Рішення

від 20.07.2010 по справі 5/27-71

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2010 р. Справа № 5/27-71 за позовом прокурора міста Луцька в інтересах Луцької міської ради

до приватного підприємства «Сиріус-плюс»

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди в сумі 129грн.32коп.

Суддя Слупко В.Л.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довір. від 10.02.10р. №1.1-8/493

від відповідача: не з'явився

Суть спору: прокурор міста Луцька в інтересах держави в особі Луцької міської ради подав позов про зобов'язання приватного підприємства «Сиріус-плюс» повернути Луцькій міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0024га, розташовану за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець (центральний парк культури та відпочинку ім. Л.Українки), привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу торгового кіоску за рахунок відповідача та просить стягнути з відповідача в користь міської ради 129грн.32коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,0024га.

Відповідач на вимогу суду відзиву на позов не представив, а 19.07.10р. через канцелярію суду заявив клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю директора товариства бути присутнім в судовому засіданні через обставини, пов'язані із здійсненням господарської діяльності.

Представник позивача проти клопотання заперечує, посилаючись на те, що клопотання не підтверджено доказами про поважність причин невиконання вимог суду та неявки в судове засідання та направлено на затягування розгляду справи по суті.

Клопотання відповідача суд відхиляє з огляду на наступне:

Згідно поштового повідомлення про вручення №29172225 ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на20.07.10р. вручена представнику відповідача 15.07.10р., що свідчить про достатню тривалість часу для підготовки відзиву на вимогу суду. Крім того, відповідач як юридична особа за змістом ст. 28 ГПК України не позбавлений можливості забезпечити представлення своїх інтересів будь-якою фізичною особою на підставі письмової довіреності. Особиста участь директора ТзОВ «Сиріус-плюс» обов'язковою не визнавалась.

Відповідно до ст.. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши подані прокурором матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Висновок суду ґрунтується на наступному:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Главою 15 Земельного кодексу України визначено два види користування землею - право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки.

Статтею 125 Кодексу визначено підстави виникнення права користування земельної ділянки, а саме - одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, та виникнення права оренди земельної ділянки, а саме - укладення договору оренди і його державна реєстрація.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі".

Частина 3 ст. 125 Земельного кодексу України містить загальне правило щодо заборони використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації.

Порушення даної норми тягне за собою відповідальність, визначену статтею 212 Земельного кодексу України - повернення самовільно зайнятих земельних ділянок, яке провадиться за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне заняття земельних ділянок визначається як «будь-яка дія особи, яка свідчить про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі, до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєтрації».

Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27.04.10р. складеним державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_2 встановлено, що директор ПП «Сиріус-плюс» ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 0,0024 га на вулиці Глушець в м. Луцьку (парк культури та відпочинку ім.. Л.Українки) за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу її у власність або надання у користування (оренду), що є порушенням ст.ст. 124, 126 Земельного кодексу України. На момент перевірки на зазначеній ділянці встановлено торговий кіоск, правовстановлюючі документи на користування землею відсутні.

Акт перевірки підписано ОСОБА_3 без заперечень. На підставі акта перевірки 27.04.10р. було винесено припис про усунення виявленого порушення землекористування.

03.06.10р. повторно складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в присутності директора ПП «Сиріус-плюс» ОСОБА_3, в якому зафіксовано, що припис про усунення порушення в землекористуванні не виконано.

До позовних матеріалів прокурором долучено договір №37 від 01.10.09р. «Про участь в утриманні об'єкта благоустрою», укладений між комунальним підприємством «Зелене господарство м. Луцьк» та ПП «Сиріус-плюс» в особі ОСОБА_3 відповідно до якого ПП «Сиріус-плюс» зобов'язався брати пайову участь в утриманні парку, що включає в себе: косіння газонів партерних, вирізування самонасіву, загальний нагляд за благоустроєм, нагляд за санітарним станом, ландшафтне планування. Строк дії договору погоджено до 01.04.11р.

Представник позивача в судовому засіданні подання позову до ПП «Сиріус-плюс» мотивував тим, що відповідач, маючи доступ до території парку згідно вказаного договору, облаштував на закріпленій ним території торговий кіоск, а також в червні цього року ОСОБА_3 підписував документи про порушення землекористування як директор ПП «Сиріус-плюс».

Враховуючи зазначене, а також відсутність заперечень ПП «Сиріус-плюс» щодо заявленого позову як до юридичної особи, суд вважає ПП «Сиріус-плюс» належним відповідачем по даному позову.

Оскільки факт самовільного зайняття та використання відповідачем земельної ділянки площею 0,0024га підтверджено матеріалами справи, відповідач не надав суду правовстановлюючих документів на земельну ділянку, вимога прокурора щодо її повернення є обґрунтованою.

Як вбачається з позовної заяви та підтверджено представником позивача за користування земельною ділянкою позивач не сплачував плату територіальній громаді в особі Луцької міської ради.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 № 963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого покриву грунту) без спеціального дозволу. Пунктом 7 вказаної Методики передбачено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням проводиться Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель та її територіальними органами. У відповідності з цією методикою уповноважені особи вправі здійснити розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки і встановити розмір її.

Згідно розрахунку позивача розмір шкоди у вигляді неотриманого доходу за користування земельною ділянкою становить 129грн.32коп., яка підлягає стягненню повністю на підставі ч. 1 ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 124,125,126,212 Земельного кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Зобов'язати приватне підприємство «Сиріус-плюс» в 15-ти денний строк повернути Луцькій міській раді самовільно зайняту під торговий кіоск земельну ділянку площею 0,0024 га за адресою: м. Луцьк, вул. Глушець (центральний парк культури та відпочинку ім. Л.Українки), привівши її у придатний для використання стан шляхом демонтажу торгового кіоску.

2. Стягнути з приватного підприємства «Сиріус-плюс» на користь Луцької міської ради 129грн.32коп. шкоди.

3. Стягнути з приватного підприємства «Сиріус-плюс» в дохід Державного бюджету України 85грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.Л.Слупко

Суддя Слупко В. Л.