Постанова

від 13.07.2015 по справі 812/318/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.4.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/318/15

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Сєвєродонецького приватного малого виробничо-впроваджевального підприємства «ПАРС» про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов зазначений адміністративний позов.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Сєвєродонецьке ПМ ВВП «ПАРС» (далі підприємство) зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності і юридична особа 17.03.1992р., на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів та поставлено на облік як платник податків у ДПІ у м.Сєвєродонецьку 01.04.1992р., за №273. Однак, з моменту реєстрації і до цього часу підприємство не надає до ДПІ у м.Сєвєродонецьку ГУ МД податкову звітність. На підставі викладеного, позивач просив суд припинити юридичну особу відповідача.

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

30 червня 2015 року до суду повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Сєвєродонецьке ПМ ВВП «ПАРС» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі рішення виконкому Сєвєродонецької міської Ради народних депутатів 17.03.1992 року, перебуває на обліку у ДПІ у м.Сєвєродонецьку Луганської області, як платник податків та зборів (а.с.6, 7, 9-10, 11).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, платник податків зобов'язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16);

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16);

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Висновком Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області від 05.01.2015 № 37 підтверджується, що відповідач до органів державної податкової служби податкову звітність не подає з 2010 року і до цього часу (а.с.6).

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

- припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

- скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Відповідно до абзацу 6 частини 1 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону (абзац 4 частини 2 статті 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно з п. 1 ст. 33 та п. 2 ст. 38 Закону України від 15.05.2003р. № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Приймаючи до уваги, що відповідач не має заборгованості перед бюджетом та більше одного року декларацій, документів фінансової звітності до органів державної податкової служби не надає, у суду є підстави для припинення юридичної особи відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» суд, який постановив рішення про припинення юридичної особи, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 11, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Сєвєродонецького приватного малого виробничо-впроваджевального підприємства «ПАРС» про припинення юридичної особи задовольнити повністю.

Припинити юридичну особу - Сєвєродонецького приватного малого виробничо-впроваджевального підприємства «ПАРС», ідентифікаційний код 13395046, яке зареєстроване за адресою: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, пр..Космонавтів, 18-А.

Копію постанови, після набрання нею законної сили, направити Реєстраційній службі Сєвєродонецького міського управління юстиції (94400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул.Партизанська, буд.13, кім.5) для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи - Сєвєродонецького приватного малого виробничо-впроваджевального підприємства «ПАРС».

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1