Постанова

від 29.03.2011 по справі 2а-756/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "29" березня 2011 р.                               Справа № 2a-756/11/0970

          м. Івано-Франківськ

          Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Кишинський М.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську до приватного підприємства «Осокора»про стягнення податкового боргу в сумі 3551,64 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

          02.03.2011 року державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (надалі–позивач) звернулася в суд з позовом до приватного підприємства «Осокора» (надалі–відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 3551,64 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача наявний узгоджений податковий борг перед державним бюджетом України в сумі 3551,64 грн., однак відповідач в порушення вимог чинного законодавства не погасив дану суму узгодженого зобов'язання.

04.03.2011 року судом відповідно до пункту 4 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку 04.03.2011 року направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.

Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку “за закінченням терміну зберігання” 17.03.2011 року повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України станом на 17.03.2010 року адреса відповідача значиться: вул.Целевича, 1/33, м.Івано-Франківськ, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття скороченого провадження. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям–за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане, відповідача належним чином повідомлялося про відкриття судом скороченого провадження у даній адміністративній справі.

Згідно із пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Враховуючи, що до суду не було подано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий державною податковою інспекцію в м.Івано-Франківську адміністративний позов до приватного підприємства «Осокора» про стягнення податкового боргу в сумі 3551,64 грн. підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частиною 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач по справі 08.09.1994 року зареєстрований виконавчим комітетом Івано–Франківської міської ради та включений в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України “Про систему оподаткування” визначено види податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування”платник податків повинен сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлений законом термін.           Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на 17.05.2010 року наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 3551,64 грн., а саме по податку на додану вартість в сумі 3500,00 грн. з яких податкові зобов'язання в сумі 2671,57 грн., штрафні санкції в сумі 156,30 грн. та пеня в сумі 21,72 грн., а також по комунальному податку в сумі 51,64 грн. з яких податкові зобов'язання в сумі 38,40 грн., штрафні санкції в сумі 5,10 грн. та пеня в сумі 2,01 грн.

Проведеною позивачем перевіркою своєчасності і повноти сплати до бюджету податків та інших обов'язкових платежів за період 19.02.2007 року по 08.08.2007 року встановлено, що відповідачем за даний період допущено факт несвоєчасної сплати узгодженого зобов'язання з податку на додану вартість. За наслідками даної перевірки 07.09.2007 року позивачем винесено податкові повідомлення–рішення про накладення штрафу №0006111502/0 за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що перевищує 90 календарних днів та №0006121502/0 за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, при затримці до 90 календарних днів. Дані податкові повідомлення–рішення відповідач не виконав та протягом встановленого законодавством терміну до органу податкової державної служби чи до суду не оскаржив.

Положенням п.п.5.1 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі–Закон) встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим в день подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 даного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

4.1.1. Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України (п.п.1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. (п.п.1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

          У відповідності до статті 16 Закону відповідачу за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання донараховано пеню.

Як вже встановлено судом, у відповідача в державній податковій інспекції в м.Івано–Франківську числиться податковий борг перед бюджетом в сумі 3551,64 грн., а саме по податку на додану вартість в сумі 3500,00 грн. з яких податкові зобов'язання в сумі 2671,57 грн., штрафні санкції в сумі 156,30 грн. та пеня в сумі 21,72 грн., а також по комунальному податку в сумі 51,64 грн. з яких податкові зобов'язання в сумі 38,40 грн., штрафні санкції в сумі 5,10 грн. та пеня в сумі 2,01 грн.

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Cудом встановлено, відповідачу надсилалось першу податкову вимогу №1/2824 від 09.11.2006 року та другу податкову вимогу №2/2824 від 27.12.2007 року, які отримано відповідачем 27.11.2006 року та 28.12.2007 року.

Відповідно до п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на Податковий Кодекс України, оскільки згідно прикінцевих положень даного Кодексу, останній набирає чинності з 01.01.2011 року, а дані порушення допущенні відповідачем, вчинені до набрання чинності даного Кодексу. В змісті пункту 2 Рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 року N 1-рп/99 зазначено, що до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. З акту перевірки вбачається, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, а тому відповідач повинен нести відповідальність до норм вищезазначеного Закону та іншого податкового законодавства чинного на час введення в дію Податкового Кодексу України.

Таким чином заборгованість відповідача становить 3551,64 та підтверджується довідкою про борг за платежами від 18.05.2010 року, деклараціями з податку на додану вартість, податковими розрахунками комунального податку, корінцями податкових повідомлень–рішень, податковими вимогами та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не оскаржено податкові повідомлення–рішення від 07.09.2007 року №0006111502/0 і №0006121502/0, не подано доказів сплати вищезазначеної заборгованості та не спростовано дану заборгованість, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158–163 та 183–2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з приватного підприємства «Осокора», вул.Целевича,1/33, м.Івано–Франківськ, код ЄДРПОУ 22165606 в дохід державного бюджету України податковий борг в сумі 3551 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят одну) гривню, 64 коп.

          Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя:                                                             Кишинський М.І.

          Постанова складена 29.03.2011 року.