Рішення

від 26.02.2007 по справі 43/160

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/160

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

26.02.07 р.                                                                               Справа № 43/160                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. ЗубченкоПри секретарі Максимовій В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за первісним позовом: Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь

про стягнення заборгованості за договором підряду у сумі 4601,73 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь

до відповідача: Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь

про стягнення збитків в розмірі 5681,00 грн.

В судовому засіданні брали участь:

Представники сторін:

Від позивача (за первісним позовом):  Чуприн В.П. за дов. від 15.08.2005р.

Від відповідача (за первісним позовом): представник не з`явився

Від позивача (за зустрічним позовом): представник не з`явився

Від відповідача (за зустрічним позовом):  Чуприн В.П. за дов. від 15.08.2005р.

Згідно із ст. 77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 09.02. 2007р. по 26.02.2007р.

Згідно із ст.69 ГПК України за клопотанням обох сторін, за ухвалою заступника голови господарського суду від 18.12.2006р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство „Горизонталь” м. Севастополь, позивач, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь, про стягнення заборгованості по договору субпідряду від 18.07.2002р. № 33 в сумі 4341,25 грн. та 260,48 грн. процентів за прострочку платежу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору підряду № 33 від 18.07.2002р., що підтверджує актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, актом звірки між сторонами.

Заявою від 19.07.2005р. позивач збільшив позовні вимоги, внаслідок чого просить визнати недійсним акт технічного огляду об'єкта „Залізнична естакада нафтопродуктів” на будівництві „Установки атмосферної перегонки нафти” від 12.03.2004р.

Відповідач у відзиві № 5.03-221 від 14.06.2005р., № 5.03-253 від 05.09.05р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на неякісне виконання підрядних робіт, а також на неналежність оформлення актів приймання виконаних підрядних робіт.

У відзиві № 5.03-245 від 03.08.2005р. позивач також заперечує проти збільшення позовних вимог, оскільки, на його думку, акти перевірок не можуть бути оспорені в господарському суді, оскільки не мають обов'язкової сили.

26.05.2005р. відповідач звернувся до господарського суду в порядку ст. 60 Господарського процесуального кодексу України з зустрічною позовною заявою, якою намагається стягнути збитки в розмірі 5681,00 грн.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог посилається на неякісне виконання робіт підрядником, що спричинило укладенню з ТОВ „Рембудполімер”  договору № 256-м від 05.11.2004р., що завдало збитків в заявленій сумі.

Позивач проти зустрічних позовних вимог заперечує по доводам, викладеним у відзиві від 14.06.2005р.

Клопотання позивача, відповідача про ознайомлення з матеріалами справи було задоволено судом шляхом надання такої можливості належним представникам 06.06.2005р. та 13.07.05р. відповідно.

Клопотання позивача про застосування заходів щодо забезпечення позову згідно ст. 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти відповідача судом залишено без задоволення, враховуючи відсутність підстав для таких заходів. Так, позивачем не доведено того, що грошові кошти або майно, які є у відповідача, можуть зникнути, погіршитися за якістю або зменшитися за кількістю на час винесення рішення господарським судом.

Провадження у справі в термін з 13.09.2005р. по 29.01.2007р. було зупинено в зв'язку з призначенням будівельно-технічної експертизи, дорученої Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз.

Перед початком розгляду справи по суті представників позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 ГПК України.

Крім цього, представникам сторін у судовому засіданні роз'яснено вимоги ст.81-1 ГПК України.

Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який  долучено до матеріалів справи.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.07.2002р. між Приватним підприємством „Горизонталь” (далі – „підрядник”) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” (далі – „замовник”) був укладений договір № 33.

За умов вказаного договору „замовник” доручив, а „підрядник” узяв на себе зобов'язання виконати бетонні роботи на залізничній естакаді по завантаженню темних нафтопродуктів, конструкцій, трубних обвязок, обладнання ізоляції у відповідності з затвердженою кошторисною документацією.

Згідно з приписом п. 7 договору приймання виконаних підрядником робіт та конструктивних елементів здійснюється з оформленням актів приймання, передбачених чинними в Україні нормами та стандартами.

На виконання умов договору „підрядником” були виконані роботи в термін серпень 2002р. – лютий 2003р. на загальну суму 124449,80 грн., про що складені акти приймання-передачі виконаних робіт, вартість виконаних підрядних робіт підтверджено відповідними  довідками. Акти приймання виконаних робіт підписані обома сторонами без заперечень та пропозицій.

За приписом ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк.

Згідно з розділом 6 договору „замовник” узяв на себе зобов'язання здійснювати оплату робіт наступним порядком:

- перший авансовий платіж – на протязі 5 банківських днів після підписання договору;

- оплата по актам виконаних робіт – на протязі 5 банківських днів після підписання актів.

Як зазначено „підрядником”, „замовником” зобов'язання з оплати підрядних робіт виконані частково: сплачено авансовий платіж та часткова оплата виконаних робіт всього на суму 120108,55 грн.

Таким чином свої зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати грошових коштів всупереч ст.526 Цивільного кодексу України „замовник” не виконав, заборгованість за договором склала 4341,25 грн.

Внаслідок невиконання „замовником” своїх зобов'язань, „підрядником”  на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 260,48 грн. за період з 06.04.2003р. по 06.04.2005р.

Розрахунок суми санкцій є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, внаслідок чого приймається судом до уваги як доказ по справі.

„Замовник” надав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на неякісне виконання „підрядником” робіт за договором, а також на те що акти приймання виконаних робіт підписані за допомогою факсиміле, тому не можуть вважатися належними доказами у справі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд заперечення „замовника” до уваги не приймає та вважає вимоги „підрядника”  такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Зниження вартості виконаних робіт в зв'язку з неякісним виконанням підрядних робіт є предметом позову в окремому провадженні, тому буде розглянуто судом в межах зустрічного позову.

Що стосується підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, відповідно до п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, документ (письмове свідоцтво, що фіксує та підтверджує господарські операції) може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення.

Як встановлено судом, акти приймання-передачі  з боку „замовника” підписані за допомогою факсиміле, що не суперечить вищезазначеному положенню, крім того, містить печатку підприємства, яка це факсиміле затверджує.

Тому у суду відсутні підстави вважати, що „замовником” у встановленому порядку підрядні роботи не виконані.

Слід звернути увагу також на те, що наявність боргу станом на 01.04.2003р. підтверджено актом звірки, підписаним з боку „замовника” директором та головним бухгалтером, що свідчить про факт виконання робіт „підрядником” та прийняття їх „замовником”.

За таких обставин, враховуючи факт порушення „замовником” обов'язку щодо оплати виконаних „підрядником” робіт, позовні вимоги Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь про стягнення заборгованості по договору субпідряду від 18.07.2002р. № 33 в сумі 4341,25 грн. та 3% річних за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 260,48 грн. підлягають задоволенню.

Також обґрунтовані та підлягають задоволенню й позовні вимоги Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь до Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь про визнання недійсним акту технічного огляду об'єкта „Залізнична естакада нафтопродуктів” на будівництві „Установки атмосферної перегонки нафти” від 12.03.2004р. з огляду на таке:

Згідно із п. 1.8 ДБН А.3.1-95 наявність дефектів (в тому числі при їх виявленні в процесі експлуатації) має визначатися дефектним актом, який оформлюється в установленому порядку та підписується сторонами.

Як встановлено судом, спірний акт не відповідає вимогам, що ставляться до змісту дефектного акту, не містить аналізу дефектів, будь-які експерти до складення акту не притягувалися.

Зазначений акт містить навіть назву акту „Технічного огляду...”, а не дефектного акту, тобто не є належним підтвердженням факту виявлення дефектів, тому такий акт не може вважатися актом ненормативного характеру, а тому підлягає визнанню його недійсним.

Відносно заперечень „замовника” про те, що спір щодо визнання акту недійсним не підлягає вирішенню в господарському суді, оскільки спірний акт не є актом будь-якого органу, не є юридичною формою рішення будь-якого органу, тобто не є офіційним письмовим документом, який породжує певні правові наслідки, спрямованим на регулювання тих чи інших суспільних відносин та має обов'язків характер для суб'єктів цих відносин , слід зазначити, що спірний акт випливає з господарських договорів та передбачений п. 1.8 ДБН А.3.1-95 Державних будівельних норм.

Державне мито, в тому числі в частині майнового спору та в частині немайнового спору,  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подачу первісного позову покладаються на „замовника”, ТОВ „Азовська нафтова компанія”.

Відносно заявленої замовником зустрічної позовної заяви про стягнення збитків в розмірі 5681,00 грн., суд виходить з наступного:

В зустрічній позовній заяві „замовник” посилається на те, що 26.02.2004р. ним, згідно з службовою запискою інженера-будівельника від 26.02.2004р., були виявлені недоліки в виконаних „підрядником” роботах за договором підряду № 33, зокрема, залізний лоток не придатний до експлуатації, оскільки кількість покладеної арматури не відповідає обсягам, передбаченим проектом, анкерні болти в залізобетонному лотку Л6 установлені з відступом від проекту, під закладними деталями МН-2 є пустоти як результат укладки бетонної суміші без уплотнення.

Наявність недоліків в виконаних підрядних робіт „замовник” підтверджує актом технічного огляду об'єкта „Залізнична естакада темних нафтопродуктів” на будівництві „Установки атмосферної перегонки нафти” від 12.03.2004р.

Гарантійний строк на виконані „підрядником” роботи згідно з умовами договору № 25 становить 24 місяці з моменту підписання актів виконаних робіт, тобто вказані недоліки виявлені „замовником” в гарантійний термін.

Внаслідок того, що „підрядник” не виконав робіт з виправлення виявлених недоліків, 05.11.2004р. „замовник” уклав контракт з товариством  з обмеженою відповідальністю „Рембудполімер” № 956-м, на підставі якого зазначене товариство виконало певні роботи, зокрема, здійснило роботи по ремонту та укріпленню залізобетонного лотка Л-6 навантажної естакади для темних нафтопродуктів. Вартість виконаних робіт склала 5681,00 грн.

Зазначену суму в розмірі 5681,00 грн. „замовник” вважає реальними збитками, які він намагається стягнути з „підрядника”.

Вимоги „замовника” господарський суд не вважає таким, що ґрунтується  на приписах чинного законодавства з огляду на наступне:

Спірні відносини сторін, оскільки вони продовжують існувати після 2004 року, суд розглядає за приписами глави 61 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти  та оплатити виконану роботу.

„Замовник” посилається на те, що при виявлені недоліків в виконаній роботі він повідомив „підрядника” листом 8.07-1462 від 26.02.2004р.

Проте, зазначений лист не містить доказів надіслання його „підрядникові”, тому не може вважатися належним повідомленням „підрядника”.

Крім того, порядок приймання продукції за якістю, в тому числі щодо виявлення скритих недоліків, передбачено Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженої Постановою Держарбітражу № П -7 від 25.04.1966р.

„Замовник” не надав акту, який би відповідав вимогам зазначеної інструкції, його акт „Технічний огляд ... не відповідає вимогам зазначеної інструкції, не може вважатися „дефектним актом”, тому доводи „замовника” про невідповідність якості „підрядником” умов договору по якості робіт не доведені належними засобами доказування.

Крім того, умовами договору № 33 від 18.09.2002р. сторони не передбачили ані забезпечення якості виконаних підрядних  робіт, ані прав та обов'язків сторін щодо забезпечення якості, а також відповідальності винної сторони за неналежну якість робіт.

Слід звернути увагу також на те, ухвалою господарського суду Донецької області від 13.09.2005р. призначено будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

1. Встановити відповідність робіт, виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю „Рембудполімер” за договором № 256-м від 05.11.2004р. по усуненню недоліків у виконаних приватним підприємством „Горизонталь” підрядних роботах згідно договору № 33 від 18.07.2002р. умовам вказаного договору (№ 256-м від 05.11.2005р.), а також будівельним нормам та правилам;

2. Визначити об'єм, якість та вартість фактично виконаних робіт за договором № 256-м від 05.11.2004р. по усуненню недоліків у виконаних підрядних роботах згідно договору № 33 від 18.07.2002р. з виконання бетонних робіт на залізничній естакаді по завантаженню темних нафтопродуктів, конструкцій, трубних обвязок, обладнання ізоляції.

Згідно з повідомленням Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 151/22 від 22.12.2006р., проведення будівельно-технічної експертизи не представляється можливим.

Також в договорі № 256-м від 05.11.2004р. йдеться про виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Рембудполімер” робіт з ремонту та укріпленню залізобетонних лотків Л-1, Л-6 естакади, а не виправлення недоліків, припущених попереднім підрядником.

Таким чином, суд дійшов висновку про повну недоведеність зустрічного позову „замовником”.

За таких обставин, враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь до Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь про стягнення збитків в розмірі 5681,00 грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.

Судові витрати за зустрічними позовними вимогами підлягають віднесенню на „замовника” ТОВ „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.ст. 11, 16, 526, 625,  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 4-3, 30, 33, 34, 46, 49, 82-85 ГПК  України, суд

                                                                 ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь до  Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним акт „Технічного огляду об'єкта „Залізнична естакада нафтопродуктів” на будівництві „Установки атмосферної перегонки нафти” від 12.03.2004р., складеного Товариством з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” (87503, м. Маріуполь Донецької області, Донецьке шосе, 3, код ЄДРПОУ 30661021) на користь Приватного підприємства „Горизонталь” (м. Севастополь, вул Паршина, 11А, код ЄДРПОУ 13784471) борг в розмірі 4341 грн. 25 коп., 3% річних за прострочення грошового зобов'язання в розмірі 260 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. в частині майнового спору, витрати по сплаті державного мита в частині немайнового спору в розмірі 85 грн., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі  118 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь до Приватного підприємства „Горизонталь” м. Севастополь про стягнення збитків в розмірі 5681,00 грн.  відмовити за недоведеністю.

Витрати по сплаті судових витрат за подачу зустрічного позову покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” м. Маріуполь.

У судовому засіданні  26.02.2007р. оголошено повний текст рішення.

Суддя                                                                         Зубченко І.В.