Ухвала

від 15.07.2015 по справі 908/326/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр-т. Леніна, 5, м. Харків, 61022

У Х В А Л А

15.07.2015 р. справа № 908/326/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мартюхіної Н.О. суддівАгапова О.Л., Кододової О.В. від скаржникане з'явився від кредиторів:не з'явився від боржникане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 року у справі№908/326/15-г (суддя Черкаський В.І.) за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЦ-Сервіс», . Запоріжжя про банкрутство

ПОСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 року по справі № 908/326/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЦ-Сервіс», м. Запоріжжя визнано банкрутом; відкрита ліквідаційна процедура; ліквідатором ТОВ «МВЦ-Сервіс» призначено голову ліквідаційної комісії Овсієнко Аллу Вікторівну.

Не погодившись з прийнятою постановою суду першої інстанції, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на те, що оскаржу вальна постанова прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та просить:

- скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 року по справі № 908/326/15 про визнання банкрутом ТОВ «МВЦ-Сервіс»;

- провадження у справі припинити.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що до заяви голови ліквідаційної комісії про порушення справи про банкрутство, не були додані докази здійснення повідомлення комісією з припинення юридичної особи в порядку ст..105 Цивільного кодексу України, та були відсутні посилання на факти: здійснення оцінки наявного майна боржника, вчасного повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства у встановленому законодавство порядку в 3 денний термін та проходження податкової перевірки згідно ст.60 Господарського кодексу України, які необхідні для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за правилами ст..95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». При цьому, апелянт вказує на те, що вказані обставини, виходячи з вимог Закону про банкрутство, повинні бути в наявності та з'ясовані на момент порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, чого судом першої інстанції зроблено не було.

Апелянт зазначає, що у зв'язку з тим, що боржник своїми діями унеможливив проведення перевірки це може свідчити про можливість застосування процедури завідомо фіктивного банкрутства з метою унеможливлення проведення контрольно-перевірочних заходів по реальним існуючим підприємствам, які скористались послугами по безпідставному формуванню валових витрат.

Ухвалою від 05.05.2015р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

Представники сторін 15.07.2015 у судове засідання апеляційної інстанції не з'явились. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 19.01.2015 року на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» подав заяву про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «МВЦ-Сервіс» у зв'язку із недостатністю вартості майна останнього для задоволення вимог кредиторів у ході ліквідаційної процедури підприємства.

Ухвалою від 21.01.2015 року суд прийняв заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду на 05.02.2015 року.

Ухвалою від 05.02.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «МВЦ-Сервіс», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, судове засідання для розгляду питання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відкладено на 17.02.2015 року.

Постановою господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 року по справі № 908/326/15 Товариство з обмеженою відповідальністю «МВЦ-Сервіс», м. Запоріжжя визнано банкрутом; відкрита ліквідаційна процедура; ліквідатором ТОВ «МВЦ-Сервіс» призначено голову ліквідаційної комісії Овсієнко Аллу Вікторівну.

Колегія суддів апеляційної інстанції, вказує, що згідно з ч.6 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.1 Закону визначено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Відповідно до ст.210 Господарського кодексу України кредиторами неплатоспроможних боржників є юридичні або фізичні особи, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Таким чином, законодавством визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а також допускає участь у справі про банкрутство інших, крім кредиторів, осіб чиї інтереси можуть порушуватися в ході здійснення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючим органам державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статті 95 Закону про банкрутство має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що унеможливлює виникнення нових податкових зобов'язань.

Частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство визначено особливості розгляду вимог кредиторів у процедурі ліквідації боржника його власником, згідно якої кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Донецьким апеляційним господарським судом встановлено, що матеріалами даної справи не підтверджується звернення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника в порядку, визначеному частиною 3 статті 95 Закону про банкрутство, а також апеляційним судом встановлено неподання й на адресу апеляційного суду доказів наявності грошових вимог до боржника на момент звернення з апеляційною скаргою на оскаржу вальну постанову.

Апеляційним судом встановлено, що 08.07.2004 року ТОВ «МВЦ-Сервіс» було зареєстровано, як платник податків в Державній податковій інспекції Дніпровського району ГУ міндоходів у м. Києві

У вересні 2014 року у зв'язку зі зміною юридичної адреси та місця реєстрації ТОВ «МВЦ-Сервіс» підприємство було зареєстровано у ДПІ у Ленінськоу районі м. Запоріжжя ГУ мідоходів у Запорізької області.

Також, апеляційним судом встановлено, 27.10.2014 року загальними зборами учасників боржника прийнято рішення про ліквідацію боржника (протокол № 1-14 від 27.10.2014 року), головою ліквідаційної комісії призначено Овсієнко Аллу Вікторівну (Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Шахтарська, 40 кв. 57 ІПН 2605408729)

З матеріалів справи, вбачається, що 04.11.14 року контролюючі органи за місцем реєстрації боржника - ДПІ у Дніпровському районі м. Києва та ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя були повідомленні про прийняття засновниками підприємства рішення про припинення підприємницької діяльності та створення ліквідаційної комісії. Це підтверджується наявним в матеріалах справи оригіналом реєстру відправлених рекомендованих листів.

Так, в матеріалах справи наявні повідомлення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ мідоходів у Запорізької області № 1 від 04.11.2014 та форма № 8 ОПП від 30.10.2014 № 14/10/30-2, а також повідомлення ДПІ у Дніпровському районі ГУ міндоходів у м. Києві № 2 від 04.11.2014 року про припинення діяльності підприємства, з проханням про проведення перевірки в зв'язку з ліквідацією підприємства та форма № 8 ОПП від 30.10.2014 № 14/10/30-1.

Таким чином, контролюючі органи, в яких боржник перебував на податковому обліку, були належним чином повідомлений про припинення підприємницькою діяльності боржника шляхом надіслання головою ліквідаційної комісії боржника вищезазначених документів.

Крім того, колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що листом № 12317/1008-28-17-17 від 12.11. 2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ мідоходів у Запорізької області ліквідаційну комісію ТОВ «МВЦ-Сервіс» було повідомлено, що з питань проведення перевірки підприємства податковим органом слід звертатись до податкового органу за попереднім місцем реєстрації.

Листом № 24009/10/26-53-25-10 від 18.11.2014 року ДПІ у Дніпровському районі м. Києва голова ліквідаційної комісії ТОВ «МВЦ-Сервіс» була повідомлена, що підприємство станом на 17.11.2014 року не має заборгованості зі сплати податків, зборів та загальнообов'язкових платежів.

Що стосується звернення Головного управління Державної фіскальної служби м. Києва з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 року по справі № 908/326/15 про визнання банкрутом ТОВ «МВЦ-Сервіс» та провадження у справі припинити, то колегія суддів вказує наступне.

Дослідивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що Головне управління Державної фіскальної служби м. Києва з заявою до боржника з кредиторськими вимогами не зверталась, відомостей про наявність заборгованості боржника перед ДПІ не надала, не підтвердила належними та допустимими доказами порушення прав ДПІ оскаржуваною постановою

Крім того, ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.06.2015 року апелянта було зобов'язано надати наступні документи: довідку про знаходження на обліку боржника в Головному управлінні Державної фіскальної служби м. Києва, докази наявності чи відсутності податкового боргу перед бюджетом; повідомлення від ліквідатора за форою 8-ОПП; надати письмове обґрунтування процесуальних підстав оскарження постанови від 17.02.2015 року, в чому саме порушені права та інтереси податкового органу; докази проведення податкової перевірки боржника, справу відкладено на 15.07.2015 р.

На теперішній день, зважаючи на достатній проміжок часу, апелянтом не було надано доказів витребуваних судом апеляційної інстанції для з'ясування будь-якого зв'язку боржника з Головним управлінням Державної фіскальної служби м. Києва.

Таким чином, апелянт не є учасником справи про банкрутство, оскільки не звернувся з грошовими вимогами до боржника, а також, не є особою, відносно якої місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, оскільки не доведено порушення прав апелянта, а тому позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

В апеляційній скарзі податкова служба жодним чином не посилається на наявність у ТОВ «МВЦ-Сервіс» м. Запоріжжя заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідно, будь - яких майнових (грошових) претензій до боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові).

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства - щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст. 95 Закону про банкрутство, апеляційна інстанція дійшла висновку, що податкова інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до нього, у зв'язку з чим податкова інспекція не має статусу сторони, учасника чи іншої особи у справі про банкрутство, та оскаржу вальна в апеляційному порядку постанова не стосується її прав та обов'язків, а тому податкова інспекція не має права звертатись з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 17.02.2015 року, відповідно до положень ст.91 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що спір згідно поданої апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 17.02.2015р. по справі № 908/326/15-г не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку апеляційного провадження та підлягає припиненню.

З огляду на наведене та керуючись п.1 ст. 80, ст. 91, ст. 106 ГПК України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційне провадження за скаргою Головне управління Державної фіскальної служби м. Києва на постанову господарського суду Запорізької області від 17.02.2015р. по справі № 908/326/15-г про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МВЦ-Сервіс», - припинити.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова