Постанова

від 06.07.2015 по справі 922/737/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2015 р. Справа № 922/737/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Євтушенку Є.В.

за участю представників сторін:

позивача - Левицька А.В., дов. б/н від 20.10.2014 року

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2788 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 15.04.15 року у справі № 922/737/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Технокон", м. Харків,

про стягнення 65 154,74 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича компанія "Технокон" - відповідача заборгованість за договором № Б/Н від 03.03.2011року в розмірі 65154,74 грн., а саме : 45492,16 грн. заборгованість за кредитом, 11988,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4642,98 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3031,55 грн., - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 квітня 2015 року у справі № 922/737/15 (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Технокон" на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 45 492,16 грн. заборгованості за кредитом, 11 988,05 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 4 642,98 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3 031,55 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн.

Відповідач із вказаним рішенням не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що повноважними особами відповідача не укладався та не підписувалась заява про відкриття поточного рахунку і картки з зразками підпису та відбитком печатки і в матеріалах справи відсутні жодні докази, що позивачем було повідомлено відповідача про «Умови та правила надання банківських послуг».

За твердженням відповідача, місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування справжності підпису директора відповідача Завгороднього С.М. у заяві про відкриття поточного рахунку і карточки з зразками підпису та відбитком печатки, оскільки це питання потребує спеціальних знань.

Також вказує на те, що договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 р. є неукладеним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано відповідачеві майно (грошові кошти).

Окрім цього, зазначає, що строк для звернення до суду про стягнення заборгованості з 14.03.2011 р. по 27.01.2012 р. пропущений без поважних причин на загальну суму: заборгованість за комісією-2714,42 грн., заборгованість за відсотками- 43,07 грн., а тому не підлягає задоволенню. Також, за твердженням відповідача, позивач в порушення частини шостої статті 232 ГК України здійснив нарахування пені з 01.05.2014 р. по 20.06.2014 р., тобто більше ніж за період з 30.01.2015 р. по 30.07.2015 р., безпідставно нараховавши пеню з 30.04.2014 р. по 20.06.2014 р. в сумі: 27, 23 грн., а також безпідставно нарахував заборгованість за відсотками з 30.04.2014 р. по 20.06.2014 р. на суму: 1822,46 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.05.2015 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 08.06.2015 року на 11:30 год.

У судовому засіданні 08.06.2015 року було оголошено перерву до 12:00 год. 06.07.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.06.2015 року підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача у судових засіданнях 08.06.2015 року та 06.07.2015 року проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 06.07.2015 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить його підпис у розписці про оголошення в судовому засіданні 08.06.2015 року перерви до 12:00 год. 06.07.2015 року.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скаргзі доводи відповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 03.03.2011р. відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

У даній заяві зазначено, що, підписавши цю заяву, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованим на сайті банку www.privatbank.uа.; https//client-bank,privatbank.uа Тарифами банку, які разом з цією заявом і карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківської обслуговування.

Підписавши заяву Банк та клієнт приєднуються і зобов'язуються виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку-Договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цьсго Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через веб-сайт банку (www.privatbank.uа.; https//client-bank.privatbank.uа або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком).

Також у заяві про відкриття банківського рахунку, зазначено, що Умови та Правила, розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.uа. Актуалізуються Умови та Правила не частіше ніж 1 раз у місяць, з обов'язковою публікацією на сайті банку до 25 числі місяця, що передує змінам.

Всі клієнти зобов'язані в обов'язковому порядку виконувати вимоги цього документу та ознайомлюватися з внесеними змінами.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява про відкриття поточного рахунку зі зразкам підписів та відбитком печатки від 03.03.2011 р. разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті Банку (www.privatbank.uа.), складають Договір банківського обслуговування від 03.03.2011 р.

За умовами цього договору банк при наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за використання кредитного ліміту регламентується Умовами та Правилам надання банківських послуг та Тарифами банку, розташованими в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.uа., які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

На виконання умов цього договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26003052200700 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до розділу 3.2.1.1.16. Умов при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.2.1.1.3 Умов встановлено, що кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.5 Умов зазначено, що кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта зверх залишку грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт розраховується згідно з затвердженою внутрішньобанківською методикою на основі даних про рух грошових коштів на поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та нормативів Національного банку України.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Як свідчать матеріали справи позивач надав відповідачу кредитний ліміт в розмірі 62 500,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи випискою по рахунку відповідача №26003052200700 (а.с. 95), платіжними дорученнями (а.с. 96-103), меморіальними ордерами (а.с. 104-108).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (стаття 1048 ЦК України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Станом на 28.11.2014 року заборгованість Відповідача за тілом кредиту склала 45492,16 грн.

Відповідач неодноразово здійснював за рахунок кредитного ліміту сплату рахунків сторонніх організацій, оплату товарів тощо, отримання готівки, а також здійснював погашенні заборгованості. Це вбачається з виписки про рух коштів та підтверджується меморіальнім ордерами і платіжними дорученнями.

Рух коштів підтверджується випискою по поточному рахунку 26003052200700.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач допускав порушення своїх зобов'язань по договору банківського обслуговування від 03.03.2011р. щодо строків повернення кредиту, винагороди, сплати відсотків, в наслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 65154,74 грн., а саме : 45492,16 грн. заборгованість за кредитом, 11988,05 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 4642,98 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3031,55 грн., - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Із наведеною нормою узгоджується ч. 1 ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з розділом 3.2.1.4. Умов, яким затверджений порядок розрахунків за користування кредитом, в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулеиня дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -то (включно) числа поточного місяця або до 25 -го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточної! рахунку утворилося з 21- го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно наданого позивачем розрахунку нарахування відсотків здійснювалось з 28.04.2014 року по 28.11.2014 року.

Перевіривши нарахування відсотків позивачем, колегія суддів вважає його законним та обгрунтованим, у зв"язку з чим погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача відсотків за період з 28.04.2014 року по 28.11.2014 року в сумі 11 988,05 грн..

Відповідно до розділу 3.2.1.5.1 Умов при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.2.1.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язання, передбаченого п.п. 3.2.1.5.1.,3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється на протязі трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Як передбачено п. 3.2.1.5.1 Умов та Правил пеня нараховується за кожний випадок порушення зобов'язань щодо сплати відсотків, строків повернення кредиту, винагороди.

Так, відповідач неодноразово допустив порушення своїх зобов'язань відповідно до укладеного Договору банківського обслуговування від 03.03.2011р. щодо строків повернення кредиту, винагороди, сплати відсотків.

Перевіривши нарахування пені позивачем, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимога про стягнення пені за період з 06.05.2014 по 28.11.2014 року в сумі 4642,98грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з п. 3.2.1.4.4 Умов та Правил Клієнт сплачує Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який був на закінчення банківського дня за попередній місяць. Розрахунок заборгованості за винагородою вбачається з загального розрахунку заборгованості Відповідача (останні 3 стовпці).

Як свідчать матеріали справи, у відповідача станом на 28.11.2014р. за період з 05.05.2014р. по 28.11.2014р. утворилась заборгованість з винагороди у розмірі 3 031,55грн., у зв"язку з чим позовна вимога про стягнення вказаних сум є законною та обґрунтованою.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідач апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що повноважними особами відповідача не укладався та не підписувалась заява про відкриття поточного рахунку і карточки з зразками підпису та відбитком печатки і в матеріалах справи відсутні жодні докази, що позивачем було повідомлено відповідача про «Умови та правила надання банківських послуг».

Крім того, вказує на те, що договір банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011 р. є неукладеним, оскільки між сторонами не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано відповідачеві майно (грошові кошти).

При цьому, за твердженням відповідача, місцевий господарський суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування справжності підпису директора відповідача Завгороднього С.М. у заяві про відкриття поточного рахунку і карточки з зразками підпису та відбитком печатки, оскільки це питання потребує спеціальних знань.

Однак колегія суддів не може погодитися із такими твердженнями, зважаючи на таке.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони.

Разом з цим, стаття 207 Цивільного кодексу України не передбачає вичерпний перелік таких документів, а тому поряд з листами та телеграмами можуть використовуватися й інші засоби зв'язку, в тому числі електронний.

Частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України встановлено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Згідно з частимною 1 статті 634 Цивільного кодексу України Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до Розділу 1 Загальних положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті Позивача (www.privatbank.ua) ПАТ Комерційний банк «ПриватБанк», що діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009р., керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує Умови та Правила надання банківських послуг.

Отже Правила та Умови є публічною офертою по договору приєднання, що містить умови та правила надання послуг банком його клієнтам, а клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія заяви про відкриття поточного рахунку і карточки з зразками підпису та відбитком печатки, підписана представником відповідача Загородним Сергієм Миколайовичем.

У даній заяві зазначено, що підписавши цю заяву, відповідач згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, в тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по Розрахунковим карткам, розташованими на сайті банку (https://client-bank/ www.privatbank.ua, який є загальнодоступним для ознайомлення), Тарифами банку, які разом з цією заявом і карточками зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування, який за своєю природою є публічним договором приєднання в розумінні статей 633, 634 Цивільного кодексу України.

При цьому, в матріалах справи наявні виписка по рахунку відповідача №26003052200700 (а.с. 95), платіжні доручення (а.с. 96-103), меморіальні ордери (а.с. 104-108), заявка відповідача на підключення до електронної розрахунково-інформаційної счистеми "Приват 24", які свідчать про надсилання банку розрахункових документів для наступного отримання кредиту та про подальше використання відповідачем кредитних коштів, тобто докази, які свідчать про визнання відповідачем факту виникнення кредитних правовідносин на підставі вищевказаної заяви.

Таким чином, факт укладення сторонами Договору банківського обслуговування, що містить кредитні умови, та його виконання є доведеним, а призначення судової почеркознавчої експертизи позбавлене правового сенсу.

З цих же підстав колегія суддів суддів вважає також безпідставним заявлене разом з поданням апеляційної скарги клопотання відповідача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для з'ясування справжності підпису директора відповідача Завгороднього С.М. у заяві про відкриття поточного рахунку і картки з зразками підпису та відбитком печатки та у заявці на підключення (авторизацію) користувачів електронних розрахунково-інформаційних програмних продуктів.

Також відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що строк для звернення до суду про стягнення заборгованості з 14.03.2011 р. по 27.01.2012 р. пропущений без поважних причин на загальну суму: заборгованість за комісією-2714,42 грн., заборгованість за відсотками- 43,07 грн., а тому не підлягає задоволенню.

Однак, такі твердження є безпідставними, так як відповідно до частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладаються в письмовій формі.

При цьому, сторонами в порядку зазначеної норму було збільшено строк позовної давності, так, згідно з пунктом 3.2.1.5.7. Умовами та Правилами надання банківських послуг, які є невід"ємною частиною укладеного сторонами договору банківського обслуговування, термін позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки-пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю в 5 років.

Також відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що позивач в порушення частини шостої статті 232 ГК України здійснив нарахування пені з 01.05.2014 р. по 20.06.2014 р., тобто більше ніж за період з 30.01.2015 р. по 30.07.2015 р., безпідставно нарахувавши пеню з 30.04.2014 р. по 20.06.2014 р. в сумі: 27, 23 грн., а також безпідставно нарахував заборгованість за відсотками з 30.04.2014 р. по 20.06.2014 р. на суму: 1822,46 грн.

Однак, таке твердження є необгрунтованим, так як частина 6 статті 232 Господарського кодексу України має диспозитивний характер, оскільки встановлює, що нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено законом або договором

Разом з цим, згідно з пунктом 3.2.1.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід"ємною частиною укладеного сторонами договору банківського обслуговування, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов"язань, передбачених пунктами 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов"язання мало бути виконане.

Що стосується заборгованості за відсотками з 30.04.2014 р. по 20.06.2014 р. на суму 1822,46 грн., то вони за своєю правовою природою не є штрафними санкціями, а є платою за користування кредитом, у зв"язку з чим до них в жодному випадку не можуть застосовуватися положення частини шостої статті 232 ГК України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення .

Рішення господарського суду Харківської області від 15 квітня 2015 року у справі № 922/737/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 13.07.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.