Рішення

від 30.06.2015 по справі 910/12981/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015Справа №910/12981/15 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради та комунального підприємства "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради

до виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- комунальне підприємство "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" Житомирської міської ради

про стягнення 49 369,42 грн.

Представники сторін:

від прокуратури: Лиховид О.С. - службове посвідчення № 002628 від 05.09.2012 року;

від позивача 1: не з'явився;

від позивача 2: Гордійчук Я.В. - представник за довіреністю № 2 від 12.01.2015 року;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

встановив :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги прокурора м. Житомира в інтересах держави в особі територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради та комунального підприємства "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради до виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення 49 369,42 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що прокуратурою м. Житомира встановлено, що 27.12.2012 року між комунальним підприємством "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради та виробничо-торгівельним підприємством "Ренесанс" укладено договір оренди нерухомого майна №1625.

Проте, у відповідача в порушення умов договору станом на 12.05.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 42 647,37 грн.

У зв'язку з чи, прокурор м. Житомира звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 42 647,37 грн., штрафних санкцій в розмірі 6 722,05 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна №1625 від 27.12.2012 року та звільнення приміщення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.05.2015 року порушено провадження у справі, залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство «Житлове виробниче підприємство аварійних робіт» Житомирської міської ради, розгляд справи призначено на 09.06.2015 року.

08.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли документи по справі.

В судове засідання 09.06.2015 року прокурор, представники позивача 1 відповідача, третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду від 22.05.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправленні № 01030 31740103, 01030 31740049, 01030 31740162 відповідно.

Представник позивача виконав вимоги ухвали суду від 22.05.2015 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.06.2015 року розгляд справи відкладено на 30.06.2015 року.

22.06.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли повідомлення по справі та заяву про розгляду справи без участі представника.

В судове засідання 30.06.2015 року представники позивача 1, відповідача, третьої особи не з'явилися, вимоги ухвали суду від 22.05.2015 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Як вбачається з результатів пошуку відстеження пересилання поштових відправлень здійснених на сайті http://services.ukrposhta.ua/bardcodesingle/ дані про відправлення за номером 0103031740073 - про направлення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі повернуто за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвалу суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, 16/13, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 22.05.2015 у є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Прокурор позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.12.2012 року між комунальним підприємством "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради (орендодавець) та виробничо-торгівельним підприємством "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №1625.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення під офіс за адресою: м. Житомир, вулиця Лесі Українки, 43-А, вартість яких визначена шляхом проведення незалежної оцінки і становить 148 380 грн. без ПДВ станом на 30.11.2012р., що знаходяться на балансі КП «ЖВП аварійних робіт» Житомирської міської ради, загальною площею 66,3 кв.м з орендною платою у розмірі 33 грн. 57 коп. за 1 кв.м. без ПДВ за базовий місяць розрахунку.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п.2.1 договору, вступ орендаря у користування приміщенням настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди.

До моменту укладання між сторонами договору оренди нерухомого майна №1625 від 27.12.2012 року правовідносини сторін регулювалися укладеним договором оренди нерухомого майна №946 від 01.02.2010 року на підставі якого було передано в оренду майно за адресою: м. Житомир, вулиця Лесі Українки, 43-А, що підтверджується підписаним між сторонами акт прийому-передачі приміщень, орендованого ВТП «Ренесанс» у формі ТОВ від 01.02.2010 року.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно з п.8.1 договору, даний договір діє з 01 січня 2013 року по 30 листопада 2015 року.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата по цьому договору за перший місяць оренди становить 2 225,70 грн. без ПДВ у місяць і вноситься орендарем згідно наданого рахунку, не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції та податку на додану вартість.

Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (п.3.1 договору).

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до п.6.6 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищезазначене, станом на 12.05.2015 року факт наявності заборгованості за період з березня 2014 року по квітень 2015 року (включно) за договорам у відповідача перед позивачем в сумі 42 647,37 грн., належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростовано, тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення орендної плати в розмірі 6 722,05 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.6 договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі стягнується з орендаря з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки, визначеної НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати. Нарахування та стягнення пені здійснюється за весь період прострочення орендарем виконання зобов'язання щодо перерахування орендної плати в терміни, встановлені в п.3.3 цього договору.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року, шодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане ; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Розрахунок пені по орендній платі:

Сума боргу грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2 862,07 11.06.2014 - 16.07.2014 36 9.5000 % 0.052 % 53.63 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 % 233.28 13.11.2014 - 11.12.2014 29 14.0000 % 0.077 % 63.67 2 970,83 11.07.2014 - 16.07.2014 6 9.5000 % 0.052 % 9.28 17.07.2014 - 12.11.2014 119 12.5000 % 0.068 % 242.14 13.11.2014 - 11.01.2015 60 14.0000 % 0.077 % 136.74 3 000,54 11.08.2014 - 12.11.2014 94 12.5000 % 0.068 % 193.19 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 % 195.65 06.02.2015 - 11.02.2015 6 19.5000 % 0.107 % 19.24 3 012,54 11.09.2014 - 12.11.2014 63 12.5000 % 0.068 % 129.99 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 % 196.43 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 % 83.69 04.03.2015 - 11.03.2015 8 30.0000 % 0.164 % 39.62 3 036,64 11.10.2014 - 12.11.2014 33 12.5000 % 0.068 % 68.64 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 % 198.01 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 % 84.36 04.03.2015 - 11.04.2015 39 30.0000 % 0.164 % 194.68 3 124,72 11.11.2014 - 12.11.2014 2 12.5000 % 0.068 % 4.28 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 % 203.75 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 % 86.81 04.03.2015 - 11.05.2015 69 30.0000 % 0.164 % 354.42 3 199,72 11.12.2014 - 05.02.2015 57 14.0000 % 0.077 % 139.91 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 % 88.89 04.03.2015 - 12.05.2015 70 30.0000 % 0.164 % 368.19 3 259,88 11.01.2015 - 05.02.2015 26 14.0000 % 0.077 % 65.02 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 % 90.56 04.03.2015 - 12.05.2015 70 30.0000 % 0.164 % 375.11 3 357,70 11.02.2015 - 03.03.2015 21 19.5000 % 0.107 % 75.34 04.03.2015 - 12.05.2015 70 30.0000 % 0.164 % 386.37 3 461,78 11.03.2015 - 12.05.2015 63 30.0000 % 0.164 % 358.51 3 645,28 11.04.2015 - 12.05.2015 32 30.0000 % 0.164 % 191.75 4 039,00 11.05.2015 - 12.05.2015 2 30.0000 % 0.164 % 13.28 Тобто, за перерахунком суду загальний розмірі пені по орендній платі становить 4 944,43 грн.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені по орендній платі в розмірі 4 944,43 грн. за розрахунком суду.

Вимоги в частині стягнення пені по орендній платі в розмірі 1 777,62 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Також, позивач просить розірвати договір оренди нерухомого майна №1625 від 27.12.2012 року.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Цивільного кодексу України.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 Цивільного кодексу України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Відповідно до п.3.8 договору, несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців із дня закінчення строку платежу є підставою для дострокового розірвання договору оренди на вимогу орендодавця. При цьому, стягнення з орендаря заборгованості по орендній платі, з урахуванням пені за кожний день прострочення, провадиться на підставі рішення господарського суду та/або виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з п.5.3 договору, орендодавець має право вимагати розірвання договору оренди в разі невиконання договору оренди та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

При цьому згідно з рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року N 15-рп/2002 (справа N 1-2/2002 про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Тому, норми статті 188 Господарського кодексу України та статті 11 Господарського процесуального кодексу України не позбавляють сторону договору права на безпосереднє звернення до суду з вимогою про розірвання договору оренди без дотримання порядку досудового врегулювання спору.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Матеріали справи містять докази порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна №1625 від 27.12.2012 року за період з листопада 2014 року по квітень 2015 року включно.

Оскільки договором прямо передбачена можливість відмовитися від договору оренди та вимагати повернення приміщення, якщо орендар, зокрема, не вносить орендну плату за попередній період протягом трьох місяців (п.3.8), а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендар зобов'язаний: у разі припинення даного договору або розірвання договору повернути орендодавцю та балансоутримувачу в 5-дений термін об'єкт оренди в належному стані, не гіршому ніж під час передачі його в оренду, що засвідчується актом прийому-передачі (п.6.12 договору).

Згідно з п.2.3 договору, приміщення вважається повернутим орендодавцю та балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Отже, оскільки договір розірваний судом та у зв'язку з чим відповідач втрачає статус орендаря, тому вимога щодо звільнення та передачі приміщення за актом приймання-передачі позивачу є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, який опублікований 21.01.2014 року, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Оскільки, заявлено майнову та дві немайнові вимоги, а також беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, тому з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 4 197,23 грн. (1 761,23 грн. - майнової вимоги та 2 436,00 грн. - за дві немайнової вимоги), а з позивача підлягає стягнення судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 65,77 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч.5 ст. 49, ст.ст.75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна №1625 від 27.12.2012 року, укладений між комунальним підприємством "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради та виробничо-торгівельним підприємством "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю.

3. Зобов'язати виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13, ідентифікаційний код 13566695) звільнити приміщення, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Л. Українки, 43-А загальною площею 66,3 кв.м вартістю 148 380,00 грн. та передати його за актом прийому-передачі орендодавцю комунальному підприємству "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, ідентифікаційний код 34788934) та балансоутримувачу - комунальному підприємству "Житлове виробниче підприємство аварійних робіт" (10029, м. Житомир, вул. Лесі Українки, 45, ідентифікаційний код 13578918).

4. Стягнути з виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13, ідентифікаційний код 13566695) на користь комунального підприємства "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, ідентифікаційний код 34788934) заборгованість з орендної плати в розмірі 42 647 (сорок дві тисячі шістсот сорок сім) грн. 37 коп., пеню в розмірі 4 944 (чотири тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 43 коп.

5. В іншій частині позову відмовити.

6. Стягнути з виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (01011, м. Київ, вулиця Панаса Мирного, будинок 16/13, ідентифікаційний код 13566695) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 4 197 (чотири тисячі сто дев'яносто сім) грн. 23 коп.

7. Стягнути з комунального підприємства "Агентство з управлінням майном" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, ідентифікаційний код 34788934) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 65 (шістдесят п'ять) грн. 77 коп.

8. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 15.07.2015 року.

Суддя С.М. Мудрий