Рішення

від 07.07.2015 по справі 910/12782/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015Справа №910/12782/15

За позовом Закритого акціонерного товариства «Будівельно-виробнича компанія «Метро»

До Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва

Про стягнення 362 722,46 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Григоренко О.М. представник за довіреністю № б/н від 07.05.15.

Від відповідача: Решетниченко О.С. представник за довіреністю № 47-2 від 05.01.15.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Будівельно-виробнича компанія «Метро» (далі - позивач) до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (далі - відповідач) про стягнення 408 933,97 грн., а саме: 235 973,81 грн. - основного боргу, 4 868,18 грн. - 3% річних, 168 091,98 грн. - збитків від інфляції.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 6-а на виконання ремонту від 08.04.13. не виконав свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт, що зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.15. порушено провадження у справі № 910/12782/15 та призначено її до розгляду на 03.06.15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.15. на підставі ст. 77 ГПК України було відкладено розгляд справи на 30.06.15.

24.06.15. позивачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі, в яких позивач вказав на те, що надання розрахунку основної заборгованості у формі запропонованої судом таблиці є неможливим, оскільки опис кожного акту займе дуже багато часу Закритого акціонерного товариства «Будівельно-виробнича компанія «Метро».

25.06.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано письмові пояснення по справі, в яких Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва вказує на те, що розмір основного боргу становить 235 973,81 грн.

В судовому засіданні 30.06.15. на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.07.15., про що сторони були повідомлені під розписку.

02.07.15. позивач через відділ діловодства суду подав заяву про зменшення на підставі ст. 22 ГПК України розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 362 722,46 грн., а саме: 235 973,81 грн. - основного боргу, 4 868,18 грн. - 3% річних, 121 880,47 грн. - збитків від інфляції.

03.07.15. відповідачем через відділ діловодства суду було подано заяву про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12782/15 у відповідності до наданого відповідачем графіку.

Розглянувши в судовому засіданні 07.07.15. заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

В судовому засіданні 07.07.15. позивач підтримав свої позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення.

Відповідач в судовому засіданні 07.07.15. визнав суму основного боргу, підтримав наданий ним контррозрахунок 3% річних і збитків від інфляції та просив розстрочити виконання рішення.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/12782/15.

В судовому засіданні 07.07.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.13. між позивачем (далі - Підрядник) та відповідачем (далі - Замовник) було укладено Договір № 6-а про виконання ремонту (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Підрядник зобов'язався на власний ризик, своїми силами, засобами та матеріальними ресурсами виконати ремонт та відновлення в деяких місцях вимощення, що осіло, і тротуарів біля будівлі на прибудинкових територіях житлових будинків на загальній площі 11 537,50 кв.м (далі - Обєкт) в межах господарського відання КП по УЖГ Дніпровського району міста Києва згідно дефектних актів зі схемами, наданих замовником, і здати закінчені Роботи в порядку і строк встановлений Договором, а Замовник зобов'язується прийняти закінчені Роботи і оплатити їх.

Строк дії Договору сторонами сторонами погоджено п. 13.1 з дати підписання сторонами (08.04.13.) і діє до 31.12.13., та в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору сума Робіт визначається на основі кошторисної документації і становить 1 713 336,60 грн.

Згідно з п. 3.3 Договору взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів Робіт та їхньої вартості, визначеної в Договорі.

Фінансування Робіт проводиться на підставі документів, визначених п. 4.4 Договору (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.4 Договору сторони погодили, що підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами акти приймання-виконання робіт, довідки про вартість виконаних робіт та витрати, а також відповідні видаткові накладні постачальника, що підтверджують вартість використаних при проведенні Робіт матеріалів. Оплата виконаних Робіт здійснюється Замовником протягом 15 робочих днів з моменту підписання сторонами зазначених документів.

Відповідно до п. 7.1 Договору прийняття Замовником закінчених Робіт від Підрядника здійснюється шляхом підписання акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт та витрати.

Спір у справі виник в зв'язку з неоплатою відповідачем робіт за Договором.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач роботи за Договором виконав у повному обсязі на загальну суму 546 073,81 грн., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3), які наявні в матеріалах справи.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, відповідач сплатив позивачу по Договору 310 100,00 грн. за виконані роботи.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином відповідач свого обов'язку по сплаті передбаченої Договором вартості виконаних робіт в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 235 973,81 грн.

Судом враховано підписаний між сторонами акт звірки взаємних розрахунків та те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині пред'явленої до стягнення суми основного боргу.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем визнано, що останній в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв'язку з чим заборгованість Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва за Договором становить 235 973,81 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 4 868,18 грн. - 3% річних, 121 880,47 грн. - збитків від інфляції.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

За перерахунком суду, з врахуванням наданих сторонами власних розрахунків, судом встановлено, що розмір відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 4 868,18 грн., розмір збитків від інфляції складає 121 880,47 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Як відзначалось судом, під час розгляду справи відповідачем подано клопотання про розстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/12782/15 у відповідності до наданого відповідачем графіку.

У відповідності до частини 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка виконання судового рішення може бути прийнята судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право розстрочити виконання рішення чи постанови.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, суму заборгованості, дослідивши наявні докази, врахувавши заперечення позивача проти розстрочки виконання рішення, суд зауважує, що обставини, на які посилається відповідач не є винятковими. Таким чином, суд не вбачає підстав для розстрочки виконання судового рішення в даній справі, а заява задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, б. 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) на користь Закритого акціонерного товариства «Будівельно-виробнича компанія «Метро» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, б. 19-а; ідентифікаційний код 19027409) 235 973 (двісті тридцять п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 81 коп. - основного боргу, 4 868 (чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. 18 коп. - 3% річних, 121 880 (сто двадцять одну тисячу вісімсот вісімдесят) грн. 47 коп. - збитків від інфляції, 7 254 (сім тисяч двісті п'ятдесят чотири) грн. 45 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.07.15.

Суддя Т.М. Ващенко