cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2015Справа №910/15382/15
За позовомІнституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України ДоДержавного підприємства «Державний науково-технологічний центр «Новітні матеріали і технології» Простягнення 33 501, 95 грн. Суддя Андреїшина І.О.
У судовому засіданні брали участь:
Від позивача: Печений М.В.
Від відповідача : Бернашевська О.С.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України до Державного підприємства «Державний науково-технологічний центр «Новітні матеріали і технології» про стягнення 33 501, 95 грн. боргу по оплаті вартості фактично наданих комунальних послуг та видатків, пов'язаних з експлуатацією приміщень за договором № 1 від 01.07.2003 р. безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Гавриловська І.О.) від 17.06.2015р. порушено провадження у справі №910/15382/15, призначено розгляд справи на 08.07.2015 року; зобов'язано сторін надати певні документи.
Наказом Голови Господарського суду міста Києва № 240-К від 02.07.2015 у зв'язку зі зміною прізвища, судді Гавриловській І.О. було змінено запис у трудовій книжці про прізвище на Андреїшина.
У судовому засіданні 08.07.2015 р. представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечень не навів, але просив у разі задоволення вимог позивача реструктурувати сплату боргу.
У судовому засіданні 08.07.2015 р. було оголошено перерву до 13.07.2015 р. о 11:30 для надання сторонам можливості обговорити питання розстрочення сплати боргу.
У призначеному судовому засіданні сторони повідомили, що згоди стосовно розстрочення сплати боргу не дійшли.
У судовому засіданні 13.07.2015 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Дослідивши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Між Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України та Державного підприємства «Державний науково-технологічний центр «Новітні матеріали і технології» на підставі рішення Бюро Президії НАН України від 10.09.2003 р. № 529 був укладений договір від 01.07.2003 р. № 1 безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України.
У відповідності до пункту 1 даного договору інститут передає а ДП «ДНТЦ «Новітні матеріали і технології» приймає у безоплатне користування лабораторно-виробничі площі в приміщеннях, розташованих у м. Києві, вул. Крижанівського, 3, загальною площею 448 кв.м.
Крім того, відповідно до пункту 1.3. договору № 1 від 01.07.2003 р., інститут передає, а ДП «ДНТЦ «Новітні матеріали і технології» приймає по акту приймання-передачі з балансу на баланс обладнання в кількості 4 одиниці.
При цьому, у відповідності до пунктів 2.1., 2.2. договору, нерухоме майно передається у тимчасове безоплатне користування Інститутом ДНТЦ за актом приймання-передачі. Власником нерухомого майна залишається держава, розпорядником НАН України; нерухоме майно залишається на балансі Інституту.
На виконання даного договору, позивач передав відповідачу у тимчасове користування приміщення за адресою м. Київ, вул. Крижанівського, 3, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.07.2003 р.
Відповідач за даним договором взяв на себе зобов'язання своєчасно, до 20 числа поточного місяця, сплачувати платежі за надані позивачем комунальні послуги з урахуванням щомісячного коригування платежів на процент інфляції, визначений Міністерством статистики (пункти 3.3.10., 4.1., 4.3. договору № 1 від 01.07.2003 р.).
Представник позивача пояснив господарському суду, що у період з січня 2012 року до січня 2015 року відповідач взяте на себе зобов'язання щодо здійснення платежів виконував неналежним чином, сплачуючи їх не у повному обсязі та не своєчасно, у зв'язку з чим у ДП «ДНТЦ «Новітні матеріали і технології» виникла заборгованість перед Інститутом проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України у розмірі 33 501, 95 грн.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом до відповідача про стягнення 33 501, 95 грн. боргу по оплаті вартості фактично наданих комунальних послуг та видатків, пов'язаних з експлуатацією приміщень за договором № 1 від 01.07.2003 р. безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, майно у користування відповідачу передав, зауважень щодо якості та своєчасності надання послуг від відповідача не надходило, тоді як відповідач не оплатив вартості фактично наданих комунальних послуг та видатків, пов'язаних з експлуатацією приміщень за договором № 1 від 01.07.2003 р. безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України.
Відповідач суму боргу у розмірі 33 501, 95 грн. перед позивачем визнав, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 11.02.2015 р. (копія в матеріалах справи).
При цьому у письмових поясненнях представник відповідача просив відмовити у позові або припинити провадження у справі, оскільки згідно зі ст. ст. 1, 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.
Проте наведене посилання відповідача на норму Закону не є підставою для відмови у позові про стягнення грошових коштів або для припинення провадження у даній справі, оскільки спір між сторонами полягає у стягненні боргу, а не у реалізації майна відповідача.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України до Державного підприємства «Державний науково-технологічний центр «Новітні матеріали і технології» про стягнення 33 501, 95 грн. боргу по оплаті вартості фактично наданих комунальних послуг та видатків, пов'язаних з експлуатацією приміщень, за договором № 1 від 01.07.2003 р. безоплатного тимчасового користування нерухомим майном НАН України визнається судом таким, що підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Державний науково-технологічний центр «Новітні матеріали і технології» (вул. Крижанівського, 3, м. Київ, 03142, ідентифікаційний код 31904368) на користь Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України вул. Крижанівського, 3, м. Київ, 03142, ідентифікаційний код 05416930) 33 501 (тридцять три тисячі п'ятсот одну) грн. 95 коп. боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Повне рішення складено 14.07.2015 р.
Суддя І.О. Андреїшина
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.07.2015 |
Оприлюднено | 17.07.2015 |
Номер документу | 46806245 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Андреїшина І.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні