ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2015 року Справа № 803/1392/15-a
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ковальчука В.Д.,
при секретарі судового засідання Ткачук І.І.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська сирна компаніяВ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю В«Українська сирна компаніяВ» (далі - ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» , позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.03.2015 року №0001422201, №0001432201, від 31.03.2015 року №0001562201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 3504 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 2336 грн., за штрафними санкціями в сумі 1168 грн.), від 02.03.2015 року №0001162201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 382962 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 255308 грн., за штрафними санкціями 127654 грн.).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №31/22.1/37425007 від 06.01.2015 року.
У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем, зокрема, пп. 44.6 ст. 44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), п.2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , в результаті чого підприємством завищено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 31670056,00 грн. Також встановлено порушення п.44.6 ст.44, п.44.3 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, п.2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 34646189,00 грн.
23 березня 2015 року Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення №0001422201, №0001432201. Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0001422201 від 23.03.2015 року ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 917,00 грн. та за штрафними санкціями на 458,50 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2015 року №0001432201 товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 963,00 грн. та за штрафними санкціями на 481,50 грн.
Крім того, Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.03.2015 року №0001162201 та від 31.03.2015 року №0001562201.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 року №0001162201 ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31670056,00 грн. та на 15835028,00 грн. за штрафними санкціями. Податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2015 року №0001562201 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 55971,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 27985,50 грн.
Позивач не погодився з цими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх спочатку до Головного управління ДФС у Волинській області, а потім до Державної фіскальної служби України, проте скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Позивач вважає прийняті Луцькою ОДПІ оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству України з питань оподаткування, виходячи з наступного.
Так, в акті перевірки від 06.01.2015 року №31/22.1/37425007 зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» , ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» , ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» , ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» . Позивач вважає, що під час перевірки надав відповідачу належним чином складені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій із вказаними контрагентами, а відповідач безпідставно взяв до уваги висновки актів перевірок вказаних контрагентів, в результаті чого прийняв протиправні податкові повідомлення-рішення.
В поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача адміністративний позов не визнав та просить відмовити в його задоволенні з наступних підстав.
Під час здійснення контрольних заходів контролюючому органу було надано укладені з ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» договори, податкові накладні та акти виконаних робіт. Перевіркою встановлено, що в актах виконаних робіт зазначено лише в загальному надані маркетингові послуги та відсутній детальний опис наданих послуг (кошторис-звіт), відсутнє місце проведення, кількість затраченого робочого часу, залучених працівників та їх заробітну плату, чи укладених договорів підряду з іншими підприємствами.
Крім того, під час перевірки використовувалися матеріали перевірок контрагентів-постачальників, на підставі яких зроблено висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Також представник позивача вказує на те, що під час перевірки ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» не надано жодних первинних документів, які підтверджують господарські операції з ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» , ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» та не підтверджено податковими накладними сформований податковий кредит по цих контрагентах, а тому податковий орган зробив висновок про відсутність господарських операцій позивача з цими контрагентами.
В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Луцькою ОДПІ проведена планова виїзна документальна перевірка ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт від 06.01.2015 року №31/22.1/37425007 (том 1, а.с.18-44).
Перевіркою, зокрема, встановлено порушення позивачем пункту 44.6 ст. 44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , в результаті чого підприємством завищено податок на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 31670056,00 грн., в тому числі: жовтень 2012 року - 5250000 грн., листопад 2012 року - 2900000 грн., грудень 2012 року - 3808317,98 грн., січень 2013 року - 583736,03 грн., березень 2013 року - 7648 грн., травень 2013 року - 710485,61 грн., червень 2013 року - 1510272,38 грн., липень 2013 року - 1587991,93 грн., серпень 2013 року - 2413719,49 грн., вересень 2013 року - 2403228,34 грн., жовтень 2013 року - 4779775,22 грн., листопад 2013 року - 2090814,27 грн., грудень 2013 року - 3624066,47 грн.
Також встановлено порушення п.44.6 ст.44, п.44.3 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України, п.2 ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті на загальну суму 34646189,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2012 року - 12556656,00 грн., за 2013 рік - 22089532,00 грн.
На підставі вказаного акта перевірки Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.03.2015 року №0001422201, №0001432201, від 02.03.2015 року №0001162201 та від 31.03.2015 року №0001562201 (том 1, а.с.49-52).
Податковим повідомленням-рішенням №0001422201 від 23.03.2015 року ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 917,00 грн. та за штрафними санкціями на 458,50 грн. Відповідно до податкового повідомленням-рішення від 23.03.2015 року №0001432201 товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 963,00 грн. та за штрафними санкціями на 481.50 грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 02.03.2015 року №0001162201 ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 31670056,00 грн. та на 15835028,00 грн. за штрафними санкціями. Податковим повідомленням-рішенням від 31.03.2015 року №0001562201 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 55971,00 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 27985,50 грн.
Позивач не погодився з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Волинській області.
Рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 28.04.2015 року №2576/10/03-20-10-03-06 про результати розгляду первинних скарг (том 1, а.с.53-57), податкове повідомлення рішення Луцької ОДПІ від 23.03.2015 року №0001422201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1375,50 грн. залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» подано до Луцької ОДПІ заяву від 07 квітня 2015 року про намір досягнення податкового компромісу по оскарженому податковому повідомленні-рішенні від 02.03.2014 року №0001162201, в частині визначеного основного платежу з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕРБЕНА-Н», ТОВ «ГАТІОРА», ТОВ «ЛЕТАВІЦА» в загальній сумі 31414746 грн. та сплати податку на додану вартість в розмірі 5 відсотків в сумі 1570737,30 грн.
Луцькою ОДПІ прийнято рішення від 17.04.2015 року щодо погодження застосування податкового компромісу та визначено суму заниження податкового зобов'язання, що підлягає сплаті ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» для досягнення податкового компромісу з податку на прибуток в сумі 1570737,30 грн., які позивачем сплачено в повному обсязі.
Рішенням ГУ ДФС у Волинській області від 28.04.2015 року №2578/10/03-20-10-03- 06 про результати розгляду первинної скарги (том 1, а.с.58-62), первинну скаргу позивача та податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року №0001162201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ «ВЕРБЕНА-Н», ТОВ «ГАТІОРА», ТОВ «ЛЕТАВІЦА» залишено без розгляду; податкове повідомлення рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року №0001162201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 382962 грн. (основний платіж - 255 308 грн., штрафна (фінансова) санкція - 127 654 грн.) залишено без змін, а скаргу в частині оскарженого грошового зобов'язання по господарських операціях з ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» , ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» , ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» та ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» залишено без задоволення.
Під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» подано до Луцької ОДПІ заяву від 31 березня 2015 року про намір досягнення податкового компромісу по оскарженому податковому повідомленні-рішенні від 31.03.2014 року №0001562201, в частині визначеного основного зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «ВЕРБЕНА-Н», ТОВ «ГАТІОРА», ТОВ «ЛЕТАВІЦА» в загальній сумі 53635 грн. та сплати податку на прибуток в розмірі 5 відсотків в сумі 2681,75 грн.
Луцькою ОДПІприйнято рішення від 07 квітня 2015 року щодо погодження застосування податкового компромісу в частині визначеного податкового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «ГАТІОРА» в загальній сумі 53635 грн. та визначено суму заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток для досягнення податкового компромісу в сумі 2681,75 грн., яка була сплачена позивачем в повному обсязі.
Рішенням Луцької ОДПІ від 28.04.2015 року №2577/10-03-20-10-03-06 (том 1, а.с.63-70) первинну скаргу ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.03.2015 року №0001562201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 80452,50 грн. (основний платіж 53635 грн., штрафна (фінансова) санкція - 26817,50 грн.) залишено без розгляду, податкове повідомлення-рішення від 31.03.2015 року №0001562201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 3504 грн. (основний платіж 2336 грн., штрафна (фінансова) санкція - 1168 грн.) залишено без змін та первинну скаргу в зазначеній частині без задоволення.
Рішенням Луцької ОДПІ від 28.04.2015 року №2577/10-03-20-10-03-06 первинну скаргу ТОВ «Українська сирна компанія» та податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 23.03.2015 року №0001432201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 1444, 50 грн. залишено без змін, а первинну скаргу без задоволення.
Позивачем подано на адресу Державної фіскальної служби України повторні скарги (вхідні №13326/6, №13327/6, №13328/6, №13329/6 від 18.05.2015 року) на податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року №0001162201, від 23.03.2015 року №0001432201, №0001422201 від 31.03.2015 року №0001562201 та на рішення, прийняті за розглядом первинних скарг.
Рішенням про результати розгляду скарг Державної фіскальної служби України від 29.05.2015 року №11290/6/99-99-10-01-01-25 (том 1, а.с.71-75) залишено без розгляду скарги позивача в частині оскарження податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 02.03.2015 року №0001162201, від 31.03.2015 №0001562201 у зв'язку із досягнення податкового компромісу, в іншій частині вказані податкові повідомлення-рішення, податкові повідомлення-рішення від 23.03.2015 року №0001432201, №0001422201 та рішення, прийняті за розглядом первинних скарг залишено без змін, а скарги в зазначеній частині без задоволення.
Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.
Як передбачено підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:
витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;
інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;
крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України включають:
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;
перелічені в ПК України витрати банківських установ.
Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 ПК України).
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Таким чином, нормами податкового законодавства встановлено, що податкова накладна є звітним та одночасно розрахунковим документом. Наявність податкових накладних дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Статтею 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІV В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» (далі - Закон №996-ХІV) встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Такі ж вимоги до первинних документів встановлені пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704.
Згідно зі статтею 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України.
Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції.
З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ, судом під час розгляду справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано витрати операційної діяльності, належного оформлення первинних документів.
З акта перевірки від 06.01.2015 року №31/22.1/37425007 слідує, що під час перевірки досліджувалися взаємовідносини між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» , ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» , ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» , ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» , в результаті чого контролюючий орган зробив висновок про відсутність реального здійснення господарських операцій між вказаними контрагентами, відтак, судом під час розгляду справи, виходячи із предмету спору, були досліджені первинні документи, що стосуються вказаних господарських операцій.
З матеріалів справи слідує, що ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» протягом 2013 року надало ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» маркетингові та рекламні послуги на загальну суму 763592,32 грн. (в т. ч. ПДВ - 127265,39 грн.) відповідно до договорів №3-4/01-12 від 30.01.2013 року, №3-7/01-13 від 01.07.2013 року з додатками, №3-3/22-13 від 22.04.2013 року, а виконання умов договорів оформлено податковими накладними та актами надання послуг, оплата проведена в безготівковому порядку платіжними дорученнями (том 1, а.с.174-252, том 2, а.с.1-72).
Висновки про порушення ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» податкового законодавства під час господарських відносин з ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» базуються на підставі відсутності в актах виконаних робіт ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» детального опису наданих послуг, відсутності звітів про їх надання, відсутності місця проведення, кількості затраченого робочого часу, залучених працівників та їх заробітну плату, чи заключних договорів підряду з іншими підприємствами для виконання даних робіт.
Також висновки про порушення позивачем податкового законодавства під час господарських відносин з ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» здійснені на підставі акта від 04.07.2014 року року №721/26-54-22-03/37859410, за яким встановлено неможливість включення до складу суми доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2013 рік, та скориговано податковий кредит та податкові зобов'язання 2013 року, в т.ч. по взаємовідносинах з ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» , відповідно до якого підприємством завищено податкові зобов'язання та податковий кредит, в тому числі по взаємовідносинах з ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» на загальну суму податкового кредиту 127265,40 грн.
Суд не погоджується з такими висновками податкового органу, оскільки до зазначених договорів були надані додатки, у яких визначені строки проведення рекламних акцій, адреси та кількість торгових точок, у яких необхідно провести рекламні та маркетингові акції, сценарії заходів та кількість промоутерів, продукція, що надається на дегустацію. Також позивачем були надані звіти до актів виконаних робіт із відображенням у них періодів проведення рекламних акцій, адрес та фотографій торгових точок, де проводилися такі акції (том 2, а.с.214-289, том 3, а.с.1-238).
Суд не бере до уваги посилання Луцької ОДПІ на акт ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 04.07.2014 року №721/26-54-22-03/37859410 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ТзОВ В«Полімер-УніверсалВ» за період 01.02.2013 року по 30.09.2013 року, оскільки предметом вказаної перевірки взаємовідносини між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» не були, а можливі порушення цим контрагентом позивача податкової дисципліни не є підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість з таким контрагентом.
Отже, зазначені вище обставини підтверджують реальність проведених операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» за договорами про надання маркетингових та рекламних послуг на загальну суму 763592,32 грн., в т.ч. ПДВ 127265,39 грн. На підтвердження згаданих господарських операцій позивач надав належним чином оформлені первинні документи, а тому ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» правомірно сформувало витрати за вказаними операціями та включило до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість.
Також з акта перевірки від 06.01.2015 року № 31/22.1/37425007 слідує, що ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» отримало протягом 2012 - 2013 років від ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» маркетингові та рекламні послуги на загальну суму 542574,01 грн. (в т.ч. ПДВ - 90429,00 грн.) відповідно до договору №У-1/05-12 від 05.05.2012 року, а виконання умов договорів оформлено податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), оплата проведена в безготівковому порядку платіжними дорученнями (том 2, а.с.73-106, 167-213).
Висновок контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між зазначеними контрагентами зроблений аналогічно до попереднього контрагента, та базується на тому, що в актах виконаних робіт відсутній детальний опис наданих послуг, відсутні звіти про їх надання, та, крім того, актом від 29.05.2014 року №46/15-05-22-08-15/36861942 встановлено порушення податкового законодавства ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» .
Разом з тим, під час здійснення перевірки позивачем було повідомлено перевіряючих про те, що звіти про надання рекламних послуг, в яких зазначено назви торгівельних точок та їх адреси, дати проведення акцій, найменування продукції та кількість її продажу в день проведення акції, надіслані на адресу ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» контрагентом ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» в електронному вигляді на електронну пошту. Це зумовлено тим, що об'єм звітів про виконання договору №У-1/05-12 від 05.05.2012 року є достатньо великим.
Судом також не бере до уваги акт Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області від 29.05.2014 року №46/15-05-22-08-15/36861942 про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період лютий 2012 року, листопад 2012 року, оскільки зустрічну звірку не було ініційовано Луцькою ОДПІ, предметом вказаної перевірки не були взаємовідносини між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» , звірку проведено фактично не було. Крім того, обґрунтування висновку посадових осіб податкового органу на стор.28 акта перевірки №31/22.1/37425007 від 06.01.2015 року є безпідставними, адже на час укладення та виконання зазначеного договору, сторони були правосуб'єктними особами та зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, а можливі порушення з боку ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» .податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності, будь-які інші зловживання, не можуть бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на податковий кредит з податку на додану вартість.
Отже, в ході судового розгляду справи доводи відповідача про нереальність господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» не знайшли свого підтвердження.
Крім того, судом також встановлено, що в акті Луцької ОДПІ від 06.01.2015 року №31/22.1/37425007 зроблено висновок про непідтвердження господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» у зв'язку із ненаданням платником податків первинних документів та з посиланням на акт перевірки ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2013 року №558/22-2-37859321.
Суд не погоджується із такими висновками податкового органу, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2013 року між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» (замовник) та ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» (підрядник) було укладено договір підряду №29/04, згідно якого підрядник зобов'язується виконати роботи по виготовленню з власних матеріалів муляжів сиру, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи (том 1, а.с.78-81). Відповідно до умов цього договору було виготовлено муляжі сиру вагового - 4000 штук, плавленого сиру - 10000 штук, фасованого сиру - 6000 штук, на загальну суму 41040,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6840,00 грн., з метою викладки їх на прилавки торгових точок, які здійснюють торгівлю сирами, що підтверджується видатковою накладною №27 від 31.05.2013 року (том 1, а.с.82). Вказані муляжі були оприбутковані на склад ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та передані згідно із актами у його філії для передачі в роботу на торгові точки, які торгують товаром, що підтверджується накладними на списання матеріалів, актами приймання-передачі муляжів, фотографіями (том 1, а.с.83-108). Оплата позивачем за виконані робити підтверджується платіжними дорученнями (том 1, а.с.117-118).
Суд не бере до уваги посилання відповідача на акт ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.10.2013 року №558/22-2-37859321 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків, з якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.09.2012 року по 31.08.2013 року, оскільки зустрічну звірку не було ініційовано Луцькою ОДПІ, предметом вказаної перевірки не були взаємовідносини між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» .
Крім того, підтвердження здійснення господарської діяльності ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» в 2013 році встановлено постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі №823/645/14 за позовом ТОВ «Колтех-Енерго» до державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про скасування податкового повідомлення-рішення (том 1, а.с.108-113).. Зазначена постанова залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2014 року (том 1, а.с.114-116).
На думку суду, відповідач не довів нереальність господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» .
Також актом перевірки Луцької ОДПІ від 06.01.2015 року №31/22.1/37425007 встановлено порушення податкового законодавства щодо непідтвердження господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«Бестселер Баунті УкраїнаВ» у зв'язку із ненаданням позивачем первинних документів та з посиланням на акт перевірки ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 15.05.2014 року №203/22-03/35153723.
Судом встановлено, що 02.04.2012 року між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» (замовник) та ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» (виконавець) було укладено договір №02/04 про надання послуг, за яким виконавець зобов'язувався надати: послуги по організації заходів інформування споживачів, промо-акцій, рекламні послуги, послуги мерчандайзингу, послуги з проведення перевірок, маркетингові послуги (том 1, а.с.119-122). При цьому, до зазначеного договору були укладені додатки, у яких визначено зміст послуг, адреси торгових точок, у яких вони надаються (том 1, а.с.123-134). Вказані договірні відносини оформлені податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами надання послуг та платіжними дорученнями (том 1, а.с.135-162, том 2, а.с.107, 128, 137, 155). Крім того, ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» також були надані позивачу до актів надання послуг звіти про виконані роботи за цим договором із детальним зазначенням у них адрес торгівельних точок, дат проведень акцій та найменувань продукції (том 2, а.с.108-166).
Вказані первинні документи, на думку суду, підтверджують реальність надання ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» позивачу послуг за договором №02/04 про надання послуг від 02.04.2012 року.
Суд не приймає до уваги акт ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 15.05.2014 року № 203/22-03/35153723 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах х ТзОВ В«Промтехгруп ЛТДВ» за травень 2013 року та ТзОВ В«Аст-КонсалтінгВ» за липень 2013 року - серпень 2013 року, оскільки предметом вказаної перевірки взаємовідносини між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» не були. Суд вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який можливо порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків у вигляді зменшення податкового кредиту чи валових витрат, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів тих фізичних осіб, які представляють його контрагента.
Таким чином, під час судового розгляду справи доводи відповідача про нереальність господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» не знайшли свого підтвердження.
Крім того, актом перевірки Луцької ОДПІ від 06.01.2015 року №31/22.1/37425007 встановлено ще одне порушення платником податків податкового законодавства щодо непідтвердження господарських операцій між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» на загальну суму 5500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 917 грн. у зв'язку із ненаданням позивачем первинних документів та з посиланням на акт перевірки ДПІ в Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області від 22.05.2013 року №279/22-2/33399183.
Судом встановлено, що відповідно до видаткової накладної №30101 від 30.10.2012 року (том 1, а.с.163), на підставі усного договору, ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» придбало в ТзОВ В«О М Ф ЛВ» блок циліндрів 4215 газель (в-во УМЗ) для автомобіля. Зазначена господарська операція підтверджується також податковою накладною, накладною на списання товарів, актом списання запасних частин та ПММ, платіжним дорученням (том 1, а.с.164-166), при цьому зазначені первинні документи є належним чином складені.
Також, перевіряючі прийшли до висновків про безтоварність операцій між позивачем та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» , посилаючись на акт від 22.05.2013 року №279/22-2/33399183 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів в Київській області про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальникам та контрагентами-покупцями за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року та з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року, яким встановлено неможливість включення до складу суми доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012-2013 роки та скориговано податковий кредит та податкові зобов'язання 2013 року, в тому числі по взаємовідносинах з ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» .
Суд не бере до уваги покликання відповідача на зазначений акт перевірки, оскільки предметом вказаної перевірки не були взаємовідносини між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» , а звірку фактично не було проведено.
Крім того, висновки про відсутність реальності здійснення господарських операцій ТзОВ В«О М Ф ЛВ» зі своїми контрагентами, в тому числі і з ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» , за період з 01.10.2012 року по 31.10.2012 року та з 01.12.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.03.2013 року по 31.03.2013 року спростовуються постановою Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року по справі №810/3272/13-а за позовом ТзОВ В«О М Ф ЛВ» до ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії (том 1, а.с.167-171). Зазначеним рішенням суду визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби щодо проведення зустрічних звірок ТзОВ В«О М Ф ЛВ» , за результатами яких складено акт №279/22-2/33399183 від 22.05.2013 року та акт №256/22-2/33399183 від 26.04.2013 року. Також визнано протиправними дії податкової інспекції щодо формування в актах висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій. Крім того, визнано протиправними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності з податку на додану вартість ТзОВ В«О М Ф ЛВ» за жовтень 2012 року, грудень 2012 року, лютий-березень 2013 року, а також зобов'язано податковий орган поновити показники звітності з податку на додану вартість.
Рішення суду першої інстанції вступило в законну силу, оскільки Київським апеляційним адміністративним судом по справі №810/3272/13-а ухвалою від 30 жовтня 2013 року (том 1, а.с.172) у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«О М Ф ЛВ» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними відмовлено.
Таким чином, відповідач не довів нереальність господарської операції між ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» .
Отже, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи підтверджують реальність господарських операцій із надання позивачу послуг ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮАВ» , ТзОВ В«ПРОМОУШН ЮЕЙВ» , ТзОВ В«Фірма В«ВАСАНДВ» , ТзОВ В«Бестселлер Баунті УкраїнаВ» та ТзОВ В«О М Ф ЛВ» , а відтак, позивач правомірно сформував витрати з податку на прибуток та податковий кредит по таких операціях. У зв'язку з цим донараховані Луцькою ОДПІ грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість в оскаржуваних податкових повідомленням-рішенням по вказаних господарських операціях є безпідставними.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТзОВ В«Українська сирна компаніяВ» повність шляхом визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 23.03.2015 року №0001422201, №0001432201, від 31.03.2015 року №0001562201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 3504 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 2336 грн., за штрафними санкціями в сумі 1168 грн.), від 02.03.2015 року №0001162201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 382962 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 255308 грн., за штрафними санкціями 127654 грн.).
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 778,57 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 18.06.2015 року №760.
Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 23.03.2015 року №0001422201, №0001432201, від 31.03.2015 року №0001562201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 3504 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 2336 грн., за штрафними санкціями в сумі 1168 грн.), від 02.03.2015 року №0001162201 в частині донарахованого грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 382962 грн. (в тому числі за основним платежем в сумі 255308 грн., за штрафними санкціями 127654 грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська сирна компаніяВ» судові витрати в сумі 778,57 грн. (сімсот сімдесят вісім гривень 57 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 14 липня 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Д. Ковальчук
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2015 |
Оприлюднено | 21.07.2015 |
Номер документу | 46789800 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Костів Михайло Васильович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Ковальчук Володимир Дмитрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні