Рішення

від 08.07.2015 по справі 910/11565/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015Справа №910/11565/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» , м.Київ, ЄДРПОУ 36530243

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» , м.Київ, ЄДРПОУ 36284492

про стягнення 13 812,89 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Калюжна Я.О. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Палмет груп», м.Київ звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА», м.Київ про стягнення основного боргу в розмірі 8461,82 грн., пені в сумі 1308,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 3621,65 грн. та 3% річних в сумі 420,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору б/н від 01.11.2012р. суборенди нерухомого майна, в частині внесення суборендної плати та оплати комунальних витрат на підставі виставлених рахунків №235 від 23.09.2013р., №253 від 03.10.2013р., №267 від 28.10.2013р. та №299 від 21.11.2013р. в обсязі та у строки, передбачені договором, що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судове засідання 08.07.2015р., як і в попереднє засідання суду, не з'явився, представника не направив, відзиву на позов не надав, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався, правової позиції по суті спору не висловив.

Проте, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Рейтарська, буд.8-5, літ.«Б».

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано, в тому числі, ухвалу від 10.06.2015р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Наразі, конверт з вказаною вище ухвалою було повернуто на адресу суду з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

У відповідності до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Господарським судом також прийнято до уваги, що попередня судова кореспонденція, скерована на адресу відповідача, також була повернута до суду з відміткою «За закінченням встановленого терміну зберігання».

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» , яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з огляду на позицію Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про слухання справи за його участю.

З приводу неявки відповідача в судові засідання господарський суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Судом також враховано, що ухвалою від 10.06.2015р. явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась.

При цьому, як зазначено вище, господарський суд має право відкласти розгляд справи лише у межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд наголошує, що строк вирішення спору фактично сплив, а отже у суду відсутня можливість відкладення розгляду спору на іншу дату.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 08.07.2015р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені заявником докази, господарський суд встановив:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України). Передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.774 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, на підставі договору б/н від 01.11.2010р. оренди нежитлового приміщення Товариством з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» (орендар) було отримано у користування від Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейтерс» (орендодавець) нежиле приміщення, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Рейтарська, 8-5, літ.Б, загальною площею 799,80 кв.м.

За умовами вказаного правочину орендар має право без письмової згоди орендодавця передавати приміщення або будь-яку його частину в суборенду третім особам. Строк суборенди не може перевищувати строку дії договору оренди (п.7.3 договору б/н від 01.11.2010р.)

Означений договір оренди укладено на два роки та триста шістдесят чотири дні (п.9.1 договору б/н від 01.11.2010р.).

01.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» (суборендар) було укладено договір б/н від 01.11.2012р. суборенди нерухомого майна, відповідно до п.1.1 якого орендар зобов'язується передати за плату суборендарю у тимчасове користування нежилі приміщення, а суборендар зобов'язується прийняти ці приміщення у тимчасове користування та сплачувати орендареві суборендну плату.

Об'єктом суборенди у відповідності до п.1.2 договору б/н від 01.11.2012р. є нежитлове приміщення площею 100 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: м.Київ, вул.Рейтарська, 8-5, літ.Б. Додатковою угодою №1 від 01.06.2013р. площу орендованого відповідачем приміщення було зменшено до 62,10 кв.м.

За умовами п.3.1 укладеного між сторонами правочину розмір суборендної плати разом з податком на додану вартість становить 1450 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день оплати. У додатковій угоді №1 від 01.06.2013р. розмір суборендної плати встановлено на рівні 931,50 долар США на місяць.

Строк дії договору становить 365 календарних днів з дати прийняття об'єкту в суборенду за актом приймання-передачі (п.4.1 договору б/н від 01.11.2012р.).

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором суборенди, який підпадає під правове регулювання норм статей 759 - 786 Цивільного кодексу України.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір б/н від 01.11.2012р. як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з суборенди майна.

За приписами ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Як зазначалось вище, об'єктом оренди за договором б/н від 01.11.2012р. є нежитлове приміщення площею 100 кв.м, що знаходиться на першому поверсі будівлі за адресою: м.Київ, вул.Рейтарська, 8-5, літ.Б. Додатковою угодою №1 від 01.06.2013р. площу орендованого відповідачем приміщення було зменшено до 62,10 кв.м.

За умовами п.5.1 укладеного між сторонами правочину передача та повернення об'єкту суборенди здійснюється за актом приймання-передачі.

Об'єкт суборенди вважається прийнятим в суборенду з моменту підписання акту прийому-передачі, який складається протягом п'яти днів з моменту укладання договору (п.5.2 договору б/н від 01.11.2012р.).

Наразі, як свідчать матеріали справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» за актом приймання-передачі прийнято приміщення на першому поверсі будівлі за адресою: м.Київ, вул.Рейтарська, 8-5, літ.Б, площею 100 кв.м.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем було виконано свої обов'язки за договором б/н від 01.11.2012р. в частині передання відповідачу нежитлового приміщення.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.762 вказаного нормативно-правового акту за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом зазначалось, що за умовами п.3.1 укладеного між сторонами правочину розмір суборендної плати разом з податком на додану вартість становить 1450 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на день оплати. У додатковій угоді №1 від 01.06.2013р. розмір суборендної плати встановлено на рівні 931,50 долар США на місяць.

Згідно з п.3.4 договору б/н від 01.11.2012р. суборендна плата сплачується у безготівковій формі на поточний рахунок орендаря не пізніше п'ятого числа поточного місяця, наперед за поточний місяць.

Суборендар зобов'язався відшкодувати на підставі рахунків-фактур орендаря витрати по оплаті комунальних послуг, що були спожиті суборендарем, включаючи електроенергію, водопостачання та водовідведення. Відшкодування витрат орендаря за охорону, опалення та утримання прибудинкової території здійснюється суборендарем за принципом пропорційного відношення об'єкта суборенди до загальної площі будинку, за який нарахована плата. Відповідні рахунки-фактури суборендар зобов'язується оплачувати протягом п'яти банківських днів з моменту їх отримання від орендаря (п.3.2 договору б/н від 01.11.2012р.).

Наразі, як свідчать матеріали справи, у період з жовтня по грудень 2013р. позивачем було виставлено відповідачу рахунки на загальну суму 8461,82 грн., з яких рахунок №235 від 23.09.2013р. на суму 325,37 грн. на оплату електроенергії, опалення та інших комунальних послуг за серпень 2013р., №267 від 25.10.2013р. на суму 376,97 грн. на відшкодування вартості спожитих у вересні 2013р. комунальних послуг та №299 від 21.11.2013р. на суму 314 грн. на оплату комунальних платежів за жовтень 2013р.

На підтвердження передачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» наведених вище рахунків заявником представлено до матеріалів справи витяг з журналу реєстрації вихідної документації, відповідно до змісту якого рахунок №235 від 23.09.2013р. відповідачем отримано 25.09.2013р., №267 від 25.10.2013р. - 31.10.2013р.

Одночасно, рахунок №299 від 21.11.2013р. було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» засобами поштового зв'язку, що підтверджується описом вкладення до цінного листа та фіскальним чеком №21.12.2013р.

За змістом п.3 Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативний строк пересилання поштових відправлень (крім простих листів та поштових карток) - це час, установлений для пересилання поштових відправлень від об'єкта поштового зв'язку місця приймання до об'єкта поштового зв'язку місця вручення.

Відповідно до розділу II Наказу №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України «Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень» нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) складають для місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Як вбачається з штампу відділення поштового зв'язку позивачем було скеровано поштове відправлення на адресу відповідача з відділення поштового зв'язку Київ 96, тобто, у даному випадку слід застосовувати нормативні строки місцевих поштових пересилань.

Отже, враховуючи затверджені Наказом №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України нормативні строки пересилання поштових відправлень, суд дійшов висновку, що направлений 21.12.2013р. позивачем рахунок повинен був бути отриманий відповідачем не пізніше 24.12.2013р.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом ухвалами від 27.05.2015р. та від 10.06.2015р. було зобов'язано відповідача надати заперечення у разі наявності щодо отримання від позивача рахунків за договором б/н від 01.11.2012р.

Проте, відповідачем витребуваних судом пояснень надано не було, факт отримання від позивача рахунків №235 від 23.09.2013р., №253 від 03.10.2013р., №267 від 28.10.2013р. та №299 від 21.11.2013р. не спростовано.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, приймаючи до уваги умови укладеного між сторонами правочину щодо строків внесення суборендних платежів та відшкодування вартості комунальних послуг, суд дійшов висновку, що строк внесення суборендної плати та комунальних платежів, що визначені у рахунках №235 від 23.09.2013р., №253 від 03.10.2013р., №267 від 28.10.2013р. та №299 від 21.11.2013р. на загальну суму 8461,82 грн. настав.

Однак, за твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп», які з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» не спростовані, відповідачем належним чином свої зобов'язання за договором б/н від 01.11.2012р. не виконано, виставлені заявником рахунки №235 від 23.09.2013р., №253 від 03.10.2013р., №267 від 28.10.2013р. та №299 від 21.11.2013р. не оплачено.

При цьому, як вбачається з наявних в матеріалах справи банківських виписок з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп», наданих на виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 07.05.2015р., всі грошові кошти, які перераховувались відповідачем протягом строку дії спірного правочину, були внесені на рахунок заявника з призначенням платежу за іншими рахунками, що у межах провадження по справі не є спірними. Доказів зміни призначення платежу за внесеними оплатами матеріали справи не містять.

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи судом ухвалами від 07.05.2015р., від 27.05.2015р. та від 10.06.2015р. було зобов'язано відповідача надати докази повного або часткового виконання своїх зобов'язань за договором б/н від 01.11.2012р.

Однак, відповідачем витребуваних судом доказів представлено не було, факт наявності заборгованості перед заявником в сумі 8461,82 грн. належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не спростовано.

При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» про стягнення основного боргу в розмірі 8461,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в сумі 1308,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 3621,65 грн. та 3% річних в сумі 420,73 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пеня, за визначенням ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

З ч.1 ст.547 Цивільного кодексу України вбачається, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ч.4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За умовами п.8.2.4 договору б/н від 01.11.2012р. у випадку прострочення оплати суборендної плати суборендар сплачує орендарю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Наразі, за порушення відповідачем строків внесення суборендної плати за жовтень 2013р. відшкодування витрат на комунальні послуги з серпень-жовтень 2013р., на оплату яких було виставлено рахунки №235 від 23.09.2013р., №253 від 03.10.2013р., №267 від 28.10.2013р. та №299 від 21.11.2013р. позивачем було нараховано пеню на загальну суму 1308,69 грн.

Проте, після проведення перевірки наведеного заявником розрахунку, судом встановлено, що останній містить помилки, зокрема, заявником не було враховано дати отримання відповідачем рахунків на оплату комунальних послуг, а отже і виникнення у останнього обов'язку їх оплатити та в залежності від цього виникнення у позивача права на нарахування неустойки.

Після проведення власного розрахунку, господарським судом встановлено, що обґрунтованим є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» пені на загальну суму 905,40 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, за порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань з внесення суборендних платежів та оплати спожитих комунальних послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в сумі 420,73 грн. та інфляційні втрати в розмірі 3621,65 грн.

Після проведення перевірки наведеного позивачем розрахунку 3% річних судом встановлено, що при визначенні їх розміру заявником допущено ті ж самі помилки, що і при нарахуванні пені, а обґрунтованим є стягнення з відповідача 3% річних в сумі 905,40 грн.

Одночасно, наведений позивачем розрахунок інфляційних втрат хоча і містить помилки, проте, навіть з урахуванням них, враховуючи визначений заявником період нарахування, господарський суд дійшов висновку, що вирахувана позивачем кінцева сума інфляційних втрат є вірною, внаслідок чого вимоги про стягнення інфляційних збитків підлягають задоволенню у заявленому до стягнення розмірі.

За таких обставин, з огляду на все вищенаведене, приймаючи до уваги всі фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» про стягнення основного боргу в розмірі 8461,82 грн., пені в сумі 1308,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 3621,65 грн. та 3% річних в сумі 420,73 грн. підлягають задоволенню частково на визначені вище суми.

Судовий збір згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.22, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА», м.Київ про стягнення основного боргу в розмірі 8461,82 грн., пені в сумі 1308,69 грн., інфляційних втрат в розмірі 3621,65 грн. та 3% річних в сумі 420,73 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Благінвест-КА» (01034, м.Київ, Шевечнківський район, вул.Рейтарська, буд.8-5, літера «Б», ЄДРПОУ 36284492) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Палмет груп» (01034, м.Київ, Шевченківський район, вул.Рейтарська, буд.8-5, літ «Б», ЄДРПОУ 36530243) основний борг в сумі 8461,82 грн., пеню в розмірі 905,40 грн., 3% річних в розмірі 393,24 грн., інфляційні втрати в сумі 3621,65 грн. та судовий збір в розмірі 1770,02 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 08.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 13.07.2015р.

Суддя М.О. Любченко