Рішення

від 08.07.2014 по справі 615/1345/13

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22ц/790/928/14 Головуючий 1-ї інстанції - Токмакова А.П.

Справа 2/615/406/13 Доповідач - Бровченко І.О.

Категорія - інші

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2014 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого - Бровченко І.О.,

суддів - Тичкової О.Ю., Швецової Л.А.,

при секретарі - Афоніні К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, який уточнювала під час судового розгляду справи та остаточно просила стягнути з відповідача на її користь 55114 грн. 55 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач послалась на те, що у 1998 році під час шлюбу вони з відповідачем придбали у спільну сумісну власність нежитлову будівлю магазину по пр. Радянської Армії, 3 в м. Валки Харківської області. З 2008 року вони проживають окремо, шлюбні відносини не підтримують. У 2011 році на підставі рішення суду шлюб з відповідачем розірвано. Також у 2011 році за рішенням суду по справі про поділ спільного сумісного майна подружжя за нею та ОСОБА_1 визнано по 1/2 частині права приватної власності на приміщення магазину. Приміщення магазину кожен з них використовує в комерційних цілях, але з 2008 року кошти на сплату земельного податку, комунальні платежі, на утримання будівлі в належному стані витрачає тільки вона. Просить стягнути з ОСОБА_1 половину витрат понесених нею з грудня 2011 року по серпень 2013 року у сумі 25642,11 грн. та 606,71 грн. - три проценти річних нарахованих на суму боргу на підставі ст. ст. 536, 625 ЦК України, а всього 26248,82 грн. Також, керуючись ст. ст. 1212, 1214, 536, 625 ЦК України просить стягнути з відповідача половину витрат понесених нею з січня 2008 року по грудень 2011 pоку у сумі 26603,86 грн. та 2261,87 грн. - три проценти річних нарахованих на суму боргу, а всього 28865,73 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги не визнав у повному обсязі, наполягав на застосуванні строку позовної давності.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2013 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування понесених з січня 2008 року по грудень 2011 року витрат на газо-, електропостачання, земельний податок, ремонт будівлі, виготовлення технічної документації на земельну ділянку в сумі 26603 грн. 86 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 2261 грн. 87 коп., а всього 28865 грн. 73 коп. як збережених без достатніх правових підстав.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування понесених з грудня 2011 року по серпень 2013 року витрат на газо-, електропостачання, земельний податок, на ремонт будівлі, в сумі 25642 грн. 11 коп. та три проценти річних від простроченої суми в розмірі 606 грн. 71 коп., а всього 26248 грн. 82 коп. за утримання належної частки у спільній частковій власності нежитлової будівлі магазину за адресою Харківська область, м. Валки пр. Радянської Армії, 3.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 500 грн.

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 05 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 556 грн. 15 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволені позовних вимог в повному обсязі. Обґрунтовуючи скаргу посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що згідно договору купівлі-продажу № Н10-1064 від 04 вересня 1998 року, зареєстрованого Біржою нерухомості та основних фондів «Україна» за № 11 від 12.02.1999 р., ОСОБА_1 придбав нежитлову будівлю - магазин, що знаходиться по проспекту Радянської Армії, 3 в м. Валки Харківської області (а.с. 5).

З матеріалів справи вбачається та визнано сторонами, що з 2008 року сторони проживають окремо, не підтримують подружніх стосунків.

Рішенням Валківського районного суду від 02.08.2011 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.69).

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 13 жовтня 2011 року визнано за ОСОБА_2 право власності ? частки нежитлової будівлі по проспекту Радянської Армії, 3 в м. Валки Харківської області.

Відповідно до даних витягу про державну реєстрацію прав КП «Валківське бюро технічної інвентаризації» № 32414696 від 09 грудня 2011 року ОСОБА_2 на праві власності належить ? частини магазину за адресою: Харківська область, Валківський район, м. Валки, проспект Радянської Армії, будинок № 3 (а.с.6).

На підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29 серпня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за № 1398, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали у спільну часткову власність по 1/2 частині кожний земельну ділянку площею 0,0815 гектарів, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, пр. Радянської Армії, 3, кадастровий номер 6321210100:00:027:0019 (а.с.7-10).

В обґрунтування позовних вимог позивачем надано копії платіжних документів підтверджуючих витрати пов'язані у утриманням магазину, а саме: послуги газопостачання у розмірі 33225 грн. 86 коп. за період з 2008 року по 2013 рік, оплата енергопостачання у розмірі 14089 грн. 87 коп. за період з 2011 року по 2013 рік, поточний ремонт приміщень 37249 грн. 80 коп., 13323 грн. 59 коп. витрати пов'язані з підготовкою технічної документації необхідної для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги в частині відшкодування понесених ОСОБА_2 витрат з утримання майна, сплаті земельного податку та підготовки технічної документації для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги ст. ст. 360, 369 ЦК України, виходив з того, що відповідач, як співвласник зазначеного нерухомого майна повинен нести зазначені витрати.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині встановлення факту порушення відповідачем обов'язку щодо утримання спільного майна та стягнення на користь позивача компенсації витрат на утримання спільного майна. Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду в частині визначення розміру витрат пов'язаних з утримання майна та стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми, оскільки вони зроблені в результаті неправильної оцінки встановлених по справі обставин.

Судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до ч.ч. 3 і 4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положення ст. 358 ЦК України передбачають здійснення права спільної часткової власності за взаємною згодою співвласників.

Згідно ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції не в повній мірі звернув уваги на зазначені вимоги закону.

На підтвердження витрат пов'язаних з ремонтом будівлі позивачем надані відповідні накладні на придбання будівельних матеріалів (а.с. 40-45).

Оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів підтверджуючих використання зазначених будівельних матеріалів позивачем при здійсненні ремонту спірної будівлі магазину, узгодження цих питань з відповідачем (його згода), судова колегія не вбачає правових підстав для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню позивачці витрат на будівельні роботи та відповідно відмовляє в даній частині позову у повному обсязі. Лист директора ПФП «Мілан» від 11 квітня 2014 року (а.с. 258) не є належним доказом підтверджуючим витрачання будівельних матеріалів при здійсненні ремонту будівлі магазину, оскільки зміст листа містить відомості щодо здійснення будівельних робіт в майбутньому. Аналогічним чином наданими копіями повідомлень виконавчого комітету Валківської міської ради не підтверджено факт здійснення будівельних робіт та відповідно використання будівельних матеріалів зазначених у накладних.

Отримання консультаційно-інформаційних та посередницьких послуг при здійсненні нормативно-грошової оцінки відповідно до вимог Закону України «Про оцінку земель» та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 153, не є обов'язковою умовою при проведенні експертної грошової оцінки земельної ділянки та в подальшому укладання договору купівлі-продажу.

Тому витрати, понесені позивачкою за надання їй ФОП ОСОБА_5 консультаційно-інформаційних та посередницьких послуг за звіт про оцінку земельної ділянки, не підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати на користь Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру» та зі сплати земельного податку також не підлягають задоволенню. З наданих квитанції за 2008-2010 роки вбачається, що вказаний податок було нараховано ОСОБА_1 та останнього зазначено у графі платник. Матеріали справи не містять відомостей, що за дорученням ОСОБА_1 саме позивачкою була здійснена оплата земельного податку та витрат на користь Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру». Також судова колегія не приймає до уваги квитанцію про сплату у 2011 році ОСОБА_2 земельного податку у розмірі 5100 грн., оскільки з платіжного доручення № 6 від 25 серпня 2011 року вбачається, що вказаний податок нараховувався саме ОСОБА_6, яка не є стороною по справі. Під час судового розгляду справи представником позивача не надано жодного належного та допустимого доказу підтверджуючого, що у графі платник ОСОБА_6 була зазначена помилково, відповідні клопотання щодо витребування доказів не заявлялись.

Судова колегія погоджується із підтвердженими документально (а.с.18-22) позовними вимогами в частині відшкодування позивачці витрат з газопостачання у розмірі 9439 грн. 44 коп. Інші платіжні документи підтверджуючі сплату послуг газопостачання не містять безспірних доказів підтверджуючими сплату зазначених послуг саме позивачем. Так, з платіжних документів вбачається, що плата за послуги газопостачання нараховувалась ОСОБА_1, відомості щодо платника відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також, в обґрунтування позовних вимог щодо стягнення компенсації за встановлення газового лічильника позивач не навела об'єктивної необхідності цих витрат, не узгодила дані витрати з відповідачем, а тому судова колегія вважає, що зазначені витрати понесені позивачем на утримання майна здійснені з власної ініціативи і відшкодуванню не підлягають.

Крім того, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних на підставі вимог ст. ст. 625, 1212, 1214 ЦК України. Матеріали справи не містять відомостей, що відповідач прострочив перед позивачем виконання грошового зобов'язання. Сплачені позивачем витрати на утримання магазину не є безпідставно набутим майном в розумінні вимог ст. 1212, 1214 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги, що платником послуги з постачання електроенергії була ПФ «Еліта», у зв'язку з чим відповідач не повинен нести витрати, висновків суду не спростовують. Сторонами по справі не заперечується, що договір на поставку електроенергії для приміщення магазину було укладено з ПФ «Еліта». З статуту ПФ «Еліта» вбачається, що її засновником була ОСОБА_2 07 липня 2008 року державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи. На дату звернення позивача з позовом до суду договір на поставку електроенергії з АК «Харківобленерго» не переукладався. Відповідачем в обґрунтування доводів апеляційної скарги не надано доказів спростовуючи сплату позивачем послуг з постачання електроенергії.

Посилання представника відповідача, що в приміщеннях, які надавались третім особам в оренду, знаходиться окремий лічильник за яким і здійснювалась оплата послуг електропостачання не приймаються до уваги, оскільки будь-якими доказами не підтверджені.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з відповідача 6238 грн. 07 коп. за проведення експертної нормативно-грошової оцінки земельної ділянки є помилковими. З платіжного доручення вбачається, що оплату було здійснено ОСОБА_2 як фізичною особою. Відповідно до вимог ст.128 ЗК України отримання експертної оцінки було обов'язковою умовою для укладання сторонами по справі договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Таким чином, в обґрунтування позовних вимог позивачем доведено витрати на загальну суму 29857 грн. 38 коп. (9439, 44+6328, 07+14089,87).

Розмір стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу відповідає вимогам Закону України «Про гранічний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Інші доводи апеляційної скарги процесуальне рішення суду, прийняте по суті розглянутого ним питання не спростовують і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного його вирішення.

Приймаючи до уваги викладене, оцінив всі обставин справи та надані докази як окремо, так і в сукупності, судова колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги. Рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2013 року підлягає зміні, шляхом зменшення розміру відшкодування понесених витрат на газо-, електропостачання, земельний податок, ремонт будівлі, виготовлення технічної документації на земельну ділянку з 52245 грн. 97 коп. до 14928 грн. 69 коп. У задоволені позовних вимог про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми відмовити. В іншій частині рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2013 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 25 листопада 2013 року змінити.

Зменшити визначений судом розмір відшкодування понесених витрат на газо-, електропостачання, земельний податок, ремонт будівлі, виготовлення технічної документації на земельну ділянку з 52245 грн. 97 коп. до 14928 грн. 69 коп.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 трьох процентів річних від простроченої суми відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді -