Рішення

від 13.07.2015 по справі 922/3133/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2015 р.Справа № 922/3133/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", м. Львів до ТОВ "Ne Vi", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 31 225,75 грн. за участю предстаників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ne Vi", про стягнення 19 983,58 грн. суми неповернутого кредиту; 2,00 грн. прострочених відсотків; 3 243,15 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту; 7 667,00 грн. суми інфляційних втрат за період з 12 лютого 2015 року по 20 травня 2015 року; 187,10 грн. 3% річних за період з 12 лютого 2015 року по 20 травня 2015 року; 142,92 грн. упущеної вигоди за період з 12 лютого 2015 року по 24 березня 2015 року. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1 827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов додаткового договору № 1 про встановлення ліміту кредитування до договору банківського рахунку (картковий рахунок) № 2605401510088.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2015 року позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3133/15 та призначено її до розгляду на 15 червня 2015 року.

15 червня 2015 року ухвалою господарського суду Харківської області відкладено розгляд даної справи до 01 липня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 липня 2015 року відкладено розгляд даної справи до 13 липня 2015 року.

В призначене судове засідання 13 липня 2015 року сторони своїх уповноважених представників не направили, витребувані судом документи не надали, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням, про вручення поштового відправлення та поштовим повідомленням з відміткою поштової установи "за закінченим терміном зберігання, протоколом судового засідання від 01 липня 2015 року, в якому відображено відомості щодо явки сторін в судовому засіданні (арк. спр. 63, 122-125, 150-151).

Враховуючи положення ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, відповідно до яких розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду, судом встановлено, що всі учасники судового процесу є належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Так, ухвала суду про порушення провадження у справі направлялась всім учасникам судового процесу на адреси, визначені в позовній заяві та згідно даних ЄДРПОУ, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні відповідних документів.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи

Так, наявні в матеріалах справи ухвали суду свідчить, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, витребувано в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього докази.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 лютого 2014 року між позивачем (банк) та відповідачем (клієнт) було укладено додатковий договір № 1 про встановлення ліміту кредитування до договору банківського рахунку (карточний рахунок) (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців) № 2605401510088 від 12 лютого 2014 року.

Відповідно до п. 1 договору, банк зобов'язується, в разі перевищення суми видаткових операцій клієнта та банківською платіжною карткою (БПК) над залишком коштів по картковому рахунку (картрахунок), надати клієнту короткостроковий кредит (овердрафт) в межах встановленого цим договором ліміту кредитування, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для здійснення операцій визначених договором банківського рахунку (картковий рахунок) (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців), а клієнт зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Банк надає овердрафт, а клієнт приймає його на наступних умовах: ліміт кредитування - максимально припустима сума заборгованості клієнта по оверрафту за БПК 20 000,00 грн. встановлюється на картковий рахунок клієнта № 2605401510088. Процентна ставка (річна) - 0,01%. Комісія від дебетового обороту кредитних ресурсів по картрахунку - 2,5% від дебетового обороту по карковому рахунку. Дата остаточного повернення овердрафту 11 лютого 2015 року. Овердрафт надається шляхом дебатування картрахунку клієнта понад залишок коштів клієнта на цьому рахунку за рахунок кредитних ресурсів банку, в межах ліміту кредитування визначеного цим договором. Датою надання овердрафту вважається дата виникнення на картрахунку клієнта дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на картрахунку). (п. п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2, 2.2, 2.3, 2.4 договору).

Комісія від дебетового обороту, утримується в момент списання кредитних коштів з рахунку. Інші комісії, при внесенні змін та доповнень в цей договір - відповідно до діючих тарифів банку. Проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяць, але умовно 360 днів у році", за ставкою, вказаною у п. 2.1.2 цього договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту. Клієнт сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його картрахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії (п. п.3.1, 3.1.1, 3.2, 3.3 договору).

Згідно п. п. 4.1, 4.2 договору, клієнт зобов'язаний здійснити повернення банк овердрафту у повному обсязі не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, ат забезпечити для цього надходження на картрахунок коштів в сумі достатній для погашення овердрафту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором. Повернення овердрафту здійснюється щоразу при надходженні коштів на картрахунку клієнта.

При неповерненні або несвоєчасному поверненні суми овердрафту (його частини) клієнт, на вимогу банку повертає всю суму, отриманого овердрафту збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення. За невиконання або неналежне виконання клієнтом свого зобов'язання по своєчасному поверненню овердрафту, клієнт на вимогу банку, крім штрафу, відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується наступним чином: сума, яка несплачена або несвоєчасно сплачена, помножена на розмір річних процентів, вказаний у п. 2.1.2 цього договору, який збільшений у 1,5 рази, і на кількість днів прострочки. Сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки (штрафу, пені), за цим договором, прирівнюється до строку позовної давності, встановленої законом для основної вимоги за цим договором (п. п. 6.2, 6.4, 6.6 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору, договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконує, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд встановив наступне.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

У відповідності до ст.173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є кредитним договором.

За приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Пунктом 1 ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 Цивільного кодексу України).

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі та надав відповідачу овердрафт в розмірі 19 983,58 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 29390994 від 17 вересня 2014 року та випискою по особовому рахунку відповідача, наявними у справі.

Відповідач отриманий овердрафт в порядку та у термін, передбачений договором в повному обсязі не повернув, у зв'язку з чим в нього перед позивачем утворилась заборгованості за кредитом у розмірі 19 983,58 грн., прострочення відсотків у розмірі 2,00 грн., 3 243,15 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Факт наявності заборгованості відповідача на загальну суму 19 983,58 грн. підтверджується належними доказами, наданими позивачем до матеріалів справи.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним 23 228,73 грн. заборгованості по кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши частину позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 7 667,00 грн. інфляційних втрат та 187,10 грн. 3% річних за період 12 лютого 2015 року по 20 травня 2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як свідчать матеріали справи, період нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат за розрахунком визначено вірно згідно діючого законодавства, що дає підстави суду задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 142,92 грн. та інфляційні втрати в розмірі 7 667,00 грн. за період з 12 лютого 2015 року по 20 травня 2015 року.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 142,92 грн. суми упущеної вигоди, за період з 12 лютого 2015 року по 24 березня 2015 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються, зокрема неодержаний прибуток (втрачена вигада), на який сторона, яка зазнала збитків мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Пунктом 6.4 спірного договору сторонами передбачили, що за невиконання або неналежне виконання клієнтом свого зобов'язання по своєчасну поверненню овердрафту, клієнт на вимогу банку, крім сплати штрафу, відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі й упущену вигоду. Упущена вигода розраховується наступним чином: сума, яка несплачена або несвоєчасно сплачена, помножена на розмір річних процентів, вказаний у п.2.1.2 цього договору, який збільшений у 1,5 рази, і на кількість днів прострочення.

Перевіривши, період нарахування позивачем упущеної вигоди, судом встановлено, що період визначено вірно згідно діючого законодавства, що дає підставу суду задовольнити позовні вимоги позивача, стягнути з відповідача на користь позивача 142,92 грн. суми упущеної вигоди за період з 12 лютого 2015 року по 24 березня 2015 року.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за подання позову до суду, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 625, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 179, 225 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Ne Vi" (61072. м. Харків, просп. Леніна, буд. 48, кв. 49, код ЄДРПОУ 32948977) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) - 19 983,58 грн., основної заборгованості, 2,00 грн. прострочених відсотків, 3 243,15 грн. простроченої суми комісії за адміністрування кредиту, 7 667,00 грн. інфляційних втрат (за період з 12 лютого 2015 року по 20 травня 2015 року), 187,10 грн. 3% річних (за період з 12 лютого 2015 року по 20 травня 2015 року), 142,92 грн. упущеної вигоди (за період з 12 лютого 2015 року по 24 березня 2015 року) та 1 827,00 грн. судових витрат.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 15.07.2015 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/3133/15