Постанова

від 10.08.2009 по справі 2-а-6241/09

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10

серпня 2009 року                                                                                                                          

Справа № 2-а-6241/09

Полтавський окружний адміністративний

суд в складі:

Головуючого

судді - Клочко К.І.,

При

секретарі - Пехота М.О.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в приміщенні суду адміністративну

справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в

Новосанжарському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та

стягнення недоплаченої допомоги дитини війни, -

В С Т А Н О В И В:

17 вересня 2008 року позивач

звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним

позовом до управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі

Полтавської області про визнання неправомірними дій та стягнення недоплаченої

щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни, посилаючись на те, що він

належить до соціальної категорії «Дитина війни» і відповідно до ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» з 01.01.2006 року має право на

отримання соціальної допомоги в розмірі 30% від мінімального розміру пенсії за

віком. У 2006-2007 рр.. така допомога йому не виплачувалась, а в 2008 р.

виплачувалась у неповному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим,

що рішенням Конституційного Суду України 

№ 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року були визнані такими, що не

відповідають Конституції України та є неконституційними окремі положення Закону

України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія

положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на підставі яких

йому повинна була  нараховуватися

соціальна допомога. Разом з тим, відповідач в порушення вимог Конституції

України, не здійснив нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії.

Просив визнати дії  відповідача

неправомірними, стягнути  несплачену

щомісячну державну соціальну допомогу в сумі 3302,60 грн. за період із 2006 по

2008 рік, зобов'язати відповідача нараховувати йому таку допомогу, відповідно

до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в подальшому при

нарахуванні пенсії.

Позивач в судове засідання не

з'явився, надав суду клопотання, у якому підтримав свої позовні вимоги та

просив розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача в судове

засідання не з'явився, хоча  в справі є

докази, що він  належним чином  повідомлений про час та місце розгляду даної

справи.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у

разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином

повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або

без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і

справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи суд

приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

Судом встановлено, що позивач є

дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної

соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за

віком.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про

державний бюджет на 2007 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист

дітей війни» було зупинено, як і в 2006 році було зупинено цю ж норму Законом

України «Про Державний бюджет на 2006 рік».

Статтею 64 Конституції України встановлено,

що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені,

крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів

або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу

існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України

від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян)

визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)

положення, зокрема, пункту 12 ст. 71 «Про Державний бюджет на 2007 рік».

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх

окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня

ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення

Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотної дії в часі не має,

відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється. Рішень щодо аналогічних

норм Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» Конституційним Судом

України не приймалось. Тому задоволенню підлягають вимоги позивача лише за

період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни,

встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими

нормативно-правовими актами.

Щодо розрахункової величини

мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії

дітям війни в розмірі 30%, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний

розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років

страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність.

При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону

передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною

першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,

призначених згідно з цим Законом.

Однак, враховуючи той факт, що Закон

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним

законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та,

зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої

держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який

визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у

конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на

зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у

законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії (Yvonne van

Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), суд вважає за можливе

застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям

війни. Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком

використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як

розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії,

передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей

Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до

пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не

суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування».

Пенсійний фонд України діє на

підставі Положення «Про Пенсійний фонд України», здійснює свої повноваження на

підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його

територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії

приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання

пенсіонерів.  Територіальним управлінням Пенсійного фонду

України за місцем проживання позивача є управління Пенсійного фонду України в

Новосанжарському районі Полтавської області. Враховуючи вищевикладене, суд

вважає управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі

Полтавської області належним відповідачем по даній справі.

Зважаючи на викладене, суд приходить

до висновку про необхідність зобов'язати управління Пенсійного фонду України в

Новосанжарському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії

ОСОБА_1 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з підвищенням

пенсії на 30 % з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести

відповідні виплати.

Що стосується вимог позивача про

стягнення щомісячної надбавки до пенсії дитини війни в 2008 році, то суд вважає

такі вимоги частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 41 розділу 2 Закону

України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України» 

статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено у

новій  редакції. Встановлено, що дітям

війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів

війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного

грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість

пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників

війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність.

З 01 січня 2008 року позивачу було

нараховане та виплачувалось зазначене підвищення встановленого розміру, що

вбачається із розрахунку виплат допомоги дитини війни,  наявного у позовній заяві.

Рішенням Конституційного Суду України

від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції

України (є неконституційним) положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про

Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких

законодавчих актів України». Разом з тим, суми підвищення дітям війни були

визначені Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530

«Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Так, п. 8 Постанови

встановлено,  що дітям війни  (крім тих, на яких поширюється дія Законів

України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про

жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного

грошового утримання  чи державної

соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у

таких розмірах: з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2, з 1 жовтня - 49,8

гривні. Тому підвищення до пенсії категорії дітей війни, до якої належить

позивач, управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі

Полтавської області у 2008 році нараховувало в розмірі, передбаченому

постановою Кабінету Міністрів  України №

530 від 28.05.2008 року.

Виходячи із системного аналізу

зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від

22.05.2008 та приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку,

що з 22.05.2008 року управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському

районі Полтавської області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу

доплату до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний

захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008, оскільки з моменту

ухвалення Конституційним судом рішення щодо неконституційності п. 41 розділу 2

Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін

до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність і не

підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 повинен був нараховувати

та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії

за віком.

Між тим, до 22.05.2008 року

відповідач, здійснюючи позивачу доплати, передбачені ст. 6 Закону України «Про

соціальний захист дітей війни» в редакції від 01.01.2008 року, з урахуванням п.

41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у

відповідності з діючою нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо

стягнення доплати до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з

01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Таким чином,  суд приходить до висновку про необхідність

зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі

Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30

% з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону

України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за 2008

рік  з 22 травня по 31 грудня 2008 року з

урахуванням проведених виплат та провести відповідні виплати.

Розглядаючи вимоги позивача щодо

стягнення недоплаченої допомоги дитині війни у визначеній позивачем грошовій

сумі, а саме, 3302,60 грн., суд приходить до наступних висновків.

Статтею 62 Закону України «Про

Державний бюджет на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406

гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Відповідно до ст. 6 Закону України

«Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України

«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу  в 2007 році підлягали виплаті:

липень (4,06+406) х 30%=410,06 х

30%=123,02 грн.;

серпень (4,06+406) х 30%=410,06 х

30%=123,02 грн.;

вересень (4,06+406) х 30%=410,06 х

30%=123,02 грн.;

жовтень (4,11+411) х 30%=415,11 х

30%=124,53грн.;

листопад (4,11+411) х 30%=415,11 х

30%=124,53 грн.;

грудень (4,11+411) х 30%=415,11 х

30%=124,53 грн.;

всього за 2007 рік: 742,65 грн.

Всупереч вказаним нормам закону у

2007 році нарахування та виплата 

зазначеного підвищення до пенсії категорії дітей війни органами

Пенсійного фонду не здійснювалися, у зв'язку з чим позивачем не отримано у 2007

році з 9 липня по 31 грудня - 742,65 грн.

Статтею 58 Закону України «Про Державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України" на 2008 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які

втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1

липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Отже, у  2008 році 

виплаті підлягали такі суми доплати до пенсії:

травень   481х30%=144,3 грн. ;

червень   481х30%=144,3 грн.;

липень   482х30%=144,6 грн.;

серпень   482х30%=144,6 грн.;

вересень   482х30%=144,6 грн. ;

жовтень   498х30%=149,4 грн.;

листопад   498х30%=149,4 грн. ;

грудень    498х30%=149,4 грн.;

всього:  1170, 60 грн.

Натомість, відповідно до п. 8

постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. № 530 «Про деякі

питання соціального захисту окремих категорій громадян» дітям війни до пенсії

або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,

підвищення органами пенсійного фонду у 2008 році проводилося у таких розмірах:

з 22 травня - 48,1 гривні, з 1 липня - 48,2 та з 1 жовтня - 49,8 гривні.

Таким чином, позивачем недоотримано у

2008 році з 22 травня по 31 грудня - 780,40. ( 1170,60 - 390,2).

Разом з тим, суд виходить з того, що

згідно із п.п 6 п. 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в

районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління

Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2 перерахунок пенсії здійснюється

органами Пенсійного фонду України, при цьому урахуванню підлягають вимоги ст.

42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо

індексації пенсійних виплат, тому суд не може перебирати на себе функцію

здійснення перерахунку та нарахування пенсії, покладену законодавством на

зазначені органи, і не може зобов'язати нарахувати позивачу підвищення до

пенсії у визначеному розмірі, а може зобов'язати лише здійснити дії щодо

перерахунку пенсії з урахуванням вимог законодавства.

З огляду на викладене, позовні

вимоги  щодо стягнення конкретно

визначеної суми задоволенню не підлягають.     

Із змісту позовної заяви вбачається,

що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального

управління Пенсійного фонду України щодо відмови в нарахуванні зазначеного

підвищення до пенсії.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, з

метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти

за межі позовних вимог та, задовольняючи позов в  частині, визнати бездіяльність даного

управління протиправною в частині не нарахування підвищення до пенсії,

передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період

з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31

грудня 2008 року .

Позовні вимоги щодо зобов'язання

відповідача в подальшому нараховувати щомісячну соціальну надбавку дитині війни

відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при

нарахуванні пенсії не підлягають задоволенню, оскільки судове рішення повинно

бути наслідком чинного правового регулювання та спрямовано на відновлення

порушених прав, свобод та інтересів. Виходячи із змісту законодавства воно не

може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Суд вважає, що позивачем позов подано

із дотриманням строків позовної давності, оскільки порушення прав позивача

тривало з 09.07.2007 по 31.12.2007 року і припинилося лише з 01.01.2008 року

після внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім

того, згідно ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  суми пенсії, не одержані своєчасно з вини

органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без

обмеження будь-яким строком.

Згідно вимог ч. 3 ст. 94 КАС України,

якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені

позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.

64 Конституції України, ст.ст.  3, 6

Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про

виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,

ст.ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд,  -          

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до

управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської

області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої допомоги

дитини війни   задовольнити частково .

Визнати бездіяльність управління

Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області протиправною,

в частині не нарахування підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону

України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09 липня 2007 року по

31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Зобов'язати управління Пенсійного

фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області здійснити

перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком

з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09

липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по

31 грудня 2008 року з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог

відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України

на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254

КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було

подано.

Постанова може бути оскаржена до

Харківського апеляційного адміністративного суду   через Полтавський окружний адміністративний

суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня

складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний

термін після подачі заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.

186 КАС України.

 Повний текст постанови  виготовлено 10.08.2009 року.       

Суддя                                                                                                                                                                      К.І.

Клочко