Постанова

від 13.07.2015 по справі 810/2485/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2015 року           810/2485/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до відкритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (далі – УПФУ, позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління" (далі – Товариство, відповідач), в якому просить стягнути заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121033,61 грн.

Позивач в позовній заяві та додаткових поясненнях зазначив, що відповідно до постанови правління ПФУ №7 від 12.03.2001 "Про затвердження Порядку проведення органами Пенсійного фонду України списання та розстрочення податкового боргу (недоїмки) зі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування" списанню підлягала недоїмка, яка виникла станом на 31.12.1999 та не сплачена на день набрання чинності статтею 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III. При проведенні ревізії в УПФУ, перевіряючими в картку особового рахунку платника – Товариства, була повернута частина списаної заборгованості у розмірі 121953,97 грн., у зв'язку з її помилковим списанням. Таким чином, на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон України від 09.07.2003 №1058-IV) та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі – Закон України від 08.07.2010 №2464-VI), вищезазначена заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягає стягненню з відповідача. Просив позов задовольнити.

06.07.2015 до суду від позивача надійшло письмове пояснення щодо виникнення заборгованості, в якому він просив суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Також, 13.07.2015 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просив суд провести розгляд адміністративної справи №810/2485/15 без участі представника позивача.

Представник відповідача у судові засідання, що були призначені на 07.07.2015 та 13.07.2015, не прибув, хоча, про дату, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням №0113318399475, що повернулось до суду з довідкою про причини повернення (досилання), у зв'язку з закінченням терміну зберігання, та корінцем-звітом від 09.07.2015 щодо направлення телеграми від 08.07.2015, відповідно до якого телеграма не була вручена позивачу, у зв'язку з тим, що Товариство відсутнє за адресою: 07100, Київська область, м. Славутич, Будбаза, вул. Центральна, буд. 6. Про причини неприбуття суд не повідомляв. Заперечень проти позову не надсилав.

Суд звертає увагу на те, що вищезазначена адреса позивача була взята із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20740185 від 17.06.2015 (Том 1 а.с. 18-20).

Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та фізичним особам, які не мають статусу підприємців, – за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач повідомлений належним чином.

Згідно із частиною четвертою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Положеннями частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд встановив, що для розгляду даної адміністративної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищезазначене, 13.07.2015 Київський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19527346 від 30.10.2014 та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20740185 від 17.06.2015, судом встановлено, що Товариство є юридичною особою і взятий на облік в УПФУ як платник єдиного внеску (Том 1 а.с. 8-10, 18-20).

З матеріалів справи вбачається, що при проведенні ревізії в УПФУ, перевіряючими в картку особового рахунку платника була повернута частина списаної заборгованості у розмірі 121953,97 грн., у зв'язку з її помилковим списанням.

Наведена вище заборгованість утворилась через несплату Товариством страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відображена в картці особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має працівників, за період з 01.01.2000 по 08.06.2015 станом на 22.11.2004 (Том 1 а.с. 6-7).

01.03.2011 позивачем було виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.03.2011 №Ю-1008 (далі – вимога №Ю-1008) на суму 216603,35 грн., що підтверджується корінцем вимоги від 01.03.2011 №Ю-1008 (далі – корінець №Ю-1008) (Том 1 а.с. 5).

Судом встановлено, що заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121033,61 грн., що утворилась станом на 22.11.2004, була включена до вимоги №Ю-1008.

Вищезазначена вимога було надіслана відповідачу 04.03.2011 та вручена йому 10.03.2011, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0710002242513 (Том 1 а.с. 5).

Проте, у добровільному порядку існуючу заборгованість відповідачем не було сплачено, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України від 08.07.2010 №2464-VI.

Відповідно абзацу п'ятого пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08.07.2010 №2464-VI, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначені Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон України від 26.06.1997 №400/97-ВР).

Згідно з пунктом 1 статті 1 Закону України №400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV.

Абзацом другим пункту 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що страхувальниками є роботодавці – підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписами частини першої статті 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, закріплено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Положеннями частини третьої статті 18 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV закріплено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною дванадцятою статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі – недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Приписами абзацу першого частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з абзацом третім частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Абзацом восьмим частини третьої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV закріплено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Для стягнення заборгованості УПФУ відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV, Товариству було виставлено вимогу №Ю-1008 на суму 216603,35 грн., що підтверджується корінцем №Ю-1008 (Том 1 а.с. 5).

Вищезазначена вимога було надіслана відповідачу 04.03.2011 та вручена йому 10.03.2011, що підтверджується рекомендованим повідомленням №0710002242513 (Том 1 а.с. 5).

Суд звертає увагу на те, що заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121033,61 грн., що утворилась станом на 22.11.2004, була включена до вимоги №Ю-1008.

Отже, судом встановлено, що заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121033,61 грн., що утворилась станом на 22.11.2004, підтверджується наступними документами: карткою особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників, за період з 01.01.2000 по 08.06.2015, корінцем вимоги від 01.03.2011№Ю-1008 та рекомендованим повідомленням про вручення №0710002242513 (Том 1 а.с. 5-7).

Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 01.03.2011 №Ю-1008 на суму 216603,35 грн. відповідачем оскаржена не була, доказів добровільної сплати суми грошового зобов'язання за страховими внесками відповідачем не надано.

Таким чином, заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121033,61 грн., що утворилась станом на 22.11.2004, є узгодженою та підлягає обов'язковому перерахуванню до бюджету в рахунок погашення боргу.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ремонтно-будівельне управління" (07100, Київська область, місто Славутич, Будбаза, вулиця Центральна, будинок 6, код за ЄДРПОУ: 24880543) на користь управління Пенсійного фонду України у місті Славутич Київської області (07101, Київська область, місто Славутич, Центральна площа, будинок 7, код за ЄДРПОУ: 22203152, р/р 256003121032 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669) заборгованість щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 121033,61 грн. (сто двадцять одна тисяча тридцять три грн. 61 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Басай О.В.