Рішення

від 09.07.2015 по справі 910/14377/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.07.2015Справа №910/14377/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/14377/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «380», м. Київ

до філії «Центрального РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 20), м. Київ,

про стягнення 45 954,27 грн.,

за участю представників:

позивача - Суровцов А.Ю. (довіреність від 05.05.2015 № б/н);

відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « 380» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про:

- стягнення з філії «Центрального РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 20, далі - Банк) 347,18 грн. 3% річних та 10 562,09 грн. втрат від інфляції;

- зобов'язання Банку здійснити перерахування 32 000 грн. з рахунку Товариства № 26009216625301 на рахунок позивача № 26002014161145 на підставі платіжного доручення від 06.05.2015 № 48.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 23.06.2015.

22.06.2015 та 23.06.2015 позивача подав суду документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2015 розгляд справи було відкладено на 09.07.2015 у зв'язку з неявкою представників відповідача.

03.07.2015 позивач подав суду заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог.

09.07.2015 позивач подав суду заяву про долучення до матеріалів справи додаткових документів по справі.

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2015 просив суд розглядати первісно заявлені позовні вимоги, без врахування заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог; надав пояснення по суті спору, первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 09.07.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 08.06.2015 та від 23.06.2015 не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012 Банком і Товариством (клієнт) укладено договір № 25534/166253-980 на розрахунково-касове обслуговування (далі - Договір), за умовами якого:

- Банк відкриває клієнту поточний рахунок у національній валюті № 26009216625301, у доларах США № 26005016625301, у євро № 26005016625301 (далі - рахунки) та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги Банку згідно тарифів Банку в порядку та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків в операційний день Банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами (пункт 2.1 Договору);

- списання Банком грошових коштів з рахунків здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 2.2 Договору);

- Банк зобов'язується вести комплексно-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду розрахунків чинним законодавством України та банківськими правилами (підпункт 3.3.2 пункту 3.3 Договору);

- Банк зобов'язується здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9 00 до 15 00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (підпункт 3.3.3 пункту 3.3 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (пункт 5.1 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку (пункт 8.1 Договору).

18.09.2012 сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до Договору, якою були узгоджені умови здійснення розрахунково-касового обслуговування в системі електронних платежів «Клієнт-Банк».

Частинами першою-третьою статті 1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач подав на виконання до Банку через систему «Клієнт-Банк» такі платіжні доручення: від 28.01.2015 №16 на суму 25 000 грн.; від 03.02.2015 №21 на суму 3 000 грн.

Відповідач зазначені платіжні доручення не виконав.

Протягом чотирьох місяців (з лютого по травень 2015 року) Товариство намагалося здійснити перерахунок грошових коштів з розрахункового рахунку №26009216625301, відкритого у Банку, на інший рахунок позивача №26002014161145, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Укрексімбанк», що підтверджується такими платіжними дорученнями: від 28.01.2015 №16; від 03.02.2015 №21; від 03.02.2015 №22; від 04.02.2015 №23; від 04.02.2015 №24; від04.02.2015 №25; від 28.02.2015 №16; від 28.02.2015 №21; від 12.03.2015 №22; від 11.03.2015 №32; від 11.03.2015 №33; від 13.03.2015 №13; від 13.03.2015 №35; від 13.03.2015 №36; від 16.03.2015 №37; від 16.03.2015 №38; від 16.03.2015 №39; від 17.03.2015 №40; від 17.03.2015 №41; від 17.03.2015 №42; від 18.03.2015 №43; від 18.03.2015№45; від 18.03.2015№44; від 06.05.2015 №48.

Проте, вказані платіжні доручення Банком також виконані не були.

06.05.2015 позивач звернувся до відповідача з платіжним дорученням від 06.05.2015 № 48 про перерахування грошових коштів у сумі 32 000 грн. з рахунку Товариства №26009216625301, відкритого у Банку, на інший рахунок позивача №26002014161145, відкритий у публічному акціонерному товаристві «Укрексімбанк».

Вказане платіжне доручення було отримано відповідачем 06.05.2015, що підтверджується відміткою Банку.

Відповідач вказане платіжне доручення не виконав та грошові кошти на визначений позивачем рахунок не перерахував.

Товариство подало суду відповідне листування та заяви, в яких просило Банк усунути порушення умов Договору та належним чином виконувати платіжні доручення.

З відповідей Банку, вбачається, що вони носять формальний характер, не пояснюють причин невиконання платіжних доручень.

03.07.2015 позивач надіслав Банку лист від 03.07.2015 № 103, в якому повторно просив повідомити причини невиконання платіжних доручень, які були подані до Банку Товариством.

Відповідач належним чином на вказаний лист не відреагував; письмову відповідь не надав; вказане платіжне доручення не виконав; грошові кошти на визначений позивачем рахуок не перерахував.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до пунктів 1.30, 1.35 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон) платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача; розрахунковий документ - документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Пунктами 8.2, 8.3 статті 8 Закону передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, яке міститься в документі на переказ готівки, протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку. Банки та їх клієнти мають право обумовлювати в договорах інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

За приписами пункту 21.1 статті 21 та статті 22 Закону ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. Ініціювання переказу здійснюється за платіжним дорученням.

Відповідно до пунктів 22.4, 22.7, 22.9 статті 22 Закону під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. У разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Статтею 30 Закону передбачено, що переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

Згідно з пунктами 2.15, 2.16 Інструкції порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).

Банк має право відмовитися від виконання платіжного доручення, якщо клієнт не надав документи і відомості, що потрібні для з'ясування суті діяльності, фінансового стану, або умисно подав неправдиві відомості про себе. Банк повертає клієнту платіжне доручення без виконання і на зворотному боці платіжного доручення проставляє напис про причину його повернення (із зазначенням дати повернення та посиланням на статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та на цей пункт), який засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

Пунктом 2.19 Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Позивач документально підтвердив невиконання відповідачем умов Договору та невиконання платіжного доручення.

Позивач також просить стягнути з відповідача 10 562,09 грн. втрат від інфляції та 347,18 грн. 3% річних. Позивач визначає період прострочення: для 3% річних з 28.01.2015 (невиконання першого платіжного доручення) по 08.06.2015; для втрат від інфляції з 01.02.2015 до 30.04.2015.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з філії «Центрального РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 20) (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31; ідентифікаційний код: 25745867) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 380» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код: 38328028): 347 (триста сорок сім) грн. 18 коп. 3% річних; 10 562 (десять тисяч п'ятсот шістдесят дві) грн. 09 коп. втрат від інфляції та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

3. Зобов'язати філію «Центрального РУ» акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (відділення № 20) (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31; ідентифікаційний код: 25745867) здійснити перерахування 32 000 (тридцяти двох тисяч) грн. з рахунку товариства з обмеженою відповідальністю « 380» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код: 38328028) № 26009216625301, відкритому у публічному акціонерному товаристві «Банк «Фінанси та Кредит» на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю « 380» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9; ідентифікаційний код: 38328028) № 26002014161145, відкритому у публічному акціонерному товаристві «Укрексімбанк» (МФО380333) на підставі платіжного доручення від 06.05.2015 № 48.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 14.07.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук