Постанова

від 14.07.2015 по справі 812/504/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/504/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кисельової Є. О.,

при секретарі судового засідання - Рязанській Є. О.,

без сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ФОП - ОСОБА_1 перебуває на спрощеній системі оподаткування та відноситься до 2 групи, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з 24 січня 2012 року.

Встановлена відповідачу ставка єдиного податку складає 20% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового року, та у відсотках до доходах. Протягом періоду з травня 2014 року по грудень 2014 року відповідачу було нараховано єдиний податок на загальну суму 1 948,80 грн. з розрахунку 243,60 грн. (20% від 1 218,00 гр. - мінімальної з/плати) на місяць. У зв'язку з тим, що в КОР платника податків станом на 20.05.2014 обліковувалась переплата у сумі 96,89 грн. податковий борг становить 1851,91 грн. Податковим органом з метою стягнення податкового боргу відповідачу було надіслано податкову вимогу №523-17 від 11.12.2014. Станом на 08.06.2015 податковий борг не сплачено.

Тому позивач просив стягнути з ФОП. ОСОБА_1 заборгованість з єдиного податку у розмірі 1 851,91 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 298.1.1 ст. 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби заяву.

Зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Згідно п. 293.1 293.2 ст.293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

В судовому засіданні встановлено, що фізична особа-підприємець перебуває на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції з 07.09.2006 (а. с. 5).

Відповідачем було подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування та вибрано платником єдиного податку 2 групу ставки єдиного податку (а. с. 9).

Податковим органом протягом періоду з травня 2014 року по грудень 2014 року відповідачу було нараховано єдиний податок на загальну суму 1 948,80 грн. з розрахунку 243,60 грн. (20% від 1 218,00 гр. - мінімальної з/плати) на місяць (а. с. 8).

Відповідно до розрахунку податкового боргу відповідач має недоїмку зі сплати єдиного податку в розмірі 1 851,91 грн. (а. с. 7).

Відповідачу було направлено податкову вимогу від 11 грудня 2014 року №523-17. Конверт з даною вимогою було повернуто з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 6). Проте, сума податкового боргу відповідача залишається несплаченою.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з єдиного податку не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 87, 95, 202, 203, 285, 287 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ін. код НОМЕР_1) на користь Рубіжанської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (ін.. код 38534171, отримувач УК у м. Рубіжному Луганської області, код отримувача 37904431, банк отримувача УДКСУ у м. Рубіжному Луганської області, МФО 804013, р/р 31419699700071, код платежу 18050400, призначення платежу: єдиний податок з фізичних осіб) податковий борг по єдиному податку за період травень-грудень 2014 року у розмірі 1 851,91 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна грн. 91 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3