Постанова

від 22.07.2009 по справі 2а-14424/08/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                                                                                                                 Справа №2а-14424/08/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       22 липня 2009 року  Одеський окружний адміністративний

суд у складі:

головуючого -судді Іванова Е.А.

при секретарі -Мезнер О.Е.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області,

Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про

зобов'язання нарахувати недоплачену соціальну допомогу, як дитині війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Головного Управління Пенсійного

фонду України в  Одеській області в якому

просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених

прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. по 31.12.2007р. та

зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену соціальну

допомогу за 2006-2007р.р. в сумі 2733,30грн., мотивуючи це тим, що він є

дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей

війни» з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна

допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, проте у 2006-2007р.р. така

допомога йому не виплачувалась, що порушує його права.

Ухвалою суду від 22.05.2009р. на місці, яка занесена до журналу судового

засідання залучено до участі у справі у якості другого відповідача Управління

Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси. 

Позивач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був

повідомлений належним чином та своєчасно, проте надіслав на адресу суду заяву в

якій просить суд розглянути справу без його участі.      

Представник Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській

області у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був

повідомлений належним чином та своєчасно, причини неявки суду не відомі.

Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подані до суду

письмові заперечення в яких останній просить суд в задоволені позовних вимог

відмовити (а.с.24-25).     

Представник Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.

Одеси у судове засідання також  не

з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином,

проте надіслав на адресу суду клопотання в якому просить розглянути справу без

представника управління та Управлінням Пенсійного фонду України в  Київському районі м. Одеси надані письмові

заперечення в яких останній просить відмовити у задоволені позову (а.с.27-28).

            Дослідивши

матеріали справи суд приходить висновку, що позов підлягає частковому

задоволенню з наступних підстав.

            Судом

встановлено, що ОСОБА_1 належить до категорії осіб статус яких визначений

Законом України „Про соціальний захист дітей війни” №2195 від 18.11.2004

року  та є дитиною війни, про що свідчить

копія паспорта (а.с.4), копія тимчасової довідки №111098/89 від 15.05.2006р.

(а.с.6). ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському

районі м. Одеси де отримує пенсію.

            Спірні

правовідносини регулюються ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей

війни” №2195  яка зазначає, що дітям

війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна

допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком.

            Мінімальний

розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років

страхового стажу встановлений ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування” №1058 від 09.07.2003 року  у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність, визначеного законом. Суд вважає, що ч. 3 ст. 28

вищезазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком,

встановлений абзацом 1 ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення

розмірів пенсій, призначених з цим Законом.

            Разом

з тим, суд вважає за можливе застосувати для визначення розміру щомісячної

доплати до мінімальної пенсії за віком розмір прожиткового мінімуму, оскільки

положення ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування" за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за

віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії

та права на отримання щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині

війни.               

Ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” встановила

розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність: з 1 січня -

380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 року №6-рп/2007

визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),

положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"

серед яких: ст.111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” за

якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи

державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до

статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"

виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону

України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для

учасників війни, та п.12 ст.71 яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону

України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111

цього Закону. А отже з цього часу відновлено ст.6 Закону в повному обсязі.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне

значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з

правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів,

що визнані неконституційними.           Судом

встановлено, що всупереч рішенню Конституційного суду України Управління

Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси вказані надбавки

позивачеві не виплачували у 2007 році.

За таких обставин суд вважає, що право позивача порушено, він має право на

підвищення  пенсії в розмірі визначеному

законом України „Про соціальний захист дітей війни”.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, 

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані

неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом

України рішення про їх неконституційність.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити з часу

винесення рішення Конституційного Суду України з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.

Статтею 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” №3235

від 20.12.2005 року було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені

абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей

війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році

поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку,

визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної

Ради України з питань бюджету. У Прикінцевих положень Закону Кабінету міністрів

України доручено за результатами виконання Державного бюджету України за перше

півріччя 2006 року внести Верховній Раді України пропозиції щодо подальшого

поетапного впровадження ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей

війни”, проте доручення Кабінетом Міністрів України впродовж 2006 року виконане

не було та Законом України «Про державний

бюджет України на 2006 рік» кошти для виплат не виділялись.

До цього часу положенні ст.110 Закону України „Про державний бюджет України

на 2006 рік” не скасовані та неконституційними не визнавались, тому суд

приходить до висновку, що вимоги стосовно 2006 року не підлягають задоволенню.

Крім того, позовні вимоги позивача до Головного управління пенсійного фонду

України в Одеській області не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до

ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни

виплачується підвищення до пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна

соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, тобто як встановлено судом,

ОСОБА_1 отримує пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в  Київському районі м. Одеси, тому у нього

відсутні правовідносини з вищезазначеним управлінням.

            Відповідно

до ч.3 ст.162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала

дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини від порушень з боку

суб'єктів владних повноважень.

            З

огляду на вищезазначене суд вважає за необхідним задовольнити вимоги позивача,

саме шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Київському

районі м. Одеси: нарахувати та виплатити Остроущенко Костянтину Михайловичу

підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний

захист дітей війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,

виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, які втратили

працездатність, визначеного Законом України "Про державний бюджет України

на 2007 рік" від 19.12.2006р. за період часу з 09 липня 2007 року по 31

грудня 2007 року для захисту його прав, свобод і інтересів

На підставі викладеного і керуючись Законом України «Про соціальний захист

дітей війни”, Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року по

справі №6-рп/2007, ст.ст. 7-9, 158, 160, 162, 163КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській

області, Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси

задовольнити частково.

            Зобов'язати

Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси: нарахувати та

виплатити Остроущенко Костянтину Михайловичу підвищення до пенсії, передбачене

ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30

відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з розрахунку прожиткового

мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України

"Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19.12.2006р. за період

часу з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.  

           В решті позовних вимог відмовити.

           Заяву про апеляційне оскарження

постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі

складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня

складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається

протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про

апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного

адміністративного суду  через Одеський

окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається

особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

            Постанова

виготовлена у повному обсязі 27 липня 2009 року.

                 Суддя                                                                         

                      Е.А.Іванов