Рішення

від 24.02.2009 по справі 17/57/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24"

лютого 2009 р.                                                

Справа №  17/57/09

Господарський суд

Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль

С.М.,

при  секретарі Бєловій А.І.,

з участю представників

сторін:

від позивача -не

з'явились;

від відповідача -Герман

О.С., довіреність № 7 від 17.01.2009 року;          

          розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 17/57/09

За

позовом фізичної

особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (адреса для листування АДРЕСА_2),

До

товариства з

обмеженою відповідповідальністю «Експертно-торговий центр «Експоторг», м.

Миколаїв, вул. Кр. Майовщиків, 3, кв. 113,

про: стягнення заборгованості за

договором № 1/10-08 від 01.10.2008 року у розмірі    232 424 грн. 95 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична

особа -підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася  до господарського суду з позовом до

товариства з обмеженою відповідповідальністю «Експертно-торговий центр

«Експоторг»(надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором №

1/10-08 від 01.10.2008 року у розмірі 232 424 грн. 95 грн.

Позивач

обгрунтовує позовні вимоги наступним:

01

жовтня 2008 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ЕТЦ «Експоторг»укладено договір №

1/10-08 про надання інформаційно-консультаційних послуг (надалі - договір).

Відповідно

до умов п. 1.1. Договору, замовник (відповідач) доручив, а виконавець (позивач)

прийняв на себе обов'язок надавати консультаційне й інформаційне

обслуговування, консалтингові послуги та маркетингові дослідження, провести

аналіз фінансово-господарської діяльності.

Пунктом

4.1. Договору сторони узгодили, що за послуги виконавця  замовник сплачує винагороду в розмірі 50

000,00 грн. за кожен місяць інформаційного обслуговування протягом терміну дії

Договору. За перший місяць інформаційного обслуговування замовник проводить

оплату роботи виконавця протягом трьох банківських днів після підписання

Договору. Подальша оплата послуг виконавця проводиться замовником наперед за

кожний наступний місяць інформаційного обслуговування до п'ятого числа місяця,

в якому здійснюється інформаційне обслуговування.

Виконавець

виконав свої зобов'язання за Договором на загальну суму 200 000,00 грн., про що

сторони підписали акти прийому-передачі виконаних робіт за Договором:

-          № 1-1/10-08 від 31.10.2008 р. на суму

50 000 грн.;

-          № 2-1/10-08 від 28.11.2008 р. на суму

50 000 грн.;

-          № 3-1/10-08 від 29.12.2008 р. на суму

50 000 грн.;

-          № 4-1/10-08 від 28.01.2009 р. на суму

50 000 грн.

Згідно

із ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату,

замовник зобов'язаний оплатити надання йому послуг в розмірі, у строки та в

порядку, що встановлені договором.

Після

настання строку, передбаченого п. 4.1. Договору, Відповідач свої зобов'язання

щодо оплати послуг Позивача в розмірі 200 000 грн. не виконав.

Приписами

п. 6.2. Договору встановлено, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань,

Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 10 % від суми боргу.

Оскільки

Відповідач порушив умови Договору, а саме прострочив грошове зобов'язання,

Позивач нарахував штраф в розмірі 20 000 грн.

Відповідно

до умов п. 6.1. Договору, за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання,

Відповідач сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від

суми зобов'язань за кожен день прострочення.

Згідно

із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно бути

виконане належним чином. Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, ст. 525 ЦК

України, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.   

Відповідно

до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у

вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських

відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення

господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського

зобов'язання.

Частиною

1 с. 220 ГК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання господарського

зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані

простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після

прострочення.

Відповідно

до вимог ч. 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Таким

чином, у зв'язку з простроченням виконання Відповідачем зобов'язання за

Договором, Позивач нарахував пеню в сумі 9 139 грн. 72 коп., збитки від

інфляції в сумі      2 142 грн. 76 коп,

3% річних в сумі 1 142 грн. 49  коп.

          На адресу суду від позивача надйшло

письмове клопотання про розгляд справи без участі його представника.

          У відзиві на позовну заяву та у

судовому засіданні предствник відповідача проти позову не заперечив, позовні

вимоги визнав у повному обсязі.

Вивчивши

матеріали справи, суд приходить до наступного:

Відповідно

до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а до

виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

кодексом.

Статтею

526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів

цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до

звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно

до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з

порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є його порушенням.

Відповідно

до ст. 629 Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч. 2

ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна

вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання,

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського

інтересу.

Ч. 1

ст. 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських

відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері

господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на

підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно

до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової

відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у

сфері господарювання, а згідно ч. 2 ст. 218 учасник господарських відносин

відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання

чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним

вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського

правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт

господарювання за порушення господарського зобов'язання несе

господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання

зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних

і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно

до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу 

України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді

грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин

зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської

діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно

до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив

виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час

прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший

розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким

чином, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному

обсязі.

Керуючись

ст.ст. 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою

відповідповідальністю «Експертно-торговий центр «Експоторг», м. Миколаїв, вул.

Кр. Майовщиків, 3, кв. 113 (код 32056274) заборгованість у розмірі 200 000

грн., штраф у розмірі 20 000 грн., пеню у розмірі 9 139 грн. 72

коп., збитки від інфляції у розмірі 2 142 грн. 76 коп., 3 %

річних  у розмірі 1 142 грн. 49 коп.,

держмито  в сумі 2 324  грн. 25 коп.  та 118 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (адреса для листуванняАДРЕСА_2) (код НОМЕР_1).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного

господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого

відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

   Суддя                                                       

С.М.Коваль