Рішення

від 17.09.2012 по справі 0816/1250/2012

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 0816/1250/2012

Провадження № 2/0816/393/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2012 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Шамоти Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом прокурора Михайлівського району в інтересах держави в особі Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення заподіяної шкоди, за участю третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Михайлівського району Запорізької області звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення заподіяної шкоди, за участю третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області.

В позові зазначено, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку державної власності, площею 1,0 га (землі запасу), яка знаходиться на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. На вказаній земельній ділянці проведені сільськогосподарські роботи, а саме: знаходяться посіви соняшника. Рішення про надання земельної ділянки в користування відповідачу не приймалося, договір оренди вказаної земельної ділянки з відповідачем не укладався, плата за користування земельною ділянкою відповідачем не сплачувалась, тобто, відповідач використовує земельну ділянку без законних підстав. Внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки за межами населеного пункту, яка знаходиться у державній власності, державі заподіяні збитки, розмір яких складає 1025 гривень 78 копійок. Прокурор просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 1,0 га, вартістю 22482 гривні 42 копійок, яка знаходиться на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, та повернути її за належністю Михайлівській районній державній адміністрації в стані, придатному для подальшого використання, а також стягнути з відповідача на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 1025 гривень 78 копійок.

В судове засідання прокурор та представник позивача - Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області не з'явились, від них надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

В судове засідання відповідач не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечує.

В судове засідання представник третьої особи не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за його відсутності від нього не надходило, тому суд визнає його неявку неповажною та вважає можливим ухвалити рішення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності та в зв'язку з неявкою представника третьої особи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 2 ст. 121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЗК України, у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених під час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Як встановлено в судовому засіданні, Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області 24 травня 2012 року була проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки, площею 1,0 га, на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, якою встановлено, що згідно розпорядження голови Михайлівської районної державної адміністрації № 38 від 23 січня 2012 року відповідачу надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 1,0 га, на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, для ведення особистого селянського господарства. На час проведення перевірки відповідач проекту землеустрою не має і використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів, що є самовільним зайняттям земельної ділянки. За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 24 травня 2012 року та акт обстеження земельної ділянки від 24 травня 2012 року, відповідно до якого, на момент обстеження на земельній ділянці, площею 1,00 га, проведені сільськогосподарські роботи та висіяно соняшник.

Також відносно відповідача був складений протокол № 000006 від 24 травня 2012 року про адміністративне правопорушення за ст. 53-1 КУпАП, за результатами розгляду якого постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 24 травня 2012 року відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 170 гривень.

Приписом № 000016 від 24 травня 2012 року відповідач був зобов'язаний звільнити вищезазначену земельну ділянку, площею 1,0 га, на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

25 червня 2012 року була проведена перевірка виконання припису. На час перевірки встановлено, що відповідачем припис не виконано, розмір шкоди не сплачено, правовстановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, що є самовільним зайняттям земельної ділянки. За результатами перевірки було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 25 червня 2012 року.

Отже, судом встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, без набуття права власності чи права користування земельною ділянкою, відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, площею 1,0 га, на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, яка ним використовується за відсутності рішення Михайлівської районної державної адміністрації про передачу її відповідачу, а також без правових документів, що посвідчують право користування цією ділянкою, та їх державної реєстрації.

Внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, державі заподіяно шкоду, розмір якої, відповідно до розрахунку, доданого до позову, складає 1025 гривень 78 копійок.

Вказана сума заподіяної шкоди підтверджується розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, наданого позивачем.

Таким чином, в зв'язку з тим, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, відповідне рішення про надання йому земельної ділянки не приймалося, договір оренди земельної ділянки відсутній, плата за користування самовільно зайнятою земельною ділянкою відповідачем не сплачувалася, тому суд вважає необхідним шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, стягнути з відповідача.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення з відповідача на користь держави шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 1025 гривень 78 копійок.

Відповідно до ст. 88 ЦК України, судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 235 гривень 08 копійок підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 121 Конституції України, ст.ст. 84, 116, 125, 126, 158, 211, 212, п. 12 Перехідних положень ЗК України, Законом України «Про місцеві державні адміністрації», ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 107, 197, 208, 212 - 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора Михайлівського району в інтересах держави в особі Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області до ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення заподіяної шкоди, за участю третьої особи - Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, загальною площею 1,0 га, вартістю 22482 (двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят дві) гривні 42 копійок, яка знаходиться на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, та повернути її за належністю Михайлівській районній державній адміністрації в стані, придатному для подальшого використання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (на розрахунковий рахунок Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області № 31416542700190, МФО 813015, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, ЄДРПОУ 24913165, код платежу 21081100), в розмірі 1025 (одна тисяча двадцять п'ять) гривень 78 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 235 (двісті тридцять п'ять) гривень 08 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

17.09.2012