Постанова

від 01.09.2009 по справі 2-а-5928/08/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

    01 вересня 2009 року                                                             

 Справа №2-а-5928/08/0970                                 

   м.Івано-Франківськ  

Івано-Франківський

окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай

О.В.

при

секретарі Шовгенюк І.В.

за участю:

представника

позивача - ОСОБА_1;

представників

відповідача - ОСОБА_2.,

ОСОБА_3;

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_4

до відповідача: Державної

податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про  скасування податкового повідомлення-рішення

№0021561700/2 від 27.10.2008 року, -   

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4

звернулася в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції

в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення

№0021561700/2 від 27.10.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в

повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що

відповідачем протиправно, в порушення положень Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб» за наслідками виїзної планової документальної перевірки

за період з 18.08.2005 року по 31.03.2008 року ОСОБА_4 визначено як податкового

агента за біржовими угодами купівлі - продажу рухомого майна (транспортних

засобів), укладених на товарній біржі. Зазначив, що податковим

повідомленням-рішенням №0021561700/0 від 15.08.2008 рокуОСОБА_4визначено

податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів

діяльності в сумі 99080, 58 грн., в тому числі за основним платежем - 33026, 86

грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 66053, 72 грн. За

наслідками розгляду скарги на прийняте податкове повідомлення-рішення

№0021561700/0 від 15.08.2008 року були прийняті податкові повідомлення-рішення

№0021561700/1 від 09.10.2008 року та №0021561700/2 від 27.10.2008 року, якими в

задоволенні скарги відмовлено та визначені вказані податкові зобов'язання та

штрафні санкції. Також зазначив, що ціну на транспортні засоби, які

реалізовувались на біржових торгах, визначали їх власники - продавці, згідно

поданих ними заяв і з розміру якої сплачено податки у відповідності до вимог

нормативно-правових актів, товарна біржа не виконує обов'язків податкового

агента сторін за такими договорами купівлі-продажу. Просить позов задовольнити

повністю.

Представники

відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, посилаючись на те, що

оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту виїзної

планової документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог

податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.08.2005 року по 31.03.2008

року за №10419/23-2/33645531 від 06.08.2008 року, якою встановлено порушення

п.1.15 ст.1, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.3

ст.12, ст. 17, пп. 17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб» від 22.05.2004 року №889-IV (із змінами та доповненнями), ст. 7 Закону

України «Про оцінку майнових прав та професійну оціночну діяльність» №2658-ІІІ

від 12.07.2001 року (із змінами та доповненнями), внаслідок чого донараховано

до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 33109, 61 грн. Вважають, що

при укладені позивачем угод про продаж рухомого, останній, згідно п.1.15 ст.1,

п.12.3 ст.12 та пп. 17.2 ст.17 Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб» виступає податковим агентом, а тому має ряд обов'язків, а саме, повинен

контролювати сплату податку з доходів фізичних осіб з оціночної вартості

рухомого майна, а не з вартості ціни продажу. Тому, якщо підчас укладення

сторонами біржової угоди, ціна продажу рухомого майна, менша ніж дійсна

вартість - це призводить до зниження об'єкта оподаткування і зменшення розміру

податку з доходів, що грубо суперечить вимогам діючого законодавства. Просили в

задоволені позову відмовити повністю.  

Розглянувши

позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази,

суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом

встановлено, що в період з 21.07.2008 року по 01.08.2008 року відповідачем, на

підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» проведено

планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з

питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого

законодавства за період з 18.08.2005 року по 31.03.2008 року. За результатами

перевірки складено акт №10419/23-2/33645531 від 06.08.2008 року, в якому

визначено порушення п.1.15 ст.1, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1

п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12, ст. 17, пп. 17.2 ст.17 Закону України «Про податок з

доходів фізичних осіб» від 22.05.2004 року №889-IV (із змінами та

доповненнями), ст. 7 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну

оціночну діяльність» №2658-ІІІ від 12.07.2001 року (із змінами та доповненнями)

(а. с. 11-37).

15.08.2008

року відповідачем, на підставі вказаного акту прийнято податкове

повідомлення-рішення за №0021561700/0, яким позивачу визначено податкове

зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від інших видів діяльності в

сумі 99080, 58 грн., в тому числі за основним платежем - 33026, 86 грн. та за

штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 66053, 72 грн.(а. с. 38).

09.10.2008

року та 27.10.2008 року відповідачем за наслідками розгляду скарг позивача на

прийняте податкове повідомлення-рішення №0021561700/0 від 15.08.2008 року

прийняті податкові повідомлення-рішення №0021561700/1 та №0021561700/2, якими в

задоволенні скарг позивача відмовлено та визначені вищевказане податкове

зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції (а. с. 45, 47).

Судом

встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу спірної суми

податкового зобов'язання слугував висновок Державної податкової інспекції в м.

Івано-Франківську, викладений в акті перевірки №10419/23-2/33645531 від

06.08.2008 року про порушення п.1.15 ст.1, п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6, п.7.1 ст.7,

п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п.12.3 ст.12, ст. 17, пп. 17.2 ст.17 Закону України «Про

податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2004 року №889-IV (із змінами та

доповненнями), ст. 7 Закону України «Про оцінку майнових прав та професійну

оціночну діяльність» №2658-ІІІ від 12.07.2001 року (із змінами та доповненнями)

внаслідок не виконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання

та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб -продавців

транспортних засобів за біржовими угодами, зареєстрованими ОСОБА_4 з 18.08.2005

року по 31.03.2008 року.

Пунктом 12.1

ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що

дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного

податкового року оподатковується за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону.

У

відповідності до п.8.1.1 ст.8 вказаного Закону на податкового агента, який

нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку,

покладено обов'язок утримувати податок від суми такого доходу за рахунок

платника, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті

7 цього Закону.

Згідно з п.

1.15 ст.1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий

агент - юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ)

або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які

незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування

іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок

до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та

подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також

нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим

агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи

здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших

фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким

іншим фізичним особам.

Якщо об'єкт

рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії,

відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента,

то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно

оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу

(пункт 12.3 цієї статті).

При цьому,

п.12.5 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено,

що податковим агентом при нарахуванні доходів (прибутків), визначених цією

статтею, є нотаріус.

Суд вважає

за необхідне вказати на те, що спеціальним законом з питань оподаткування

податком з доходів фізичних осіб прямо визначено, що податковим агентом по

операціях з об'єктами рухомого майна є особи, які здійснюють посередницькі

функції по угодах з рухомим майном або нотаріуси, який посвідчує відповідний

договір або дійсність підписів сторін угод.

Закон

України «Про податок з доходів фізичних осіб» не розкриває зміст посередництва

як ознаки податкового агента.

Відповідно

до ч.1 ст.295 Господарського кодексу України комерційне посередництво

(агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні

комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними

господарської діяльності шляхом посередництві від імені, в інтересах, під

контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Не є комерційними

агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені

(частина 3 цієї статті).

Наряду з

торговцями цінними паперами ( суб'єктами господарювання, що здійснюють

посередництво у сфері випуску та обігу цінних паперів) Господарський кодекс

України окремо визначає статус фондової біржі (стаття 360).

Крім того, у

відповідності до положень Цивільного кодексу України посередником є повірений

за договором доручення, який зобов'язаний вчиняти від імені та за рахунок

другої сторони (довірителя) певні юридичні дії, або ж комісіонер за договором

комісії, який зобов'язаний за дорученням другої сторони (комітента), за плату

вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента

(ст. 1000, 1011 Цивільного кодексу України).

Аналіз

наведених норм дає підстави для висновку, що посередництво означає діяльність

уповноваженого суб'єкта по вчиненню юридичних дій в інтересах іншої особи від

імені цієї особи або від власного імені.

Відповідно

до ч.1 ст.279 Господарського Кодексу України товарна біржа є особливим

суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод,

виявлені попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує

товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельними операціями.

Товарна

біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання

прибутку (частина 7 цієї статті).

Згідно ст.1

Закону України «Про товарну біржу» товарна біржа є організацією, що об'єднує

юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і

має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін,

попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу

і повязаних з ним торговельних операцій.

Обов'язками

товарної біржі, як це передбачено ч.2 ст.280 Господарського кодексу України,

ст.4 вказаного Закону є створення умов для проведення біржової торгівлі;

регулювання біржових операцій; регулювання біржових операцій; регулювання ціни

на товари, що допускаються до обігу на біржі; надавати членам і відвідувачам

біржі організаційні, інформаційні та інші послуги: забезпечувати збір, обробку

і розповсюдження інформації, що стосується кон'юнктури ринку.

Таким чином

ОСОБА_4 у біржових контрактах не виступала ні повіреним, ні комісіонером,

доходи фізичним особам не виплачувала, оскільки ці доходи були виплачені

представниками (повіреними) покупця.

Тому,

позивач не мав можливості і не повинен був утримувати податок з доходів

фізичних осіб.

Пунктом 1

частини 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження

рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди

перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Згідно ч.2

ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи

бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідно

до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи

вищевикладене, суд вважає, що товарна біржа як юридична особа не містить ознак

податкового агента в розумінні Закону України «Про податок з доходів фізичних

осіб», оскільки посередницьку діяльність у договорах, що укладаються на біржі,

не здійснює, а тому визначення податковим органом ОСОБА_4податкового

зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб з урахуванням штрафних

фінансових санкцій в сумі 99080, 58 грн. є безпідставним, а позовна вимога про

скасування податкового повідомлення-рішення №0021561700/2 від 27.10.2008 року є

такою, що підлягає до задоволення.

На

підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу

адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

        Позов задовольнити повністю.

        Скасувати податкове

повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

№0021561700/2 від 27.10.2008 року.

        Стягнути з Державного бюджету України

на користь ОСОБА_4, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 33645531 - 3, 40 грн. судового збору.

        Постанова набирає законної сили в

порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського

апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС

України.  

        Виконавчий лист видати після набрання

постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.

 Суддя                                                     О.В.

Басай

        Постанова в повному обсязі складена 07.09.2009

року