Постанова

від 14.07.2015 по справі 812/354/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/354/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Тихонова І.В.

при секретарі судового засідання:ОСОБА_1

за участю:

представник позивача: не прибув,

представник відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій у сумі 1079,84 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій у сумі 1079,84 грн., в обґрунтування якої послалося на те, що станом на 01.05.2015 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» перед управлінням Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області за період часу з 01.04.2015 по 01.05.2015 становить 1079,84 грн. Враховуючи наведене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з 01.04.2015 по 01.05.2015 в сумі 1079,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII передбачено, що держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної роботи на державних підприємствах, в установах, організаціях пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів (частина 9 статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 «Про затвердження порядку фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної науковим (науково-педагогічним працівникам) державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» встановлено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансування 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

У відповідності до ст. 2 Бюджетного кодексу України установа чи організація, яка повністю утримується за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів, є бюджетною.

Як слідує з матеріалів справи, на відповідача - «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» покладено обов’язок щодо сплати до пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача.

Враховуючи вищевикладене, управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було розраховано різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам державних бюджетних і небюджетних установ, підприємств та організацій, та сумою пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів.

Відповідно до розрахунку позивача сума невідшкодованої різниці фактичних витрат на виплату пенсій «Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» становить 1079,84 грн. (а.с.3-4, 7) та станом на момент розгляду справи останнім не сплачена.

Відповідно до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 № 372 у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Судом установлено, що позивачем на адресу відповідача листом від 14.04.2015 № 5406/03-16/1 направлялися повідомлення про нарахування «Інституту підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» сум витрат на фінансування різниці між сумами пенсій, призначених науковим працівникам, та сумами пенсій, обчислених відповідно до інших законодавчих актів (а.с.6).

Сума заборгованості підтверджується карткою особового рахунку (а.с.5).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій у сумі 1079,84 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут підвищення кваліфікації, перепідготовки і підготовки кадрів» (місцезнаходження: вул. Космонавтів, б.18, м. Сєверодонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 00208717) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 9, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400; р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період з 01.04.2015 по 01.05.2015 в розмірі 1079,84 грн. (одна тисяча сімдесят дев'ять гривень 84 копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено та підписано 14 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_2