Рішення

від 14.05.2013 по справі 544/522/13-ц

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №544/522/13-ц

Провадження №2/544/240/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 травня 2013 року Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Марфіної Н.В.,

за участі секретаря - Тютюнник А.О.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пирятин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності, -

у с т а н о в и в :

01.04.2013 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на земельну частку (пай), в порядку спадкування за заповітом. Позовні вимоги мотивовано тим, що він є спадкоємцем за заповітом земельної ділянки, яка належала померлому 24.09.2011 року ОСОБА_5, однак не має можливості оформити спадкові права на вказане майно, оскільки нотаріус відмовляє в оформленні відповідного права посилаючись на неможливість ідентифікувати зазначене спадкове майно.

В судовому засіданні позивач підтримав вимоги своєї позовної заяви з підстав викладених у ній і просить позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали та просять суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що вони є рідними дітьми померлого і також претендують на спадкове майно як спадкоємці за законом. Крім того, відповідачі вказують, що батько зловживав спиртними напоями, покинув їх родину, коли вони були ще неповнолітніми, аліменти на їх утримання не платив, при цьому, саме вони поховали батька, а після цього подали до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом і нічого не знали про існування заповіту.

Представник відповідача ОСОБА_4 міської ради Полтавської області в судове засідання не з'явився. До суду надійшов лист міського голови про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги відповідач визнає.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.09.2011 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ №236847 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_4 районного управління юстиції Полтавської області.

За життя (06.10.2003 року) померлий ОСОБА_5 склав заповіт, посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_4 державної нотаріальної контори Полтавської області, яким заповів належну йому на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0123260, виданого ОСОБА_4 райдержадміністрацією 20.06.1997 року, земельну частку (пай) розміром 3,56 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард» ОСОБА_1 позивачу по справі.

Відповідно до змісту листа завідувача ОСОБА_4 державної нотаріальної контори №710/02-14 від 08.08.2012 року позивачу було відмовлено в оформленні спадкових прав на земельну частку (пай), оскільки в заповіті вказувався сертифікат на земельну ділянку, а для оформлення майнових прав позивач надав нотаріусу державний акт про право власності на землю, що унеможливлює ідентифікацію спадкового майна.

В матеріалах справи міститься копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №115596 згідно якого ОСОБА_5 на підставі розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації №409 від 01.12.2003 року є власником земельної ділянки площею 3,2157 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_4 міської ради поле №18.

Згідно листа начальника відділу Держземагенства у ОСОБА_4 районі №01-11/0522 від 10.04.2013 року за померлим ОСОБА_5 у ОСОБА_4 районі Полтавської області зареєстрована лише одна земельна ділянка.

Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає, що земельна ділянка зазначена у заповіті та земельна ділянка на яку на ім'я померлого був виданий державний акт про право власності є однією й тією ж самою земельною ділянкою, оскільки згідно вказаного вище листа, витягів з державного земельного кадастру та поземельної книги померлий мав в власності одну земельну ділянку. Різниця у площі ділянки утворилась при оформленні державного акту на землю, оскільки у сертифікаті розмір земельної частки (паю) визначався умовними кадастровими гектарами.

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини (ч.ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Як роз'яснено в п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до положень ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до положень ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки померлий ОСОБА_5 склав заповіт 06.10.2003 року, а державний акт на право власності на земельну ділянку був виданий 31.12.2003 року, тобто під час складання заповіту право померлого на земельну частку (пай) посвідчувалось сертифікатом, суд приходить до висновку, що саме земельну ділянку зазначену у державному акті померлий заповів позивачу. Неможливість ідентифікації спадкового майна виникла виключно у зв'язку з переоформленням прав на земельну ділянку з відповідного сертифіката на державний акт, що не може позбавити позивача права отримати право власності на спадкове майно.

За обставин, коли земельна ділянка належала померлому, позивач є спадкоємцем за заповітом, який станом на час розгляду справи не змінений та не скасований, визнання права власності на земельну ділянку за позивачем в порядку спадкування за заповітом відповідає положенням чинного законодавства України, заявлені вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, ст. 41 Конституції України, ст.ст. 16, 328, 392, 1216, 1233, 1235, 1236 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міської ради Полтавської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серії КО №232605, виданий Гребінківським РВ УМВС України в Полтавській області 02.04.2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого 24.09.2011 року ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 3,2157 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_4 міської ради поле №18 та належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №115596, кадастровий номер земельної ділянки 5323810100-00-018-0003.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -