Рішення

від 09.07.2015 по справі 916/2053/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" липня 2015 р.Справа № 916/2053/15

За позовом: Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя - Хлібопродукт"

про стягнення 1427684,92грн.;

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представник

Від позивача: Черкасова О.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 09.07.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Черкасова О.О. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя - Хлібопродукт" про стягнення заборгованості в сумі 1427684,92грн., яка складеться із простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 883547,84грн. та пені в сумі 544137,08грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.05.2015 року, було порушено провадження у справі № 916/2053/15 із призначенням справи до розгляду в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надав до суду відзив на позов відповідно якого просить суд в задоволенні позову відмовити в зв'язку із пропуском відповідачем строку позовної давності.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 09.07.2015р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

21.06.2011р. між Публічним акціонерним товариством "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Затишшя - Хлібопродукт" (Позичальник) був укладений кредитний договір №01/1115319 (далі -договір).

За умовами п.16.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором в повному обсязі.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що відповідно до умов договору, банк надає позичальнику кредит у валюті, обумовленій в цьому договору, у розмірі, еквівалентному 8000000 (вісім мільйонів) гривень (ліміт кредитування), а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим договором.

Умовами п.2.2 договору, сторони визначили, що кредит надається позичальнику у вигляді не поновленої кредитної лінії. Позичальник має право отримати кредит в межах розміру ліміту кредитування та доступного ліміту кредитування, розмір якого визначається відповідно до формули зазначеної в п.2.2 договору.

За користування кредитом позичальник зобов'язується сплатити банку відповідну плату в порядку та на умовах обумовлених договором (п.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом нарахуються за ставкою у розмірі 17,5 % річних (із розрахунку 365/366 днів на рік) (пп.5.2.1 договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному розмірі 25.12.2013р. відповідно до графіку визначеному в договорі.

Позивач зазначає, що свої зобов'язання за договором виконав належним чином та в повному обсязі надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується меморіальними ордерами №01/1115319 від 15.07.2011р. та №01/1115319 від 22.06.2011р. копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення кредиту належним чином та в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, станом на 07.05.2015р. в розмірі 883547,84грн.

В підтвердження надання відповідачу кредиту, його часткового погашення позивач подав до суду виписки по рахунку відповідача, меморіальні ордери №01/1115319 від 15.07.2011р. та №01/1115319 від 22.06.2011р., розрахунок заборгованості станом на 07.05.2015р.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулось з відповідним позовом до суду.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем згідно кредитного договору №01/1115319 від 21.06.2011р. кредитних коштів та неповернення їх відповідачем у обумовлений строк, у зв'язку з чим позивач правомірно заявив вимогу про погашення кредитної заборгованості в сумі 883547,84грн., які судом підлягають стягненню в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 544137,08грн.

За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність в порядку і на умовах обумовлених договором (п.11.1 договору).

Згідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611, ст. 1050 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

За приписами ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (із змінами та доповненнями) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 11.2 договору, у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожень день прострочення. Нарахування пені здійснюється на всю суму простроченого виконанням боргового зобов'язань за весь час прострочення.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунки позивача щодо сплати відповідачем пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 544137,08грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Що ж до клопотання відповідача яке викладене у відзиві на позов про застосування до позовних вимог строків позовної давності, суд відмовляє в його задоволені з огляду на наступне.

Позовною давністю, в силу положень ст. 256 ЦК України, є строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до частини першої статті 223 ГК України при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Як вказано в п. 4.2 Постанові Пленуму ВГСУ від 29 травня 2013 року N 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. Якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін (п. 4.3).

Так, враховуючи викладене, позивач має право звернутися до суду з вимогами до відповідача про стягнення нарахованої пені за період 07.11.2014р. по 07.05.2015р. не пізніше 07.11.2015р., а з вимогою про стягнення основного зобов'язання за кредитним договором строк виконання якого встановлено як 25.12.2013р. мав право звернутись не пізніше 25.12.2016р.

Згідно п. 4.4.2 вказаної Постанови Пленуму ВГСУ з урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Як вбачається зі штампу канцелярії суду, Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою 15.05.2015р., а отже в межах передбаченого законодавством строку як для стягнення основного боргу так и для стягнення пені.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 77,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишшя - Хлібопродукт" (66740, Одеська область, Фрунзівський район, смт. Затишшя, вул. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 32646204) на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4, код ЄДРПОУ 14361575) 883547 (вісімсот вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок сім) грн. 84коп. заборгованості за кредитом, 544137 (п'ятсот сорок чотири тисячі сто тридцять сім)грн. 08коп. пені та 28553 (двадцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн. 70 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14 липня 2015 р.

Суддя К.Ф. Погребна