Рішення

від 14.07.2015 по справі 344/1249/15-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/1249/15-ц

Провадження № 2/344/1937/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з ОСОБА_1.

з участю позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Будівельні матеріали», третя особа - Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську, про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Будівельні матеріали» про стягнення коштів в сумі 3661.44 грн., як суму проведених стягнень з пенсії позивача.

Ухвалою суду від 22.04.2015р. до участі у справі залучено третю особу що не зявляє самостійних вимог управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила, просила в позові відмовити з підстав зазначених в запереченні.

Представник управління Пенсійного Фонду України в м.Івано-Франківську вважає обґрунтованими позовні вимоги.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі наступного.

Судом встановлено, що позивач є пенсіонером з 1999 року, що визнається сторонами та слідує з матеріалів справи (а.с.12).

Довідкою про заробітну плату, видану 08.07.1999р. №2/76 ВАТ «Будівельні матеріали» (ПАТ «Будівельні матеріали») за період з 1988 року по 1992 рік було підтверджено заробітну плату для нарахування пенсії, яку пред'явила позивач повторно для переведення з пенсії по інвалідності на пенсію по віку, згідно якої призначена пенсія з 08.07.2009 року в розмірі 1224.38 грн.

04.09.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську при перевірці було встановлено, що в довідці про заробітну плату невірно проведено переведення карбованців в гривні, внаслідок чого здійснено перерахунок пенсії з 08.09.2009 року по 06.09.2012 року в сумі 11 619.21 грн. (а.с.36), було ПАТ «Будівельні матеріали» видано нову довідку від 04.09.2012 року №150 взамін попередньої.

В зв'язку з виникненням переплати, управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з липня 2013 року розпочало здійснювати утримання з пенсії позивача в розмірі 20% по 01.04.2014р., а всього утримано 3661.44 грн. (а.с.6), та виплата була припинена за звернення пенсіонера до УПФУ.

В подальшому управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську звернулося до суту та в судовому порядку стягнуто за рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.12.2014р. та виданого судового наказу від 02.12.2014р. з ПАТ «Будівельні матеріали» суму 7957.77 грн. (а.с.7).

Отже, встановлено відповідальність та неправомірні дії зі сторони відповідача. Така оплата коштів за наказом суду здійснена боржником 16.12.2014р. стягувачу.

Суд прийшов до висновку про задоволення вимог, враховуючи і таке.

Як встановлено ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як слідує зі ст.. 101 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її (постанова ВСУ від 18.06.2013р. у справі 21-204а13).

Отже, порушивши вимоги подання товариством «Будівельні матеріали» правдивих даних в довідці про заробітну плату ОСОБА_2, дії відповідача завдали шкоди позивачу, так як з неї стягнуто 3661.44 грн. із пенсії, яка саме з вини відповідача була невірно нарахована УПФУ в м.Івано-Франківську.

Окрім того за ст.. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

А в ст.. 1215 цього ж кодексу вказано, не підлягає поверненню безпідставно набуті, в т.ч. пенсії, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, стягнення з позивача пенсії в сумі 3661.44 грн. не підлягали, а стягнута вже сума є, на переконання суду, завданою шкоду діями відповідача з врахуванням вищевказаного.

Слід також в даних відносинах застосувати вимоги ст..1191 ЦК України, яка вказує на те, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивач зверталася до суду з позовом в 2013 році, однак вимогою було стягнення коштів на користь УПФУ в м.Івано-Франківську, тобто на захист інтересів держави, а тому їй і було відмовлено в задоволенні вимог рішенням Івано-Франківського міського суду від 22.04.2013р., залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Івано-франківської області (а.с.8-10, 37-40). Таке право використало УПФУ в м.Івано-Франківську звернувшись до господарського суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ для захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК).

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому зсіданні дослідити кожен доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції»).

Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови від 18.12.2009 р. №11 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

На підставі наведеного, ст..1166, 1191, 1215 ЦК України, ст.. 101 Закону України від 05.11.1991 р. № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ПАТ «Будівельні матеріали», м.Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 164, код ЄДРПОУ 05495880, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Івано-Франківськ, вул. Г.Хоткевича, 46, корп..3, кв.111, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, кошти в сумі 3661,44 грн. (три тисячі шістсот шістдесят одна гривня 44 копійки).

Стягнути з ПАТ «Будівельні матеріали, м.Івано-Франківськ, вул. Гетьмана Мазепи, 164, код ЄДРПОУ 05495880, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки м.Івано-Франківськ, вул. Г.Хоткевича, 46, корп..3, кв.111, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя: Польська М.В