Постанова

від 25.03.2009 по справі б11/325-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 25 березня 2009 р.                                                                                   

№ Б11/325-08 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М., -головуючого

(доповідач у справі),

Заріцької А.О.,

Продаєвич Л.В.,

розглянувши  касаційну скаргу

Державної податкової

інспекції  у Києво-Святошинському

районі Київської області

на ухвалу

від 09.01.2009 р. господарського суду

Київської області

у справі

№ Б11/325-08

господарського суду Київської області

за заявою

фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1, м. Київ

до

приватного підприємства

"Віт-Н", м. Вишневе Київської області

про

визнання банкрутом

в судовому

засіданні взяв участь представник:

Державної податкової

інспекції  у Києво-Святошинському

районі Київської області

Бурлака В.А., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду

Київської області від 20.10.2008 року порушено провадження у справі №

Б11/325-08 про банкрутство приватного підприємства "Віт-Н" (далі

-Боржник, Підприємство) за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі

-Кредитор, Підприємець) в порядку Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про

банкрутство).

Постановою господарського суду

Київської області від 12.11.2008 року Боржника визнано банкрутом, відносно

нього відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором призначено ОСОБА_1

Ухвалою господарського суду

Київської області від 09.01.2009 року (суддя -Л.Я. Мальована) затверджені звіт

ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, останнього ухвалено ліквідувати,

а провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою

судом першої інстанції, Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському

районі Київської області, посилаючись, зокрема, на положення ст. 107 ГПК

України, звернулася до Вищого господарського суду України з  касаційною скаргою, в якій просить скасувати  ухвалу господарського суду Київської області

від 09.01.2009 року, поновити державну реєстрацію Боржника та зобов'язати

державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації

внести відповідний запис до Єдиного державного реєстру.

Касаційна скарга мотивована

порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, ст. 52

Закону про банкрутство,  ст. 93

Цивільного кодексу України, ст.ст. 17-19 Закону України "Про державну

реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців". 

Заслухавши пояснення учасника

судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні

матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та

процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга

підлягає задоволенню,  виходячи з

наступного.

Стаття 52 Закону про банкрутство

встановлює особливості правового регулювання банкрутства відсутнього боржника.

Разом з тим, це не виключає регулювання зазначених відносин також загальними

нормами, якщо інше не зазначено спеціальними.

Згідно п. 1 ст. 32 Закону про

банкрутство передбачено, що господарський 

суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету

кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу  про 

затвердження  звіту  ліквідатора 

та   ліквідаційного балансу.

Відповідно до поданого ліквідатором

Боржника та розглянутого місцевим господарським судом звіту ліквідатора та

доданих до нього документів, окрім  вимог

ініціюючого кредитора, також були визнані кредиторські вимоги  Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань України в

Києво-Святошинському районі  в сумі 38

грн. 32 коп., а відповідний Фонд визнаний кредитором Боржника.    

Між тим, ухвала від 29.12.2008 року

про призначення до слухання звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу на

09.01.2009 року не була направлена всім визнаним, згідно звіту ліквідатора,

кредиторам, що свідчить про порушення вказаних вимог ст. 32 Закону про

банкрутство. Неповідомлення сторін у справі, зокрема, Фонду соціального

страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України в Києво-Святошинському районі, про час і місце відповідного засідання

суду, згідно п. 2 ч. 2 ст. 11110 ГПК України, є підставою для

скасування оскаржуваної ухвали.

Отже, представник кредитора -Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних

захворювань України в Києво-Святошинському районі, у судове засідання з

розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не викликався та його

думка щодо складеного звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом першої

інстанції не заслуховувалась. 

На вказане суд першої інстанції

увагу не звернув та не дав цьому відповідної правової оцінки.

Крім цього, відповідно до п. 1 ст.

25 Закону про банкрутство на ліквідатора з дня його призначення також покладені

повноваження, зокрема, щодо здійснення аналізу фінансового стану банкрута.

Пунктом 1 ст. 32 закону про

банкрутство встановлено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами

ліквідатор подає до  господарського суду

звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої   ліквідаційної  маси 

(дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів  ліквідаційної 

маси  з посиланням на укладені

договори купівлі-продажу; копії 

договорів  купівлі-продажу  та акти приймання-передачі майна; реєстр

вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Отже, на ліквідатора відсутнього

боржника також покладені повноваження щодо аналізу фінансового стану банкрута,

інвентаризації та належної оцінки його майна.

Проте, як вбачається, матеріали

справи не містять доказів належного 

проведення аналізу фінансового стану Підприємства.

Так, згідно звіту ліквідатора

ОСОБА_1 про результати проведення процедури ліквідації Підприємства наведений

перелік (реєстр) вимог кредиторів та зазначено, що у Боржника відсутні будь-які

активи (грошові кошти та майно). Між тим, згідно наявних у справі та наданих

заявником касаційної скарги податкової декларації з податку на додану вартість

за листопад 2008 року та додатку до неї, які були подані до податкових органів

22.12.2008 року (тобто вже після прийняття 12.11.2008 року постанови про

визнання Боржника банкрутом та настання відповідних правових наслідків), сукупний

обсяг придбаних Підприємством товарів та основних фондів на митній території

України з метою їх використання у межах господарської діяльності склав 2 646

099 грн. 00 коп. При цьому, податковий кредит визначений Підприємством в сумі

529 220 грн. 00 коп., а питання щодо необхідності залучення відповідної

податкової інспекції у якості кредитора не розглядалось.     

Визначені обставини судом першої

інстанції не перевірялись та не досліджувались, у зв'язку з чим колегія суддів

дійшла висновку, що ліквідатором банкрута не виконані належним чином покладені

на нього Законом про банкрутство обов'язки щодо оцінки та аналізу фінансового

стану Боржника та виконання всіх дій у ліквідаційній процедурі, направлених на

погашення  вимог кредиторів, що призвело

до порушення вимог ст.ст. 32, 40, 52 цього Закону.

Враховуючи наведене, колегія суддів

вважає, що судом першої інстанції передчасно затверджені звіт ліквідатора і

ліквідаційний баланс та припинено провадження у справі.

За таких обставин справи,

оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не

відповідає вимогам чинного законодавства, а справа -передачі на розгляд до суду

першої інстанції на стадію ліквідації. Місцевому господарському суду при новому

розгляді справи слід, поряд із вищезазначеним, вирішити питання щодо

відновлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб

-підприємців запису щодо юридичної особи -Підприємства.

З урахуванням наведеного та

керуючись ст.ст. 25, 32, 40, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом" та

ст.ст. 1115, 1117,

1119 -11111, 11113 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Касаційну скаргу Державної податкової

інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області задовольнити.

2.          Ухвалу господарського суду Київської

області від 09.01.2009 р.  у справі №

Б11/325-08  скасувати.

3.          Справу передати на розгляд до

господарського суду Київської області на стадію ліквідації.

Головуючий                                                                   

В.М. Коваленко

         Судді                                                                                

А.О. Заріцька                                                                           

Л.В. Продаєвич