Ухвала

від 07.07.2015 по справі 813/3978/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року Справа № 8008/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючогосудді Сеника Р.П.,

суддів Хобор Р.Б., Попка Я.С.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 813/3978/14 за позовом ОСОБА_3 до Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

03 червня 2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Стрийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, Реєстраційної служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності на ім'я ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивує тим, що Стрийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації протиправно здійснило реєстрацію права власності на ім'я ОСОБА_2 незважаючи на Ухвалу Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2012р. Окрім того, зазначає, що рішенням Стрийського міськрайонного суду від 10.04.2013р., що набрало законної сили визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом видане на ім'я ОСОБА_2 та на підставі якого була здійснена державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Вважає, що з огляду на наведені обставини державна реєстрація права власності підлягає скасуванню в судовому порядку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року позов задоволено.

Скасувано рішення державного реєстратора від 29.11.2012р. про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на спадщину №4495 від 16.11.2012р. (запис № 1867 в книзі 12 Реєстру прав власності на нерухоме майно).

Постанову суду першої інстанції оскаржила третя особа, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, оскільки дане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та таке, що неповно відображає обставини, які мають істотне значення для даної справи.

Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що 22.02.2011р. Стрийським міськрайонним судом Львівської області було прийняте рішення у справі № 2-372/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа Стрийське БТІ про припинення права на частку у спільному майні, виплату грошової компенсації та визнання права власності, а також зустрічної позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні, виплату грошової компенсації та визнання права власності.

Згідно резолютивної частини рішення припинено право власності ОСОБА_3 на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1; визнано за ОСОБА_5 право власності на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 яка належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про право на спадщину, яке видане 27.02.2001; виплачено ОСОБА_3 вартість 1/2 частки будинку АДРЕСА_1 в розмірі 25598 грн.; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Вказане рішення Стрийського міськрайонного суду залишено в силі Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 11.07.2011р.

На підставі цих рішень ОСОБА_5 переоформив на себе належну йому 1/2 частину будинку АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Стрийською державною нотаріальною конторою 16.11.2012р. було видано свідоцтво про право на спадщину на цілий будинок АДРЕСА_1 на спадкоємця ОСОБА_2. Підставою для видачі такого свідоцтва є свідоцтво про право на спадщину видане 24.10.1972р., рішення суду від 22.02.2011.р. і ухвала Апеляційного суду Львівської області від 11.07.2011р. На підставі свідоцтва на право на спадщину від 16.11.2012р. Стрийським міжрайонним БТІ здійснено 29.11.2012р. реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2012р. касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено. Рішення Стрийського міськрайонного суду від 22.02.2011р. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 11.07.2011р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, на момент оформлення свідоцтва на спадщину на спадкоємицю ОСОБА_2 спадкодавець ОСОБА_5 не був власником 1/2 частини будинку АДРЕСА_1, оскільки відповідні рішення судів від 22.02.2011р. та 11.07.2011р. були скасовані.

При цьому, позивач ОСОБА_3 ще 20.11.2012р. (до здійснення реєстрації права власності 29.11.2012р. житлового будинку на ОСОБА_2) звертався із заявами до Стрийського міжрайонного БТІ щодо нездійснення переоформлення права власності на 1/2 будинку АДРЕСА_1, оскільки згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ скасовані рішення судів на підставі яких власником такої 1/2 будинку являвся ОСОБА_5 та відповідно долучив вказану ухвалу.

Незважаючи на вказане звернення, Стрийським міжрайонним БТІ 29.11.2012р. було здійснено державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на спадщину за законом ( запис № 1867 в книзі 12 Реєстру прав власності на нерухоме майно).

В подальшому, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10.04.2013р. визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 16.11.2012р. за реєстровим №4495, видане державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 спадкоємцеві ОСОБА_2 після смерті ОСОБА_5, який помер 15.05.2012р.

Також, ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.05.2013р. в порядку повороту виконання рішення суду від 22.02.2011р. у цивільній справі № 2-372/11 поновлено право ОСОБА_3 на 1/2 частину будинку АДРЕСА_1, що належала йому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 27.02.2001р.

Задовольняючи позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

З огляду на викладені обставини, рішення судів, що набрали законної сили суд дійшов висновку, що державна реєстрація права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_2 на підставі свідоцтва на право на спадщину від 16.11.2012р. що здійснена 29.11.2012р Стрийським міжрайонним БТІ є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до наданих у ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV термінів, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація) це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно з ст.26 Закону № 1952-IV у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41. Постанови КМ України № 1141 від 26.10.2011р. "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду державної реєстрації прав, проведеної до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент такої реєстрації, записів про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав до 1 січня 2013 р., за відсутності державної реєстрації таких прав у Державному реєстрі прав державний реєстратор переносить до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах, та вносить запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином колегія суддів враховуючи вищенаведені обставини справи, а також матеріалів справи погоджується із рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_3 підтверджені наявними та допустимими доказами у справі.

Окрім цього колегія суддів зазначає, що як слідує із інформації ЄДРСР по оскаржуваному рішенню Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2013р. у справі №1323/6903/2012 апеляційним судом Львівської області від 27.11.2014 р. прийнято рішення згідно результативної частини, яким апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_7 задоволено частково. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 10 квітня 2013 року скасувано і ухвалено нове.

Позов задовольно частково. Свідоцтво про право на спадщину за законом, видане спадкоємцеві ОСОБА_8 шістнадцятого листопада 2012 року державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори за реєстраційним № 4495 після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, - визнати недійсним в частині включення в склад спадщини 1/2 (однієї другої) частки житлового будинку разом із належними до нього господарськими спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, та розміщений на земельній ділянці площею 960 кв.м.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідно до ст. 200 КАСУкраїни суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає,що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення здодержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.195-197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2014 року у справі № 813/3978/14 -залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Р.П. Сеник

Судді : Р.Б. Хобор

Я.С. Попко