Рішення

від 14.07.2015 по справі 922/3319/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р.Справа № 922/3319/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.П.Гарантія", м. Краматорськ до Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 15 390,26 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - Цвіркун Г.І., довіреність №1 від 05.01.2015 р.;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.П.Гарантія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення грошових коштів до відповідача - Приватного акціонерного товариства "Будівельний торговий будинок", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача 15 390,26 грн., з якої 495,53 грн. пеня, 894,73 грн. 3% річних, судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором підряду № 26/07/12/Х від 26.07.2012р.

Ухвалою господарського суду від 08.06.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.06.2015 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2015 р. розгляд справи відкладався на 14.07.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача по справі та не наданням сторонами усіх витребуваних документів.

26 червня 2015 року через канцелярію суду позивач надав правове обґрунтування позовних вимог (вх. №26062), а також заяву про уточнення позовних вимог, в якій у зв'язку зі змінами розрахунку пені та 3% річних, просить суд стягнути з відповідача 15 165,01 грн., а саме: 14 000,00 грн. - основний борг; 475,67 грн. - пеня; 689,34 грн. 3% річних. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Щодо заяви позивача про уточнення позовних вимог, суд зазначає наступне.

На підставі частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Дослідивши заяву позивача про уточнення суми позову, виходячи з її змісту, а також зі змісту раніше поданої позовної заяви, суд розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

В судовому засіданні 14.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у призначене 25.06.2015 р. судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання (а.с. 57).

Пунктом 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Присутній в судовому засіданні 14.07.2015 р. представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача, пояснив, що ним надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

26 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Н.П. Гарантія" (Підрядник) та Приватним акціонерним товариством "Будівельний торговий дім" (Замовник) було укладено договір підряду №26/07/12/Х (надалі - Договір), відповідно до предмету якого підрядчик зобов'язався згідно із завданням замовника, на підставі письмової заявки, погодженої сторонами, здійснювати роботи по монтажу, демонтажу, обслуговуванню і ремонту крану і устаткування крану замовника.

Згідно п. 1.2. Договору замовник зобов'язався прийняти виконані роботи і сплатити фактично виконаний об'єм робіт на підставі договірної ціни, погодженої сторонами в додатку, який є невід'ємною частиною даного договору.

Оплата роботи здійснюється Замовником шляхом передоплати 50% вартості робіт і остаточним розрахунком протягом семи банківських днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, за умови своєчасного і якісного виконання, на підставі виставленого підрядником рахунку на розрахунковий рахунок підрядника (пукнт 2.2 Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору у випадку невиконання або неналежного виконання перейнятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Даний договір вступає в законну силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 9.6. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами договору були підписані акти виконаних робіт, а саме: акт приймання виконаних робіт за серпень 2012 р. на суму 4000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за вересень 2012 р. на суму 17 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за вересень 2012 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за жовтень 2012 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за листопад 2012 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за грудень 2012 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за січень 2013 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за березень 2013р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за квітень 2013 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за травень 2013 р. на суму 4000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за червень 2013 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за липень 2013 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за серпень 2013 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за вересень 2013 р. на суму 4 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за жовтень 2013 р. на суму 1 000,00 грн., акт приймання виконаних робіт за жовтень 2013 р. на суму 4 000,00 грн. Загальна сума вартості прийнятих робіт складає 74000,00 грн.

Відповідач в порушення умов Договору здійснив часткову оплату виконаних робіт на загальну суму 60 000,00 грн., що підтверджується виписками по розрахунковому рахунку позивача (а.с. 15-25).

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист від 24.04.2015 р. вих. №24/04-1 з проханням підписати акт звіряння, однак відповідачем не було надано відповіді на даний лист та не повернуто відписаний акт звіряння між підприємствами (а.с. 53-54).

Також, на претензію направлену на адресу відповідача від 09.04.2015 р. вих. 09/04-1, відповіді не було отримано та не було здійснено ніяких розрахунків (а.с. 50-51).

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст.ст. 6, 627, 628, 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором підряду.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно до ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Виходячи зі змісту 4.1. Договору приймання-здача виконаних підрядником робіт здійснюється сторонами з моменту отримання Замовником повідомлення підрядника про закінчення виконання робіт і оформляється відповідним актом.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання виконаних робіт підписані обома сторонами та скріплені їх печатками без заперечень та зауважень.

Вказаний факт не спростовано відповідачем у справі, зокрема, не надано належних доказів, якими підтверджується неналежне виконання позивачем взятих на себе договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору та діючого законодавства, ненадання відповідачем суду доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 14 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем, за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховано до стягнення з відповідача 475,67 грн. пені та 389,34 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.6. Договору при затримці оплати за виконані роботи з вини Замовника, останній платить Підрядникові неустойку у розмірі облікової ставки НБУ за кожен день від суми затримки оплати за договором.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок заявлених до стягнення пені та 3% річних судом перевірено та визнано арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 6, 11, 526, 599, 610-612, 625, 627-629, 638, 837, 843, 846, 882 Цивільного кодексу України, 175, 193, 216, 218, 230 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "БУДІВЕЛЬНИЙ ТОРГОВИЙ БУДИНОК" (61007, м. Харків, вул. Другої П'ятирічки, буд. 18, код ЄДРПОУ: 23916532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.П.Гарантія" (84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Уральська, буд. 12, кім. 210, код ЄДРПОУ: 35833626) 14 000 (чотирнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 475 (чотириста сiмдесят п`ять) грн. 67 коп. пені, 689 (шiстсот вiсiмдесят дев`ять) грн. 34 коп. 3% річних та судові витрати в розмірі 1 827 (одна тисяча вiсiмсот двадцять сiм) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.07.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

справа № 922/3319/15