Рішення

від 09.07.2015 по справі 915/1011/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2015 року Справа № 915/1011/15

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Заливчий Я.В., дов. №149-К-О від 19.01.2015;

від відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50,

адреса для листування: Сафір Федір Олегович,

54040, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17/12,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енлай»,

55401, м. Миколаїв, вул. Металургів, 32,

про стягнення 505645 грн. 17 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енлай» (далі - відповідач) заборгованості за Договором банківського обслуговування б/н від 28.08.2013 у сумі 505645 грн. 17 коп., з яких: 253641 грн. 21 коп. - основний борг; 170918 грн. 76 коп. - проценти за користування кредитом; 81085 грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою від 17.06.2015 господарський суд призначив справу до розгляду у судовому засіданні та витребував у сторін низку документів.

На виконання вимог ухвали від 17.06.2015 позивач надав суду всі витребувані матеріали.

Про дату, час і місце судового засідання сторони повідомлені у встановленому ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) порядку. Згідно з абзацом третім підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи на повернення "Укрпоштою" ухвали від 17.06.2015, що направлялась на юридичну адресу відповідача, з відміткою «за закінченням строку зберігання», суд вважає, що про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК спір розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову. Висновок суду ґрунтується на такому: 28.08.2013 відповідач підписав заяву про відкриття йому поточного рахунку й таким чином приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http//privatbank.ua, які разом складають Договір банківського обслуговування б/н від 28.08.2013 та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Цивільним законодавством України передбачено, що договір укладається шляхом приєднання до умов, встановлених однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах.

Укладання між банком та відповідачем договору у спрощений спосіб підтверджується заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, підписаною відповідачем 28.08.2013. У цій заяві вказано, що операції по заявці виконуються відповідно до Умов - розділ 3.1.1, 3.2.2 або окремо укладених з клієнтом договорів, які регулюють надання послуги "Гарантований платіж" .

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є змішаним договором здійснення банківських операцій, який містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Статтею 339 ГК передбачено, що банками здійснюється фінансове посередництво у формі банківських операцій, зокрема розрахункових, кредитних. Розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері (ч.1 ст.341 ГК), а кредитні операції полягають у розміщені банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян (ст.345 ГК).

Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках (ч.2 ст.341 ГК). Юридичні особи та громадяни-підприємці мають право відкривати рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором (ч.4 ст. 342 ГК). За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком ( ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч.4 ст.1068 ЦК). Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 ЦК), якщо інше не встановлено договором або законом (ст.1069 ЦК).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами, які є невід'ємною частиною укладеного між сторонами договору від 28.08.2013, передбачено таке:

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнтові кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - кредит) надається банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок №3648 з подальшим перерахуванням у дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів клієнта в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту відповідача, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (п. 3.2.2.1 Умов).

Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці, в строк до 30 днів з дати виконання заявки.

У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 - в розмірі 36% річних від суми заборгованості.

У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (п.3.2.2.2 Умов).

На підставі заявок відповідача на гарантований платіж загальною кількістю 71 за період часу з 28.08.2013 по 08.01.2014 банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі 1021403 грн. 60 коп., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача №20621053201763.

Із виписки з особового рахунку також вбачається, що у спірний період відповідач використав надані йому банком кредитні кошти, проте у повному обсязі не повернув їх на банківський рахунок.

Згідно з поданим Банком розрахунком заборгованість з повернення отриманих за договором кредитних коштів становить 253641 грн. 21 коп.

Через невиконання умов укладеного сторонами Договору, банк звернувся до відповідача з претензією від 25.03.2015 №30828NKK0S0E2 про погашення заборгованості, направлення якої підтверджується копією фіскального чеку поштового відділення від 27.03.2015 та описом вкладення до цінного листа. Дану претензію відповідач залишив без реагування та виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1069 ЦК якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості в сумі 253641 грн. 21 коп. є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до Умов договору у період 08.10.2013 по 07.04.2015 банком нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами, при цьому по поточній заборгованості з повернення кредитних коштів у період з 08.10.2013 по 13.02.2014 - за відсотковою ставкою 28 % річних; по простроченій заборгованості з повернення кредитних коштів за період з 09.01.2014 по 07.04.2015 - виходячи із ставки 56 % річних.

Станом на 07.04.2015 заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитними коштами становить 170918 грн. 76 коп.

Як вбачається з поданого суду розрахунку, позивачем правомірно, відповідно до вимог вищевказаних положень Умов, застосовано процентну ставку за користування кредитом. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 170918 грн. 76 коп. заборгованості зі сплати відсотків є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положення п. 6 ст. 232 ГК України відносно нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин у випадку, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. Умов, які є складовою частиною укладеного сторонами Договору, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу протягом 15 років від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (п.3.2.2.10.4 Умов).

Судом перевірено та встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 81085 грн. 20 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енлай» (54050, м. Миколаїв, вул. Металургів, 32, ідентифікаційний код 35938474) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) грошові кошти у сумі: 253641 (двісті п'ятдесят три тисячі шістсот сорок одна) грн. 21 коп. - основний борг; 170918 (сто сімдесят тисяч дев'ятсот вісімнадцять) грн. 76 коп. - проценти за користування кредитом; 81085 (вісімдесят одна тисяча вісімдесят п'ять) грн. 20 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 10112 (десять тисяч сто дванадцять) грн. 90 коп. - судовий збір.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Повне рішення складено та підписано 14 липня 2015 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька