.2013 р. не містить відтиску мокрої печатки банку та підпису Голови правління ПАТ «КБ «Приватбанк». В графі «М,П,», «Підпис» містяться поліграфічні зображення печатки та підпису, а не сама печатка та підпис. Також, відповідач вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, що б підтверджували факт передачі відповідачеві грошових коштів. Наданий позивачем доказ надання відповідачу кредиту за договором б/н від 17.12.2013 р. - виписка за поточним рахунком з 21.03.2014 р. по 25.03.2015 р. не дає підстав вважати, що в даному разі мало місце саме перерахування коштів, а не здійснення аналітичних облікових проводок у бухгалтерських записах позивача. Відповідач зазначає, що кредитний договір є неукладеним внаслідок відсутності в ньому істотних умов та цей договір не створює жодних прав та обов'язків, а отже відповідно д ост. 14 ЦК України відповідач не може бути примушений до виконання обов'язку по поверненню кредиту за неукладеним договором.

В додаткових пояснення в обґрунтування заперечень відповідач вказує, що позивачем не підтверджено наступні обставини: підписання відповідачем (його уповноваженою особою) договору про надання послуг ЕЦП, подання відповідачем заявки про сертифікацію відкритого ключа; накладення відповідачем (підписувачем у розумінні ст.. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис») ЕЦП на заяву від 19.12.2013 р. згідно вимоги, що відповідають ДСТУ 4145-2002 «Інформаційні технології. Криптографічний захист інформації. Цифровий підпис, що ґрунтується на еліптичних кривих. Формування та перевіряння.». Разом з тим, із тексту позовної заяви неможливо встановити, яку саме суму кредитного ліміту та на яких умовах пропонується встановити для заявника або вважати укладеним належним чином сторонами спору змішаного договору банківського рахунку в частині, що відноситься до кредитного договору. Також, на думку відповідача, жодна з наданих представником позивача виписок не містить підтвердженні у вигляді посилання на відповідний санкціонований первинний документ (розрахунковий документ або договір), на підставі якого позивачем перераховано на поточний рахунок відповідача суму начебто встановленого кредитного ліміту у розмірі 21600 грн.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив: 17.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА 2006» (клієнт) звернулося до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку № 26006055708279 за заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, які оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підписи Банку та Клієнта. Активацію картки за рахунком № 26006055708279 здійснено 09.03.2014 р., про що свідчить виписка банку з 19.12.2013 р. по 19.05.2015 р.

Згідно з цією заявою клієнт (ТОВ «ТЕРРА 2006» в особі директор Бездєнєжної Я.О), підписавши дану заяву виразив свою згоду з Умовами та правилами надання банківських послуг (знаходяться на сайті банку www.pb.ua , які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування. Також, по тексту вказаної заяви від 17.12.2013 р. зазначено, що підписавши дану заяву в порядку діючого законодавства, клієнт підтвердив згоду на ведення з ПАТ «КБ «Приватбанк» документообігу, в тому числі підписання угод, договорів, додаткових угод до них, заяв, актів, платіжних та інших документів, як шляхом власноручного підписання, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Своїм підписом клієнт приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах Приватбанку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до даного договору, так і шляхом обміну інформацією /узгодження по банківському обслуговуванню з клієнтом через веб-сайт банку www.pb.ua. Клієнт підтверджує, що вся надана ним інформація є правильною. При укладенні договорів, а також додаткових угод до них банк та клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку та підпису особи, уповноваженої підписувати договір та угоди до них від імені банку, здійсненного з допомогою копіювання.

Відповідно до п.3.2.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов та правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитками печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією або в будь-якій іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

У пунктах 3.2.1.1.1, 3.2.1.6, 3.2.1.8, 3.2.1.2.1.2 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебатування поточного рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, і разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитками печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт - банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією або в будь-якій іншій формі). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.

Порядок розрахунків встановлений в п.3.2.1.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів є наступним:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. У такому разі, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.п.3.2.1.4.1.1.-3.2.1.4.1.3).

Згідно з п.3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості за кредитом. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту подачі Клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 179 ГК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У статті 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України закріплено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Інформації об авторизації в системі Приват-24 клієнта «ТЕРРА 2006» від 17.12.2013 р., ТОВ «ТЕРРА 2006» зареєстровано в системі Internet BankingПриват-24. Реєстрація клієнта в системі є угодою про дистанційне обслуговування клієнта відповідно до розділу 2.3.2 "Умов та правил надання банківських послуг", що розміщені в мережі інтернет на сайті www.privatbank.ua.

Як вбачається, в Інформації про авторизацію від 17.12.2013 р., допущено технічну описку в зазначенні власника рахунку (уповноваженої особи), а саме зазначено «Безнадежная Яна Алексеевна» замість «Безденежная Яна Алексеевна». Суд вважає, що така технічна описка не впливає на визначення правовідносин сторін, оскільки інші реквізити юридичної особи зазначено вірно, в тому числі ОКПО клієнта - ТОВ «ТЕРРА 2006».

19 грудня 2013 р. ТОВ «ТЕРРА 2006» приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, шляхом реєстрації заяви через систему інтернет-клієнт-банк, які разом складають Договір банківського обслуговування б/н від 17.12.2013р.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов кредитного договору позивач здійснював обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів. Згідно умов договору від 17.12.2013 р. позивачем встановлено відповідачу кредитний ліміт в розмірі 21600 грн. (довідка про зміну кредитного ліміту долучено до матеріалів справи).

Відповідач заперечив факт укладення з Банком кредитного договору шляхом підписання заяви і приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, а також одержання від Банку кредитних коштів у межах наданого кредитного ліміту у розмірі 62500 грн.

В обґрунтування доводів відповідач зазначає: по-перше, кредитний договір є неукладеним внаслідок відсутності в ньому істотних умов, необхідних для даного виду договорів, а саме - визначення кредитного ліміту. По-друге, надані до справи докази не підтверджують використання саме кредитних коштів відповідачем, оскільки цифровий підпис у заяві від 17.12.2013 р. на отримання кредитних коштів не вчинявся. При цьому відповідач не оспорив факт користування коштами банку, але вважає таке користування безпідставним, а не на умовах кредиту.

З огляду на доводи відповідача, що він користувався коштами банку, але це були безпідставно зараховані банком на його рахунок кошти суд пропонував відповідачу врегулювати спір в добровільному порядку, перерахувавши позивачу отримані таким чином кошти. Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що безпідставно отримані кошти можуть бути повернуті лише за умови заявлення про це банком вимоги.

Дослідивши укладений між сторонами договір банківського обслуговування б/н від 17.12.2013 р., Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи ПриватБанку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою даний договір є кредитним договором, до якого застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 Цивільного кодексу України, та договором банківського рахунку, до якого застосовуються положення гл. 72 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 1066, 1067 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Згідно ст.1068 ЦК України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом. Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором.

В силу ч.1 ст.1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, укладений між сторонами договір у даній справі складається із заяви про відкриття поточного рахунку та Умов і Правил надання банківських послуг, які оприлюднені через офіційний сайт банку. При цьому, зазначений договір підписаний обома сторонами в установленому законом порядку, сторонами не оспорювався та не визнаний недійсним.

Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм та змісту укладеного сторонами договору, суд приходить до висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, Тарифи ПриватБанку, розміщені за наведеним у договорі посиланням на сайт банку, є невід'ємною частиною договору, в якому наявні всі істотні умови, необхідні для даного виду договорів.

В частині 2 ст. 1054 ЦК України зазначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У відповідності до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення, сплаті відсотків та винагороди. В п.3.2.1.2.2 визначено, що Клієнт зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за користування ним, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Пунктом 3.2.1.4.4. встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.3, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п.3.2.1.2.3.4 Умов Банк при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, має право вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Судом встановлено, що на адресу відповідача банком направлено претензію №31218ZРААS0FS від 20.02.2015 р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені.

З виписки по рахунку Клієнта вбачається, що у період з 19.12.2013 р. по 19.05.2015 р. із відкритого поточного рахунку відповідача здійснювалися платежі на підставі розрахункових документів Клієнта, списання винагороди та погашення процентів за користування кредитним лімітом згідно з договором банківського обслуговування. Згідно наданого позивачем розрахунку за відповідачем склалася заборгованість за кредитом в розмірі 16900 грн., за процентами в розмірі 9854 грн. 06 коп., заборгованість з комісії в сумі 2061 грн. 86 коп.

Позивач вказує, що в порушення вимог закону відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав. Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань у визначені строки.

З урахуванням встановленого, суд вважає вимоги про стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 16900 грн., заборгованості за процентами в розмірі 9854 грн. 06 коп. та заборгованості з комісії в сумі 2061 грн. 90 коп. обґрунтованими, підтвердженими доданими матеріалами і розрахунками та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 6434 грн. 86 коп., нарахованої за період з 09.01.2014 р. по 25.03.2015 р. позивач обґрунтовує з посиланням на п. 3.2.1.5.1 Умов, яким передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-яких зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з п.3.2.1.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами, суд знаходить представлений розрахунок пені в розмірі 6434 грн. 86 коп. обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Доводи відповідача суд знаходить надуманими та спростованими вищенаведеним.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, ст. 526, 530, 610, 611, 1054 ЦК України, ст. 193, 232 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА 2006» (69091, м.Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 14-А, кв. 91, ЄДРПОУ 34268091) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 16900 (шістнадцять тисяч дев'ятсот) грн. заборгованості по кредиту, 9854 (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят чотири) грн. 06 коп. заборгованості по процентам, 2061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 90 коп. комісії за користування кредитом, 6434 (шість тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 86 коп. пені, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення складено 13 липня 2015 року.

Суддя І.А. Попова