Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/10725/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/10725/15

За позовом заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-інвест сервіс"

2. Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс"

про визнання договору недійсним

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від прокуратури: Колодяжна А.В. - за посвідченням від 01.09.2014р.;

від позивача: Багінська Г.В. - за довіреністю від 07.05.2015р.;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Кисильов А.В. - за довіреністю від 07.05.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

24 квітня 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заступника прокурора Голосіївського району м. Києва (процесуальний позивача або заявник) в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-інвест сервіс" (відповідач-1), Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" (відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди замощення від 28.05.2013 року та додатків до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/10725/15. Розгляд справи призначено на 27.04.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 року розгляд справи відкладено на 15.06.2015 року.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши процесуального позивача, позивача та відповідача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.05.2013 року між Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Соф-Інвест Сервіс» (орендар) було укладено Договір оренди замощення (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування замощення - асфальт площею 250 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 57.

Процесуальний позивач стверджує, що спірний договір є удаваним з метою приховати відносини оренди земельної ділянки, крім того, відповідачами не дотримано встановленого порядку передачі земельної ділянки у тимчасове користування, а також вказаний договір не містить всіх істотних умов необхідних для договору оренди землі, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як встановлено судом, 28.05.2013 року між Українським державним підприємством по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» та ТОВ «Соф-Інвест Сервіс» було укладено Договір оренди замощення, згідно з п. 1.1. якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування замощення - асфальт площею 250 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, пр-т Науки, 57.

Плата за цим договором становить згідно додатку та додатку № 1, які є невід'ємною частиною договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 2.2. Договору, орендна плата перераховується на рахунок орендодавця у повному розмірі щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним, згідно з актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 8.1. Договору, зазначений договір набирає чинності з моменту його підписання і продовжує свою дію до 21.04.2016 року. Якщо протягом місяця до закінчення дії договору жодна із сторін письмово не повідомить про його припинення, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Згідно з Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 382611 від 14 січня 1999 року, зареєстрованого за № 82-4-00009, Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» на підставі рішення Київської міської ради від 24.09.1998 року № 8/109 є постійним користувачем земельної ділянки площею 3.3000 га, розташованої на просп. Науки, 57 у Печерському районі м. Києва

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини.

З урахуванням змісту спірного договору, суд дійшов висновку, що вказаний правочин є договором оренди земельної ділянки, оскільки визначає правовідносини сторін щодо строкового платного користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі»).

Судом встановлено, що спірним договором не узгоджено всіх істотних умов вказаного договору, а саме не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки (об'єкту оренди). Крім того, Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» не є орендодавцем земельної ділянки, в розумінні ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Процедури передбаченої ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України дотримано не було, зворотнього суду не доведено.

У відповідності до приписів ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п. 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року N 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Враховуючи викладене, оспорюваний договір було укладено юридичною особою, яка не може бути орендодавцем земельної ділянки згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», сторонами не було узгоджено всі істотні умови договору земельної ділянки відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про оренду землі», не дотримано процедури передачі земельної ділянки в оренду на підставі ст. 123 Земельного кодексу України, що обумовлює визнання Договору оренди замощення від 28.05.2013 року недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати стягуються з відповідачів до Державного бюджету солідарно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди замощення від 28.05.2013 року, укладений між Державним підприємством "СЛУЖБА МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" (ідентифікаційний код 33880040, місцезнаходження: 03083, м.Київ, проспект Науки, будинок 57) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СОФ-ІНВЕСТ СЕРВІС" (ідентифікаційний код 37724669, місцезнаходження 03191, м. Київ, вулиця Лятошинського, будинок 14-А, квартира 287)

3. Стягнути солідарно з Державного підприємства "СЛУЖБА МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ" (ідентифікаційний код 33880040, місцезнаходження: 03083, м. Київ, проспект Науки, будинок 57) та Товариства з обмеженою відповідальністю "СОФ-ІНВЕСТ СЕРВІС" (ідентифікаційний код 37724669, місцезнаходження 03191, м. Київ, вулиця Лятошинського, будинок 14-А, квартира 287), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень). Видати наказ.

4. Копію даного рішення направити відповідачу-1 у справі № 910/10725/15-г.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 19.06.2015р.

Суддя Цюкало Ю.В.