Ухвала

від 10.07.2015 по справі 263/6195/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ (М. МАРІУПОЛЬ)

11-сс/775/235/2015(м)

263/6195/15-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря ОСОБА_4

за участю прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015050000000304 від 17 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України, за апеляційною скаргою ТОВ «ТРАНС.НАФТА» на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчим відділом «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12015050000000304 від 17 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 258-5 КК України.

28 травня 2015 року до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області, погоджене з прокурором про арешт майна, а саме грошових коштів «ТОВ «ТРАНС.НАФТА», які знаходяться на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у ПАТ «МОТОР-БАНК» МФО 313009.

Згідно клопотання, в період з листопада 2014 року по теперішній час ОСОБА_6 , який є директором та засновником ТОВ «Триест-Дон» (ЄДРПОУ 33135428), що зареєстровано у місті Донецьку, територія якого тимчасово окупована злочинною організацією так звана «Донецька народна республіка», разом з іншими особами, використовуючи зазначене підконтрольне підприємство, яке не пройшло перереєстрацію в Україні, організував в місті Донецьку незаконну торгівлю паливно-мастильними матеріалами. В результаті злочинної діяльності в лютому 2015 року ОСОБА_6 та інші особи отримали прибуток у сумі понад 700000 гривень, з яких 140000 грн. (20%) було передано представникам «ДНР» у вигляді сплати податків, тобто вчинили фінансування тероризму.

З метою прикриття вказаної незаконної діяльності ОСОБА_6 разом з іншими особами використовував підконтрольні підприємства: ТОВ «Триест-Дон» (ЄДРПОУ 33135428) - директор ОСОБА_6 , ТОВ «ТД Атлантис» (ЄДРПОУ 38933825) - директор ОСОБА_7 , ТОВ «Мальдівари» (ЄДРПОУ 39357767) та ТОВ «Омега-Сервис» (ЄДРПОУ 23427942) директором яких є дружина ОСОБА_6 ОСОБА_8 . Вказані підприємства використовувались для придбання, оприходування та реалізації продукції по фіктивним документам на території так званої «Донецької народної республіки», при цьому не сплачуючи податки державі Україна.

Так, ТОВ «Триест-Дон» (ЄДРПОУ 33135428) для здійснення незаконної діяльності направленої на фінансування тероризму використовує ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198), яке, в свою чергу, використовує банківські рахунки №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкриті у ПАТ «МОТОР-БАНК», МФО 313009.

Кримінальне правопорушення кваліфіковане за ч.2 ст.258-5 КК України.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 28 травня 2015 року накладено арешт на грошові кошти ТОВ «ТРАНС.НАФТА», які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунках, відкритих у ПАТ «МОТОР-БАНК» МФО 313009.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя зазначив, що підставою для накладення арешту на майно є достатньо обґрунтоване припущення необхідності застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження з метою зупинення злочинної діяльності, запобігання можливості розпорядження та відчуження майном, на яке було спрямоване кримінальне правопорушення та набутим в результаті злочину, а також з метою забезпечення можливого цивільного позову.

В апеляційній скарзі ТОВ «ТРАНС.НАФТА» просить ухвалу слідчого судді скасувати у зв`язку невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням кримінального процесуального закону, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно ТОВ «ТРАНС.НАФТА». Вказує, що судове рішення ухвалене з порушенням вимог ст.ст.170,173 КПК України. Кримінальне провадження щодо посадових осіб ТОВ «ТРАНС.НАФТА» не здійснюється, про підозру нікому з таких осіб не повідомлено та відомості до ЄРДР з цього приводу не внесено. ТОВ «ТРАНС.НАФТА» цілком на законних підставах, з виплатою усіх податків, здійснило продаж пального ТОВ «ТД «Атлантис» та ТОВ «Мальдівари», яке зареєстровано на території, підконтрольній Україні, і представники яких самостійно забрали це пальне та здійснили його транспортування. Також зазначає, що судом не було враховано вимог ч.4 ст.173 КПК України, а тому підприємство позбавлено можливості здійснювати свою діяльність у звичайному режимі, що неодмінно призведе до банкрутства внаслідок неможливості виконання своїх обов`язків за укладеними господарськими договорами.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав судове рішення законним і обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

При розгляді апеляційної скарги ТОВ «ТРАНС.НАФТА» колегія суддів перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.132,170,171,172,173 КПК України і бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.

Згідно вимог ч.ч.2,3 ст.170 КПК України арешт може бути накладено на майно, яке відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження та встановлено судом, в них взагалі відсутні будь-які дані про внесення до ЄРДР, відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру особі (особам) ТОВ «ТРАНС.НАФТА» про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого будь-якою нормою закону України про кримінальну відповідальність (в порядку, передбаченому ст.ст.276-279 КПК України), а також, що зазначене підприємство в подальшому може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями осіб, зазначених у клопотанні слідчого (правовий та процесуальний статус яких до речі суду невідомий через відсутність відповідних даних), що вимагало б і надавало підстави для прийняття заходу забезпечення у вигляді арешту майна на випадок у наступному застосувати конфіскацію майна або стягнути грошові кошти для задоволення цивільного позову, відповідно до вимог ст.170 КПК України.

Не заперечував цих обставин і прокурор в ході апеляційного розгляду, фактично визнавши, що свідчення, зазначені в клопотанні слідчого щодо ТОВ «ТРАНС.НАФТА» є лише інформацією, яку належить перевіряти та доводити.

Крім того, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого і приймаючи рішення про арешт майна, послався на наявність достатньо обґрунтованого припущення необхідності застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження з метою зупинення злочинної діяльності, проте, не врахував, що кримінальне провадження відкрите за частиною 2 статті 258-5 КК України відносно посадових осіб іншого підприємства.

Приймаючи вказане рішення, слідчий суддя в ухвалі також зазначив про мету запобігання можливості розпорядження та відчуження майном, на яке було спрямовано кримінальне правопорушення та набутим в результаті злочину, але залишив поза своєї уваги та не мотивував це, при тому, що мова про викрадання бюджетних коштів не йде взагалі, а грошові кошти, зазначені у клопотанні слідчого, були предметом розрахунку між приватними підприємствами.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею клопотання слідчого розглянуто з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам та матеріалам кримінального провадження, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до вимог ст.ст.407,409 КПК України, а тому доводи апеляційної скарги ТОВ «ТРАНС.НАФТА» є цілком законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132,170-173, 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ «ТРАНС.НАФТА» задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 28 травня 2015 року, якою накладено арешт на грошові кошти (за винятком коштів, з яких нараховується заробітна плата працівникам та здійснюється відрахування до бюджету) ТОВ «ТРАНС.НАФТА» (ЄДРПОУ 36605198), які знаходяться в безготівковому вигляді на рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , відкритих у ПАТ «МОТОР-БАНК» МФО 313009, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ «ОВС та ОГ ЗО» СУ ГУМВС України в Донецькій області від 23 травня 2015 року про накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ТРАНС.НАФТА» .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Колегія суддів Апеляційного суду

Донецької області